Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №280/3040/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2026 року м. Дніпросправа № 280/3040/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Головко О.В.,

розглянув в письмовому провадженні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року (суддя Татаринов Д.В.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Рівненській області від 14.03.2025 № 084450010037 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2;

- зобов`язати ГУ ПФУ в Рівненській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з дня, наступного за днем досягнення пенсійного віку, тобто з 08.12.2024.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 07.03.2025 ОСОБА_1 звернулась до органу Пенсійного фонду з заявою із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі - Закон №1788-ХІІ). Але за наслідками розгляду її заяви та доданих до неї документів ГУ ПФУ в Рівненській області прийнято рішення від 14.03.2025 № 084450010037 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу оскільки не зараховано до її стажу роботи за Списком №2 періоди роботи з 01.11.2009 по 07.04.2011 згідно довідки № 32 від 22.10.2019, з 08.04. 2011р. по 28.10.2014 згідно довідки № 31 від 22.10.2019, 03.01.2018 по 02.11.2021 згідно довідки № 200 від 02.11.2021 виданої ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД». Позивач вважає, що відповідач – ГУ ПФУ в Рівненській області діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством, оскільки нею було надано на підтвердження наявного страхового та пільгового стажу трудова книжка, яка є основним документом для призначення пенсії, та необхідні додаткові документи, що підтверджують наявність в неї необхідного пільгового стажу за Списком №2 для призначення пенсії. Прийняття відповідачем необґрунтованого та протиправного рішення зумовило звернення позивача до суду із цим позовом за захистом свого порушеного права. Враховуючи наведене спірне рішення є протиправним та належить до скасування.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 23.06.2025 у справі №280/3040/25 позовні вимоги задоволено частково; визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ПФУ в Рівненській області від 14.03.2025 № 084450010037 про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2; зобов`язано ГУ ПФУ в Рівненській області зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 , що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2 відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV періоди її роботи з 01.11.2009 по 07.04.2011 згідно довідки № 32 від 22.10.2019, з 08.04.2011 по 28.10.2014 згідно довідки № 31 від 22.10.2019, 03.01.2018 по 02.11.2021 згідно довідки № 200 від 02.11.2021, виданих ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД», у зв`язку із чим повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.03.2025 щодо призначення пенсії за віком, в задоволенні решти позовних відмовити.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач ГУ ПФУ в Рівненській області, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржником зазначено, що відповідно до наданих позивачем документів на момент його звернення з заявою про призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №2 в нього відсутній пільговий стаж за Списком №2 оскільки в наданих позивачем довідках дільниці не відповідають наказом про атестації, тому позивачу правомірно відмовлено в призначенні такої пенсії рішенням від 14.03.2025р. № 084450010037.

Позивач своїм правом на подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до вимог статті 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 07.03.20205 позивач у справі – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою та відповідними документами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - ГУ ПФУ в Рівненській області, який уповноважений розглянути подану заяву ОСОБА_1 .

Розглянувши заяву та додані до неї документи ГУ ПФУ в Рівненській області прийнято рішення № 084450010037 від 14.03.2025 про відмову позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, передбаченого статтею пунктом 2 частини 2 статті 114 Закону № 1058-IV.

З долученої до матеріалів справи ксерокопії вищезазначеного рішення вбачається, що вік позивача становить 55 років, страховий стаж особи - 32 роки 02 місяці 19 днів, пільговий стаж позивачка по Списку №2 становить 09 років 07 місяців 05 днів. За результатом розгляду заяви, та доданих документів, до пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.11.2009 по 07.04.2011 згідно довідки № 32 від 22.10.2019, з 08.04.2011 по 28.10.2014 згідно довідки № 31 від 22.10.2019, 03.01.2018 по 02.11.2021 згідно довідки № 200 від 02.11.2021, виданих ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД», оскільки в наданих довідках дільниці не відповідають наказам про атестації № 93 від 23.10.2019, № 94 від 10.03.2010, № 171 від 29.10.2014.

