Постанова від 05 січня 2026 р. у справі №280/3553/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

06 січня 2026 року м. Дніпросправа № 280/3553/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),

суддів: Лукманової О.М., Божко Л.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.08.2025 року (головуючий суддя Сацький Р.В)

в адміністративній справі №280/3553/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, ОСОБА_1 , звернувся 05.05.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якій просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві щодо відмови ОСОБА_1 у формуванні та направленні подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі, 17 980 грн, відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №11 від 07.11.2024 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі, 17 980 грн за наступними реквізитами Позивача (Отримувач: ОСОБА_1 , Банк отримувача: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Рахунок отримувача: UA433052990000026203739712782, РНОКПП отримувача: 2931400158, Призначення платежу: Повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.).

В обґрунтування позову зазначено, що 07.11.2024 позивач вперше придбав квартиру на підставі договору купівлі-продажу та під час укладення договору сплатив збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об`єкта купівлі продажу, що склало 17 980грн. Позивач звернувся до відповідача із заявою щодо повернення безпідставно сплаченого збору, однак йому було відмовлено. Позивач вважає таку відмову протиправною, просить задовольнити позовні вимоги. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 04.08.2025 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 у формуванні та направленні подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 17 980 грн, відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №11 від 07.11.2024 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві сформувати та направити подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі, 17 980 грн за наступними реквізитами Позивача (Отримувач: ОСОБА_1 , Банк отримувача: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Рахунок отримувача: НОМЕР_1 , РНОКПП отримувача: 2931400158, Призначення платежу: Повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна.).

Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, а судом не встановлено, відтак збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна позивачем сплачено за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж. Відтак, кошти в сумі 17 980 грн, сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.

Оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Вказує, що позивачем не подавались докази, що підтверджують невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, тому висновки суду про те, що позивач має право на застосовування пільги щодо сплати внесків до Пенсійного фонду при купівлі житла не підтверджені належними доказами. Зауважує, що заявник не позбавлений можливості повторно звернутись до органів Пенсійного фонду з відповідною заявою з наданням всіх передбачених Законом документів в межах строків, визначених ПК України.

Ухвалами суду від 15.10.2025 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 15.12.2025 року продовжено строк розгляду апеляційної скарги Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.08.2025 року в адміністративній справі №280/3553/25 на п`ятнадцять днів.

У період з 19.12.2025 до 20.12.2025 суддя Дурасова Ю.В. перебувала у відрядженні. У період з 01.01.2026 до 05.01.2026 суддя Дурасова Ю.В. перебувала у відпустці, у зв`язку з чим розгляд апеляційної скарги здійснюється у перший день виходу судді-доповідача із відпустки.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що 07.11.2024 між позивачем та ОСОБА_2 (Продавець 1) і ОСОБА_3 (Продавець 2) було укладено Договір купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, м. Київ, Лисенко Олександром Олеговичем та зареєстровано в реєстрі за № 872. Відповідно до якого позивач придбав квартиру за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав від 07.11.2024 індексний номер витягу 402780589, ОСОБА_1 є власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 30471580000) з ціною нерухомого майна, встановленою у Договорі 1 798 000,00 гривень.

При нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири від 07.11.2024 позивачем сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 17 980 грн, що підтверджується копією квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 11 від 07.11.2024 року.

Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з листом від 02.12.2024 з проханням повернути сплачений збір на обов`язкове державне пенсійне страхування у сумі 17 980 грн, як безпідставно/помилково сплачений.

До цієї заяви було надано наступні документи:

Копія договору купівлі-продажу квартири № 872 від 07.11.2024;

Копія квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки № 11 від 07 листопада 2024 року (про сплату 1% від придбання нерухомого майна);

Копія довідки з Ощадбанку № 107.40/0357-05/143758/2024 від 21.11.2024;

Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта № 405525003 від 27.11.2024;

Витяг з реєстру територіальної громади № 2024/013803051 від 14.11.2024;

Копія паспорту громадянина України (ID) № НОМЕР_2 , дата видачі 10.04.2018, із зазначенням РНОКПП.

