Суд: Другий апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: осіб, звільнених з публічної служби
Дата: 12 січня 2026 р.
Справа: №520/30347/25
Суддя: Спаскін О.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2026 р. Справа № 520/30347/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2025, головуючий суддя І інстанції: Горшкова О.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022 по справі №520/30347/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, під час її перерахунку з 05.11.2024 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році";
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати з 05.11.2024 року пенсію ОСОБА_1 , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, та виплатити її з урахуванням фактично виплачених сум.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 позовну заяву повернуто позивачу.
Позивач, не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 і направити справу для продовження розгляду справи до суду першої інстанції в цій частині.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт зазначив, що спірна ухвала суду першої інстанції не містить юридичної оцінки будь-яких фактичних обставин справи та доводів позивача, не є вмотивованою та обґрунтованою, судом першої інстанції не надано жодної оцінки кожному аргументу позивача та детальну відповідь на нього, а обмежено лише трактуванням однієї з постанов Верховного суду лише в частині, яку суд першої інстанції застосував на користь суб`єкта владних повноважень, а тому така ухвала, на думку апелянта, підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо, зокрема: 3) повернення заяви позивачеві (заявникові). Таким чином, оскаржувана ухвала входить до переліку ухвал суду першої інстанції, визначеного ч. 2 ст. 312 КАС України, апеляційні скарги на які підлягають розгляду судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку застосуванню підлягає позиція Верховного Суду у постанові від 27 січня 2025 року у справі № 200/422/24 під час розгляду аналогічних позовних вимог щодо перерахунку пенсії, а заява подана позивачем про поновлення строку є необґрунтованою.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Статтею 43 Конституції України визначено, що кожен має право, зокрема, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.
Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Частина 1 ст. 5 КАС України визначає, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано у межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно із ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом або іншими законами можуть встановлюватися спеціальні строки для звернення до адміністративного суду. Якщо інше не передбачено, такі строки обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
За приписами ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Колегія суддів зазначає, що чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічні правові висновки висловлені Верховним Судом у постановах від 18.02.2022 у справі № 380/893/20, від 25.07.2022 у справі № 120/14148/21-а.
Звернувшись до суду з цим позовом, який сформовано в системі «Електронний суд» 18.11.2025 позивач заявив вимоги про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, під час її перерахунку з 05.11.2024 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перерахувати з 05.11.2024 року пенсію ОСОБА_1 , відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" без обмеження її максимального розміру десятьма прожитковими мінімумами для осіб, які втратили працездатність, та виплатити її з урахуванням фактично виплачених сум.
Разом з тим, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема, статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (щодо не обмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії) підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб`єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути не виплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
При цьому, у справі, яка розглядається, суд першої інстанції зазначив, що зі змісту позову встановлено, що при зверненні до суду позивач не згоден з не нарахуванням та не виплатою індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, у розмірі 1,0796 з 05.11.2024. Спірна індексація є складовою частиною пенсійних виплат, а пенсія є періодичним щомісячним платежем. Отже, про порушення своїх прав позивач мав дізнатися під час отримання таких виплат у розмірах, з якими він не погоджується, принаймні з грудня 2024, а звернувся позивач до суду з зазначеним адміністративним позовом 18.11.2025. Враховуючи, що позивачем не визначено кінцевої дати порушення права, позовні вимоги поза шестимісячним строком, який передує моменту звернення до суду, заявлено з порушенням строку, встановленим п.2 ст.122 КАС України.
Колегія суддів зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, не реалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Оскільки позивач звернувся до суду з цим позовом 18.11.2025 його права можуть бути захищені судом з 18.05.2025 - тобто в межах шестимісячного строку, встановленого частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, а не з 05.11.2024 - моменту перерахунку пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році".
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 31 березня 2021 № 240/12017/19, від 13 січня 2025 у справі № 160/28752/23, від 27 січня 2025 у справі № 620/7211/24, від 28 січня 2025 у справі № 400/4663/24, від 28 січня 2025 у справі № 120/1483/24, від 01 липня 2025 № 420/23756/24, від 08 жовтня 2025 № 560/12997/24, від 08 жовтня 2025 № 560/11402/24, від 08 жовтня 2025 № 560/15025/24.
За викладених обставин колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 .
Колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2025.
Колегія суддів також враховує, що згідно з ч.2 ст.6 КАС України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.
У рішенні від 04.12.1995 у справі «Беллет проти Франції» Європейський суд з прав людини зазначив, що статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлені гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ до суду був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.
Рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Bellet v. France від 4 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах «Bellet v. France» та «Nunes Dias v. Portugal»).
За цих умов, колегія суддів приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими, а висновки суду про наявність підстав для повернення позову передчасними.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції постановив оскаржувану ухвалу з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної ухвали та направлення справи для продовження розгляду.
Керуючись ст. 242, 243, 308, 311, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 05.12.2025 по справі №520/30347/25 - скасувати.
Справу №520/30347/25 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк
Оригінал: reyestr.court.gov.ua