Вважаючи вищезазначене рішення протиправним та безпідставним, позивач, з метою захисту своїх порушених прав, звернулася із цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначені Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Частиною 1 статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Згідно з пунктом «б» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» ( далі – Закон № 1788-XII) в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02.03.2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі – Закон № 213-VІІІ), на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що затверджений Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до статті 100 Закону № 1788-XII особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах:

а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством;

б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13-14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

За приписами статті 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637 (далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

З метою забезпечення соціального захисту працівників зайнятих на роботах за Списками №1 та №2 наказом Мінпраці від 18 листопада 2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

При цьому, пунктом 10 Порядку №383 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати, з поміж інших документів, трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку №637.

Згідно з пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

На момент початку заповнення належної позивачу у справі трудової НОМЕР_1 від 22.09.1987р. була чинною Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах, організаціях, затверджена постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974р. №162 (далі - Інструкція №162).

Підпунктом 2.2. пункту 2 вищезазначеної Інструкції було визначено що заповнення трудової книжки вперше проводиться адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу.

Пунктом 2.3 Інструкції № 162 визначено, що всі записи у трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, також по нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Записи виконуються акуратно, кульковою або з пером ручкою, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів.

Згідно з підпунктами 2.10 та 2.11. пункту 2 Інструкції №162 відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім`я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорта або свідоцтва про народження. Освіта - середня, середня спеціальна і вища - вказується тільки на підставі документів (атестата, посвідчення, диплома). Запис про незакінчену середню або незакінчену вищу освіті також може бути проведена лише на підставі відповідних документів (студентського квитка, залікової книжки, довідки навчального закладу і т. п.). Професія або спеціальність записується у трудовій книжці на підстав документа про освіту або іншого належним чином оформленого документа. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після того ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Пунктом 2.12 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженого спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення № 58 від 29 липня 1993 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України № 17 серпня 1993 року за № 110, передбачено, що після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.

Згідно пункту 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, у графі 3 розділу «Відомості про роботу» як заголовок пишеться повне найменування підприємства.

Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.

У графі 3 пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій. Якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що мають право на пільгове пенсійне забезпечення.

Відповідно до пункту 1 постанови Ради Міністрів СССР та ВЦСПС від 06 вересня 1973 року №656 «Про трудові книжки робітників та службовців» встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робочих та державних службовців, кооперативних і громадських підприємств, установ та організацій, що пропрацювали більше 5 днів, в тому числі на сезонних та тимчасових роботах, а також на позаштатних працівників при умові, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.

Пунктом 13 вищевказаної постанови передбачено, що при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження та подяки, занесені до трудової книжки за час роботи на даному підприємстві, в установі, підприємстві засвідчуються підписом керівника або спеціально уповноваженої особи та печаткою.

При цьому, відповідно до пункту 18 вказано постанови відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несуть спеціально уповноважені особи, що призначені наказом керівника підприємства, установи, організації.

З 29.07.1993р. порядок ведення трудових книжок регулюється Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року №58 (далі - Інструкція №58), яка містить аналогічні вимоги щодо внесення записів до трудових книжок, що й Інструкція №162.

Відповідно до пункту 1 Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню..

Положення пункту 1.5 Інструкції № 58 вказують, що питання, пов`язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993р. №301 «Про трудові книжки працівників», цією Інструкцією та іншими актами законодавства.

Пунктом 2.4 Інструкції передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються арабськими цифрами (число і місяць двозначними). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.

Разом з тим, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27.04.1993 №301 відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність, а тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, не може впливати на його особисті права.

Тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Отже, основним документом, який підтверджує трудовий стаж є трудова книжка. При цьому, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення трудової книжки, бухгалтерських документів на підприємстві. У свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку на загальних підставах.

Вищезазначений висновок узгоджується із позицією Верховного Суду в подібних правовідносинах, який викладено у постанові №687/975/17 від 21.02.2018.

