Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №400/1894/21 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2026 р. № 400/1894/21

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Малих О.В., розглянувши в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідача1. Казанківської селищної ради, вул. Миру, 228, с-ще Казанка, Казанківський район, Миколаївська область, 56002, 2. Секретаря Казанківської селищної ради Дяченка Сергія Павловича, вул. Миру, 228, с-ще Казанка, Казанківський район, Миколаївська область, 56002,

провизнання бездіяльності протиправною,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Казанківської селищної ради (далі – відповідач 1) та секретаря Казанківської селищної ради Дяченка Сергія Павловича (далі – відповідач 2), в якому просив:

- визнати протиправними дії Казанківської селищної ради та секретаря Казанківської селищної ради Дяченка Сергія Павловича щодо несвоєчасного оприлюднення у формі відкритих даних на веб-сторінці офіційного сайту Казанківської селищної ради рішення від 25.02.2021 року № 141/5 «Про затвердження Програми розвитку малого та середнього підприємництва Казанківської селищної ради на 2021-2025 роки»;

- зобов`язати Казанківську селищну раду та секретаря Казанківської селищної ради Дяченка Сергія Павловича, відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України № 2939-VI, невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа, забезпечити оприлюднення на офіційному веб-сайті Казанківської селищної ради інформацію, передбачену ч. 1 ст. 15 Закону України № 2939-VI, в тому числі протоколів сесій та рішень Казанківської селищної ради, починаючи з першого травня 2021 року.

11.05.2021 року позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, в якій заявив такі позовні вимоги:

- визнати протиправною бездіяльність Казанківської селищної ради та секретаря Казанківської селищної ради Дяченка Сергія Павловича щодо несвоєчасного оприлюднення у формі відкритих даних на веб-сторінці офіційного веб-сайту Казанківської селищної ради рішення п`ятої сесії VIII скликання Казанківської селищної ради від 25.02.2021 року № 141/5 «Про затвердження Програми розвитку малого та середнього підприємництва Казанківської селищної ради на 2021-2025 роки».

Ухвалою від 05.04.2021 року суд (головуючий суддя: Лісовська Н.В.) відкрив провадження у справі та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження (без виклику сторін у судове засідання).

Ухвалою від 15.06.2021 року суд закрив провадження у справі на підставі п. 8 ч. 1 ст. 238 КАС України.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2021 року ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 15.06.2021 року було скасовано, справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.10.2021 року справу № 400/1894/21 призначено до розгляду судді Малих О.В.

Ухвалою від 25.10.2021 року суд прийняв справу до свого розгляду та ухвалив розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 262 КАС України (без виклику сторін у судове засідання).

В обґрунтування свої вимог позивач зазначив, що відповідач оприлюднив рішення п`ятої сесії VIII скликання від 25.02.2021 року № 141/5 із порушеннями строків, встановлених законодавством. Зазначене порушило право позивача на своєчасне копіювання та використання в своїх особистих цілях інформації, що міститься у вказаному рішенні.

Відповідачі відзиви на адміністративний позов не надали.

Згідно ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

З`ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:

25.02.2021 року відбулось засідання п`ятої сесії VIII скликання Казанківської селищної ради, на якому було прийнято рішення № 141/5 «Про затвердження Програми розвитку малого та середнього підприємництва Казанківської селищної ради на 2021-2025 роки».

19.03.2021 року позивач встановив, що зазначене рішення, в супереч діючому законодавству, було оприлюднено у формі відкритих даних на веб-порталі Казанківської селищної ради лише 10.03.2021 року.

Позивач вважає, що своєю бездіяльністю відповідачі порушили його право на своєчасний доступ до публічної інформації у формі відкритих даних, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з наступного:

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України від 02.10.1992 року № 2657-XII «Про інформацію», інформація – будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Згідно преамбули Закону України від 13.01.2011 року № 2939 «Про доступ до публічної інформації» (далі – Закон № 2939, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) цей Закон визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес.

У відповідності до ст. 1 Закону № 2939, публічна інформація – це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2939 метою цього Закону є забезпечення прозорості та відкритості суб`єктів владних повноважень і створення механізмів реалізації права кожного на доступ до публічної інформації.

Право на доступ до публічної інформації гарантується обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону № 2939).

Відповідно до ст. 5 Закону № 2939 доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

У відповідності до положень ч. 1 та 2 ст. 10-1 Закону № 2939, 1. Публічна інформація у формі відкритих даних - це публічна інформація у форматі, що дозволяє її автоматизоване оброблення електронними засобами, вільний та безоплатний доступ до неї, а також її подальше використання.

Розпорядники інформації зобов`язані надавати публічну інформацію у формі відкритих даних на запит, оприлюднювати і регулярно оновлювати її на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на своїх веб-сайтах.

Публічна інформація у формі відкритих даних є дозволеною для її подальшого вільного використання та поширення.

Будь-яка особа може вільно копіювати, публікувати, поширювати, використовувати, у тому числі в комерційних цілях, у поєднанні з іншою інформацією або шляхом включення до складу власного продукту, публічну інформацію у формі відкритих даних з обов`язковим посиланням на джерело отримання такої інформації.

