Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №160/24507/25 — Третій апеляційний адміністративний суд

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2026 року м. Дніпросправа № 160/24507/25

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач),

суддів: Суховарова А.В., Ясенової Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року (суддя Юрков Едуард Олегович) в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: визнати протиправним та скасувати рішення № 8368/03-16 від 23.04.2025 Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про відмову в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 22.07.1980 по 04.12.1981, відповідно до трудової книжки ОСОБА_1 ; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу періоди роботи з 22.07.1980 по 04.12.1981 (відповідно до п. 4, п. 5 записів в трудовій книжці НОМЕР_1 ОСОБА_1 ) в «ГРУЗГИПРОГОРСТРОЙ» на посаді водія ІІІ класу в гаражі Грузгипрогорстроя; зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15 квітня 2025 року про перерахунок пенсії за віком, з урахуванням зарахованих до страхового стажу періодів роботи.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року позов задоволено.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області подало апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Вказує про відсутність підстав для перерахунку пенсії відповідно до заяви від 15.04.2025, оскільки позивачем не надано уточнюючу довідку.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить відмовити в її задоволенні, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 15.04.2025 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з заявою про перерахунок пенсії.

Заява була розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві, яким прийнято рішення о/р № НОМЕР_2 від 23.04.2024 (№ 8368/03-16 від 23.04.2025) про відмову у перерахунку пенсії по заяві від 15.04.2025.

У рішенні зазначено: «При опрацюванні наданих для перерахунку пенсії документів встановлено, що згідно з записами трудової книжки період роботи з 22.07.1980 по 04.12.1981 неможливо зарахувати до стажу, оскільки в записі про звільнення з роботи вбачається виправлення, уточнюючу довідку не надано».

Вважаючи протиправним вказане рішення, ОСОБА_1 звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та висновкам суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до статті 24 Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника, а відповідно до статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» - основним документом, що підтверджує стаж роботи.

За приписами постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що основним документам, на підставі якого органи ПФУ перевіряють наявність трудового стажу особи, є трудова книжка.

Як вбачається з матеріалів справи, пенсійним органом не зараховано позивачеві період роботи з 22.07.1980 по 04.12.1981 згідно з записами трудової книжки, оскільки в записі про звільнення з роботи вбачається виправлення.

Колегія суддів зазначає, що трудова книжка позивача містить такі записи: 22.07.1980 - прийнятий на посаду водія ІІІ класу (наказ № 166ок від 22/VII – 80 р.); 04.12.1981 - звільнений за власним бажанням (наказ № 146ок від 11 XII – 81 р.).

Вказані записи завірені підписом уповноваженої особи та місять відбиток печатки.

Дослідивши копію трудової книжки позивача, суд доходить висновку, що візуальне спостереження не дає можливості беззаперечно стверджувати, що в записі про звільнення з роботи має місце виправлення, а не особливості почерку особи, яка заповнювала трудову книжку.

Таким чином суд апеляційної доходить висновку, що вказаний відповідачем недолік трудової книжки є лише припущенням УПФУ та не може бути підставою для не зарахування періодів роботи позивача до страхового стажу.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві № 046350006244 від 23.04.2024 (№ 8368/03-16 від 23.04.2025) про відмову в зарахуванні до страхового стажу періодів роботи з 22.07.1980 по 04.12.1981 є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Додатково суд апеляційної інстанції звертає увагу, що апеляційна скарга не містить заперечень щодо обраного судом способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати до загального страхового стажу періоди роботи з 22.07.1980 по 04.12.1981 та повторно розглянути заяву від 15.04.2025.

З огляду на наведене, колегія суддів доходить висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 243, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2025 року в адміністративній справі № 160/24507/25 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з 13 січня 2026 року та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повної постанови у випадках, передбачених статтею 328 КАС України.

Повна постанова складена 13 січня 2026 року.

Головуючий - суддя О.В. Головко

суддя А.В. Суховаров

суддя Т.І. Ясенова