З наданої суду та долученої до матеріалів справи копії трудової книжки позивача серії НОМЕР_1 від 22.09.1987, копія якої також була надана позивачем відповідачу разом із заявою про призначення пільгової пенсії за віком від 07.03.2025, вбачається, що ОСОБА_1 :

- у період з 01.11.2009 по 07.04.2011 працювала у ТОВ «Твінс-Сервіс ЛТД» на посаді стрижневих машинного формування та виконувала роботи по виготовленню стрижнів машинним способом (з урахуванням постанови КМУ № 36, яка втратила чинність 24 червня 2016 року, вказана професія відносилась до розділу 14 підрозділу 14.1а Списку виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах);

- у період з 08.04.2011 по 30.11.2016 працювала у ТОВ «Твінс-Сервіс ЛТД» на посаді на посаді стрижневих ручного формування та виконувала роботи по виготовленню стрижнів ручним способом (з урахуванням постанови КМУ № 36, яка втратила чинність 24 червня 2016 року, вказана професія відносилась до розділу 14 підрозділу 14.1а Списку виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах);

- у період з 03.01.2018 по 02.11.2021 працювала у ТОВ «Твінс-Сервіс ЛТД» на посаді на посаді стрижневих ручного формування та виконувала роботи по виготовленню стрижнів (з урахуванням постанови КМУ № 461 вказана професія віднесена до розділу 14 Списку виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах).

Таким чином з трудової книжки позивача прослідковується її трудова діяльність у періоди з 01.11.2009 по 07.04.2011, з 08.04.2011 по 28.10.2014 з 03.01.2018 по 02.11.2021 на ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД», і професія «стрижневих ручного формування» та стрижневих машинного формування» внесена до Списків виробництв, робот, професій, посад і показників, затверджених як постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2023 № 36, так і постановою Кабінету Міністрів України від 24.06.2016 № 461, тоді як відповідач не висував жодних зауважень щодо періодів трудової діяльності за трудовою книжкою м під час розгляду звернення позивача, які і не посилався на невиконання відповідних робіт із шкідливими і важкими умовами праці позивачем упродовж повного робочого дня.

Враховуючи, що трудова книжка позивача містить всі необхідні записи про роботу в спірний період, ці записи є належними та допустимими доказами підтвердження трудового, пільгового, стажу позивача колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необгрунтованості дововід позивача щодо не зарахування до пільгового стажу позивача періодів роботи позивача з 01.11.2009 по 07.04.2011 згідно довідки № 32 від 22.10.2019, з 08.04.2011 по 28.10.2014 згідно довідки № 31 від 22.10.2019, 03.01.2018р. по 02.11.2021 згідно довідки № 200 від 02.11.2021, виданих ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД», що свідчить про безпідставність не зарахування відповідачем цих періодів до пільгового стажу позивача та протиправність прийнятого відповідачем рішення № 084450010037 від 14.03.2025, що у свою чергу є підставою для скасування такого рішення суб`єкта владних повноважень та задоволення у цій частині позовних вимог ОСОБА_1 .

Щодо решти заявлених позивачем у справі позовних вимог, то колегія суддів з урахуванням обсягу та змісту порушеного права позивача у справі, обсягу та змісту дискреційних прав відповідача у справі, вважає що суд першої інстанції обґрунтовано відповідно л ост. 9 КАС України, з метою здійснення повного та ефективного захисту та відновлення порушеного права позивача вийшов за межі заявлених позивачем у справі позовних вимог та зобов`язав відповідача зарахувати до пільгового позивача, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 2відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058-IV періоди її роботи з 01.11.2009 по 07.04.2011 згідно довідки № 32 від 22.10.2019, з 08.04.2011 по 28.10.2014 згідно довідки № 31 від 22.10.2019, 03.01.2018 по 02.11.2021 згідно довідки № 200 від 02.11.2021, виданих ТОВ «Твінс - Сервіс ЛТД», у зв`язку із чим повторно розглянути заяву позивача від 07.03.2025 щодо призначення пенсії за віком, та відмовив у задоволенні решти позовних вимог через їх безпідставність.

Суд першої інстанції надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору та дослухався до усіх аргументів сторін, які здатні вплинути на результат вирішення спору та постановив правильне рішення про часткове задоволення заявлених позивачем у справі позовних вимог.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та надано їм належну юридичну оцінку, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.

Керуючись статтями 241-245, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 23 червня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Головуючий - суддя Т.І. Ясенова

суддя А.В. Суховаров

суддя О.В. Головко