Згідно положень ст. 12 Закону № 2939 суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є:

1) запитувачі інформації – фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень;

2) розпорядники інформації – суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону;

3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939 визначено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень – органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 2939 розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати інформацію, передбачену цим та іншими законами.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 15 Закону № 2939 розпорядники інформації зобов`язані оприлюднювати: нормативно-правові акти, акти індивідуальної дії (крім внутрішньо-організаційних), прийняті розпорядником, проекти рішень, що підлягають обговоренню, інформацію про нормативно-правові засади діяльності.

Інформація, передбачена частиною першою цієї статті, підлягає обов`язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації (ч. 2 ст. 15 Закону № 2939).

Положеннями ч. 3 та 4 ст. 15 Закону № 2939 передбачено, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 10 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Вимоги цієї частини щодо строку оприлюднення не застосовуються до проектів рішень органів місцевого самоврядування, спрямованих на надання адміністративних послуг, якщо це призведе до порушення встановленого законом строку надання відповідної адміністративної послуги.

Невідкладному оприлюдненню підлягає будь-яка інформація про факти, що загрожують життю, здоров`ю та/або майну осіб, і про заходи, які застосовуються у зв`язку з цим.

Пунктом 6 ч. 2 ст. 23 Закону № 2939 закріплено, що запитувач має право оскаржити невиконання розпорядниками обов`язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону.

Оскарження рішень, дій чи бездіяльності розпорядників інформації до суду здійснюється відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України (ч. 3 ст. 23 Закону № 2939).

З системного аналізу наведених норм діючого законодавства слідує, що публічною є інформація, відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях, отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством; право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема обов`язком розпорядників інформації оприлюднювати інформацію, в тому числі на офіційних вебсайтах в мережі «Інтернет».

Суд зауважує, що Закон № 2939 визначає, зокрема порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єкта владних повноважень.

Як зазначалось вище, рішення від 25.02.2021 року № 141/5 було оприлюднено відповідачем на його офіційному веб-сайті лише 10.03.2021 року, що підтверджується знімком веб-сторінки, зробленим позивачем.

Разом з цим, суд враховує, що вказаний знімок було зроблено 19.03.2021 року.

В контексті завдань адміністративного судочинства звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести, а суд встановити, що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.

Заінтересованість повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача.

Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому для відкриття провадження у справі недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.

Частиною 1 ст. 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Отже, під час розгляду справи адміністративної юрисдикції, позивач повинен зазначити, які саме його права або законні інтереси порушено рішенням та діями суб`єкта владних повноважень.

У рішенні від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 Конституційний суд України розтлумачив, що поняття «охоронюваний законом інтерес» треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально-правовим засадам.

Верховний Суд констатує, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, причому, захист прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто, передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення. Визнання протиправною бездіяльності суб`єкта владних повноважень та зобов`язання вчинити певні дії можливе лише у разі, якщо такий суб`єкт повинен був вчинити такі дії (або прийняти відповідне рішення) згідно з законодавством і, невчинення цих дій (неприйняття рішення) порушує права позивача.

Звернення до суду є способом захисту порушених суб`єктивних прав, а не способом відновлення законності та правопорядку у публічних правовідносинах, про що неодноразово зазначено Верховним Судом, зокрема у постановах від 03.03.2020 року у справі № 331/5314/16-а (2-а/331/148/2016), від 15.04.2020 року у справі №712/11800/17, від 11.11. 2021 року у справі №640/13941/20.

У спірних правовідносинах, позивач не обґрунтовує свій особистий, безпосередній, індивідуальний інтерес, а вказує лише на недотримання відповідачами процедури оприлюднення рішення вчасно, відповідно до положень Закону № 2939.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 року у справі № 522/3665/17 зазначив, що у разі встановлення обставин, що свідчать про очевидну відсутність законного інтересу (матеріально-правової заінтересованості), адміністративний суд не має юрисдикції для розгляду справи.

Отже, об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес, а порушений суб`єктом владних повноважень. При цьому, адміністративний суд під час розгляду справи повинен встановити факт або обставини, що свідчать про порушення інтересу. Позивач має довести, що він має законний інтерес і є потерпілим від порушення цього інтересу з боку суб`єкта владних повноважень.

На підтвердження порушення порядку опублікування рішення від 25.02.2021 року № 141/5 надано знімок веб-сторінки від 19.03.2021 року.

У позовній заяві позивач жодним чином не обґрунтовує, як саме його права на копіювання, публікацію, поширення та використання, у тому числі у комерційних цілях, публічної інформації за період з 25.02.2021 року по 19.03.2021 року були порушені відповідачами.

На підставі ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За таких обставин, позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 2, 9, 19, 77, 139, 241 – 246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Казанківської селищної ради (вул. Миру, 228, с-ще Казанка, Казанківський район, Миколаївська область, 56002, код ЄДРПОУ 04375292) та секретаря Казанківської селищної ради ОСОБА_2 (вул. Миру, 228, с-ще Казанка, Казанківський район, Миколаївська область, 56002) про визнання протиправною бездіяльності Казанківської селищної ради та секретаря Казанківської селищної ради ОСОБА_2 щодо несвоєчасного оприлюднення у формі відкритих даних на веб-сторінці офіційного веб-сайту Казанківської селищної ради рішення п`ятої сесії VIII скликання Казанківської селищної ради від 25.02.2021 року № 141/5 «Про затвердження Програми розвитку малого та середнього підприємництва Казанківської селищної ради на 2021-2025 роки» – відмовити.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 13.01.2026 року.

Суддя О.В. Малих