Листом від 24.12.2024 №0800-0605-8/34545 відповідач відмовив позивачу, повідомивши як підставу для відмови наступне

«…Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року). Слід відмітити, що довідки видаються органами приватизації щодо невикористання права на приватизацію та мають охоплювати дані з усієї території України або бути наданими з усіх місць проживання (після 1992 року), в останньому випадку окремого підтвердження потребуватиме встановлення місць проживання особи з 1992 року по дату укладання договору купівлі-продажу. Звертаємо Вашу увагу на те, що змін до п. 15-2 «Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» в частині надання/не надання інформації щодо невикористання права на приватизацію державного житлового фонду наразі не має (території проведення антитерористичної операції та тимчасово окупованої території не є винятком). …Звільнення покупця від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування на підставі підпунктів «в» або «г» пункту 15-2 Порядку можливе за умови наявності зазначених у цих підпунктах інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. Документи мають бути повними та відповідати вимогам Порядку (наразі змін до п. 15-2 Порядку не має). За таких обставин і наведеного правового регулювання, у Головного управління відсутні підстави, визначені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, для складання подання про повернення ОСОБА_1 .».

Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу у формуванні та направленні подання до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 17 980 грн, відповідно до квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №11 від 07.11.2024 року;

Суд першої інстанції позов задовольнив.

Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.

Порядок справляння та використання збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування визначає Закон України Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування від 26.06.1997 № 400/97-ВР.

За змістом пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Пунктом 8 статті 2 цього Закону передбачено, що об`єктом оподаткування є: для платників збору, визначених пунктом 9 статті 1 цього Закону, - вартість нерухомого майна, зазначена в договорі купівлі-продажу такого майна.

Питання сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій на виконання Закону № 400/97-ВР регулює Порядок сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, що затверджений постановою КМУ від 03.11.1998 № 1740 (Порядок № 1740).

Згідно із пунктами 15-2, 15-3 Порядку № 1740 (тут надалі в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, крім іншого, якщо:

в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду.

Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави вважати, що законодавцем визначено механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше, не сплачує збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла) при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу.

У зазначених положеннях Порядку №1740 деталізовано зміст поняття «придбаває житло вперше», яке необхідно розуміти так, що фізична особа не має та не набувала права власності на житло до цього.

З огляду на викладене, під час вирішення питання чи є операція купівлі-продажу житла об`єктом сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, термін «придбавання майна» треба використовувати як такий, що охоплює (включає) як оплатне набуття права власності на певний об`єкт, так і його безоплатну приватизацію.

Зі змісту пункту 15-2 Порядку №1740 вбачається, що фізична особа звільняється від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, якщо подає нотаріусу заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло, що підтверджується відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про відсутність зареєстрованого права власності на житло, а також дані невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду.

За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абзацу четвертого пункту 15-3 Порядку №1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Якщо ж особа не скористалася цим механізмом на стадії посвідчення договору в нотаріуса та помилково сплатила збір, то вона вправі скористатися ним вже після посвідчення нотаріусом договору, подавши відповідному територіальному органу Пенсійного фонду визначені підпунктом «в» пункту 15-2 Порядку № 1740 інформацію та пакет документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, для формування відповідного подання про повернення безпідставно сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування. У разі отримання відмови особа може оскаржити таке рішення до суду.

Аналогічна позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена в постанові Верховного Суду від 25.11.2021 у справі № 280/9714/20, яка враховується судом в силу вимог ч.5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Матеріалами справи підтверджується, що згідно витягу з Державного реєстру речових прав № 402780589 від 07.11.2024 та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, № 405525003 від 27.11.2024, позивач є власником квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Документи, подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, серія та номер: 872, виданий 07.11.2024, видавник: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лисенко О.О.

Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що позивач підтвердив надісланою Відповідачу заявою від 02.12.2024, що у нього не має та що він не набував права власності на житло (в тому числі не приватизував, не успадковували, не отримував у дар, не купував, зокрема як частку в спільному майні подружжя), надавши на підтвердження довідку від 21.11.2024 №107.40/0357-05/143758/2024, видану АТ «Державний ощадний банк України».

На думку колегії суддів апеляційної інстанції зазначені вище документи у повній мірі доводять факт придбання ОСОБА_1 житла вперше.

Слід взяти до уваги, що Верховний Суд у постановах від 03.07.2018 у справі №819/33/17, від 04.04.2019 у справі № 819/1553/17, від 23.04.2019 у справі № 802/1566/17-а, сформовано правову позицію, згідно з якою за відсутності відповідного правового механізму перевірки інформації про факт придбання нерухомості вперше саме держава в особі ПФУ, як уповноваженого суб`єкта владних повноважень, зобов`язана доводити той факт, що у кожному конкретному випадку особа, що зобов`язана сплачувати збір на обов`язкове державне пенсійне страхування, придбала житло не вперше. Держава, запроваджуючи певний механізм правового регулювання відносин, зобов`язана забезпечити його реалізацію. У протилежному випадку всі негативні наслідки відсутності належного правового регулювання покладаються саме на державу.

Відсутність в Україні єдиної системи реєстрації прав на нерухоме майно та позбавлення можливості ПФУ та його територіальних відділень встановити придбання квартир конкретною особою вперше не може ставитися в провину особі, оскільки невизначення порядку виконання законодавчо закріплених норм не може призводити до порушення чи обмеження прав громадян, які наділені такими правами.

Зазначена правова позиція також враховується судом в силу вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України .

В той же час, як свідчать матеріали справи, у цій справі будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивача про придбання ним житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у нього права на звільнення від сплати збору, відповідачем не надано, а судом не встановлено.

Таким чином, враховуючи встановлені обставини справи та наведені норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна позивачем сплачено за відсутності обов`язку здійснювати такий платіж.

Відтак, кошти в сумі 17 980грн, сплачені при нотаріальному оформленні договору купівлі-продажу вперше придбаного житла, підлягають поверненню.

Механізм повернення коштів, помилково зарахованих до державного бюджету визначений у Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного або місцевого бюджетів, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (Порядок № 787).

За змістом пункту 1 Порядку № 878 терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:

надміру зараховані кошти - сума коштів, що становить позитивну різницю між сумою фактично сплачених коштів та сумою коштів, яку повинен сплатити до відповідного бюджету платник платежів (зборів), що визначені відповідним законодавством (крім платежів (зборів), контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби), для повного виконання покладеного на нього грошового зобов`язання;

помилково зараховані кошти - кошти, що сплачені платником за видом доходів, який не відповідає суті платежу (збору), визначеного в абзаці третьому цього пункту, та/або до невідповідного бюджету.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 787 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету або на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.

У разі повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

Відповідно до постанови КМУ «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету» від 16.02.2011 №106, Пенсійний фонд України відноситься до переліку органів, що контролюють справляння надходжень бюджету при купівлі-продажу нерухомого майна.

Відповідно до підпункту 2 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунка, відкритого у Національному банку, зокрема, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

Отже, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на відповідача покладено обов`язок щодо формування та надання до органів Державної казначейської служби подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Заява та подання або копія судового рішення, засвідчена належним чином, подаються до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

З огляду на викладене, бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо невжиття заходів з повернення позивачу надміру сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є протиправною, у зв`язку з чим наявні підстави для зобов`язання відповідача сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві подання про повернення позивачу надміру сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову.

Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача.

Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.

Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві – залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 04.08.2025 року – залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 06.01.2026 та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: «а», «б», «в», «г» пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.

В силу п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова

суддя О.М. Лукманова

суддя Л.А. Божко