Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №460/21860/25 — Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

13 січня 2026 року м. Рівне№460/21860/25

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді С.М. Дуляницька, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

Головного управління ДПС у Рівненській області

доТовариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА МОЛОКО»

про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА МОЛОКО» про стягнення податкового боргу у розмірі 722244,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем обліковується заборгованість в загальній сумі в загальній в сумі 722244,84 грн. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100)

У зв`язку з несплатою протягом строків, встановлених пунктом 57.3 статті 57 ПК України, вказані зобов`язання набули статусу податкового боргу. З підстав, наведених у позовній заяві, просить суд задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду 28.11.2025 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.

Вказану ухвалу суду отримано відповідачем 28.11.2025 р., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа до електронного кабінету відповідача.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що на даний момент підприємство зазнає тимчасового касового розриву через несвоєчасні розрахунки контрагентів та зниження рівня ліквідності. Для виконання зобов`язань перед бюджетом здійснюються заходи щодо залучення додаткового фінансування. У зв`язку з цим просить надати відстрочку (розстрочку) податкового боргу строком на 5 (п`ять) місяців відповідно до п. 100.4 ПКУ.

Позивач подав відповідь на відзив, де не погоджується з викладеними позиціями у відзиві на позовну заяву відповідача та вважає їх безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Вказує, що підставою для розстрочення грошових зобов`язань (податкового боргу) платника податків є надання ним достатніх доказів існування обставин, що свідчать про наявність загрози виникнення або накопичення податкового боргу такого платника податків, а також економічного обґрунтування, яке свідчить про можливість погашення грошових зобов`язань (податкового боргу) та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, протягом якого відбудуться зміни політики управління виробництвом чи збутом такого платника податків. Відповідачем у відзиві на позовну заяву словесно зазначено про тимчасовий касовий розрив через несвоєчасні розрахунки контрагентів та зниження рівня ліквідності. А також, про здійснення заходів щодо залучення додаткового фінансування, однак, документи до відзиву на підтвердження вжитих заходів не долучені. Просить задовольнити позовні вимоги.

Згідно з вимогами ч. 4ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Матеріалами справи стверджено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА МОЛОКО» (ЄДРПОУ 35769949) знаходиться на податковому обліку в Головному управлінні ДПС у Рівненській області.

Судом встановлено, що за даними обліку позивача за відповідачем рахується податковий борг в загальному розмірі 722244,84 грн з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100).

Дана заборгованість виникла на підставі визначених контролюючим органом за ППР №17161/1700040722 від 24.09.2025, ППР №17677/1700040722 від 01.10.2025, але не сплачених боржником у добровільному порядку податкових зобов`язань та донарахування штрафних санкцій.

Вказані обставини підтверджуються дослідженими судом доказами: довідкою про заборгованість перед бюджетом, детальним розрахунком податкового боргу, інтегрованою карткою платника податків, податковими повідомленнями-рішеннями.

Відповідно пп.16.1.4 п.16.1ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

Пунктом 56.11 статті 56 ПК України передбачено, що не підлягає оскарженню грошове зобов`язання, самостійно визначене платником податків.

Разом з тим, у відповідності до п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Як закріплено у п. 59.1, 59.5 ст.59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Відповідач суму податкового зобов`язання в строки, установлені законом, не сплатив. З метою погашення податкового боргу Головним управлінням ДПС у Рівненській області було сформовано та надіслано відповідачу в порядку, встановленому пунктом 42.2 статті 42 ПК України, податкову вимогу форми "Ю " від №0005859-1303-1700 від 16.11.2024р.

Зазначена податкова вимога в судовому або адміністративному порядку не скасована.

Згідно з підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, його територіальні органи.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України встановлено право контролюючих органів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 95.2 ст. 95 ПК України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

У відповідності до статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Отже, відповідно до приписів статті 56 ПК України грошові зобов`язання є узгодженими та підлягали до сплати відповідачем у строк, встановлений пунктами 57.1 та 57.3 статті 57 ПК України.

Таким чином, в ході судового розгляду адміністративної справи суд встановив, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 722 244,84 грн з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100).

Доказів сплати податкового боргу до бюджету відповідачем не надано, а судом не встановлено.

Стаття 67 Конституції України встановлює обов`язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 41.1 статті 41 ПК України визначено, що контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

З метою реалізації приписів вказаної норми податковий орган звернувся до суду з цим позовом.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відтак, приймаючи до уваги вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Рівненській області обґрунтовані, документально підтверджені, відповідають чинному законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.

Щодо клопотання відповідача про розстрочення виконання судового рішення, суд зазнає наступне.

Відповідно до частини 6 статті 246 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про порядок і строк виконання рішення; надання відстрочення чи розстрочення виконання рішення.

У разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні (частина 1 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України).

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Положеннями частини 4 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

У постанові від 12 червня 2019 року у справі № 800/203/17, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що підставою для застосування правил статті 378 КАС України є обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення такою обставиною може бути недостатність коштів на рахунку, стихійне лихо, а для зміни способу чи порядку виконання судового рішення - неможливість виконання судового рішення внаслідок відсутності, пошкодження або знищення об`єкта стягнення або з інших причин. Отже, підставою для відстрочення виконання судового рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відтак, всі ці обставини мають бути доведеними та підтвердженими документально.

Суд враховує, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення застосовується з метою зменшення надмірного тягаря на боржника, якщо такий тягар може призвести до виникнення ситуації, за якої виконання судового рішення стане взагалі неможливим.

У поданому суду клопотанні відповідач вказував, що на даний час підприємство зазнає тимчасового касового розриву через несвоєчасні розрахунки контрагентів та зниження рівня ліквідності. Для виконання зобов`язань перед бюджетом здійснюються заходи щодо залучення додаткового фінансування. ТОВ «Україна Молоко» очікує надходження фінансування від виробничої діяльності, однак, у зв`язку з затримками перерахування коштів від контрагентів, повна сплата боргу неможлива на даний момент.

Однак, відповідачем вказані обставини не підтверджені жодними доказами, а тому у суду відсутні правові підстави для надання розстрочки виконання рішення суду.

Натомість, суд роз`яснює, що відповідач може звернутися з заявою у порядку ст.378 КАС України з наданням доказів, що підтверджують скрутне майнове становище відповідача та відсутність фінансової можливості для одноразової сплати повної суми заборгованості, після прийняття судом рішення у даній справі.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з рахунків платника Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА МОЛОКО» (35709, Рівненський район, с.Здовбиця, вул..Шосова, буд.275, ЄДРПОУ 35769949), яке має податковий борг на загальну суму 722 244,84 грн податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (14010100) та перерахувати на рахунок UA698999980313030029000017001, отримувач: ГУК у Рівненській області/Рівнен.обл./14010100, код ЄДРПОУ 38012494, банк отримувача: Казначейство України, МФО 899998.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 13 січня 2026 року

Учасники справи:

Позивач - Головне управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд. 12,м. Рівне,Рівненська обл.,33023, ЄДРПОУ/РНОКПП 44070166)

Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНА МОЛОКО» (вул. Шосова, буд.275,с. Здовбиця,Рівненський р-н, Рівненська обл.,35709, ЄДРПОУ/РНОКПП 35769949)

Суддя С.М. Дуляницька