Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №400/10022/25 — Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2026 р. справа № 400/10022/25

м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін, в письмовому провадженні, розглянув адміністративну справу

за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,

до відповідачаДержавної екологічної інспекції України, пров. Новопечерський, 3, корп. 2, м. Київ, 01042,

простягнення середнього заробітку в сумі 147 114,88 грн.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся з позовом до Державної екологічної інспекції України (далі - відповідач), в якому просить стягнути з Державної екологічної інспекції України 147 114,88 (сто сорок сім тисяч сто чотирнадцять гривень 88 коп.) середнього заробітку за час затримки у виконанні постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду щодо поновлення на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області за період з 19.06.25 р. до 16.09.25 р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.22 р. у справі № 400/6412/21 визнано протиправним наказ Державної екологiчної iнспекцiї України вiд 20 липня 2021 р. № 94-тр/р та поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області з 20 липня 2021 р. Однак станом на день подання цього позову постанова суду не виконана, позивача не поновлено на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області, тому відповідач повинен нарахувати та виплатити йому середній заробіток за час затримки виконання рішення за період з 19.06.25 р. до 16.09.25 р. на суму 147 114,88 грн.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову та зазначив, що заробіток за час затримки власником або уповноваженим ним органом виконання судового рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника за своєю правовою природою не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні статті 2 Закону України “Про оплату праці”, тобто середній заробіток за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі працівника не входить до структури заробітної плати. Таким чином у Позивача відсутнє право вимагати виплатити йому середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду. З метою виконання постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.22 р. у справі № 400/6412/21 Державною екологічною інспекцією України позивачу був скерований лист від 08.08.22 р. № 4088/6.2/16-22, яким запропоновано позивачу посади. Однак, позивач не надав своєї згоди на призначення на будь-яку посаду, що у свою чергу унеможливлює виконання рішення суду по справі № 400/6412/21.

Суд відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

20.07.21 р. Держекоінспекція України прийняла наказ № 94-тр/р про звільнення, ОСОБА_1 з посади начальника Держекоінспекції України у Миколаївській області – головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області, відповідно до пункту 11 частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII, у зв`язку з ліквідацією територіального органу.

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про оскарження наказів та поновлення його на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області.

Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.22 р. у справі № 400/6412/21 визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції України від 20 липня 2021 р. № 94-тр/р про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Державної екологічної інспекції України у Миколаївській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області; визнано протиправним та скасовано наказ Державної екологічної інспекції у Миколаївській області від 20 липня 2021 р. № 76-0 “Про оголошення наказу Державної екологічної інспекції України від 20 липня 2021 р. № 94-тр/р “Про звільнення ОСОБА_1 ”; поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Державної екологічної інспекції у Миколаївській області - головного державного інспектора з охорони навколишнього природного середовища Миколаївської області з 20 липня 2021 р. та стягнуто з Державної екологічної інспекції у Миколаївській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 21 липня 2021 р. до 7 липня 2022 р. в сумі 105 204 грн. (сто п`ять тисяч двісті чотири гривень 36 коп.), з відрахуванням до бюджету обов`язкових платежів.

На виконання вказаного судового рішення Миколаївським окружним адміністративним судом видані виконавчі листи від 20.07.22 р.

Відповідач у відзиві зазначив, що з метою виконання рішення суду 08.08.22 р. ним було надіслано позивачу лист із запропонованими посадами, але позивач не надав згоди на посади зазначені у листі. На думку, відповідача ним вжито всіх заходів для виконання судового рішення, а незгода позивача на посади зазначені у листі, в свою чергу, унеможливлює його виконання.

Позивач вважає, що через невиконання судового рішення, відповідач повинен нарахувати та виплатити йому середній заробіток за час затримки виконання рішення за період з 19.06.25 р. до 16.09.25 р. на суму 147 114,88 грн.

Згідно з частиною першою статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Частиною 2 ст. 235 КЗпП України визначено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 236 КЗпП України у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

З наведених норм вбачається, що відповідач зобов`язаний був добровільно виконати рішення суду про поновлення позивача на посаді, оскільки це його законодавчо встановлений обов`язок та самостійно визначити відповідну посаду для позивача.

Середній заробіток за своїм змістом є державною гарантією, право на отримання якого виникла у працівника, який був незаконно позбавлений можливості виконувати свою роботу з незалежних від нього причин. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Отже, згідно статті 236 Кодексу законів про працю України проводиться виплата середнього заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі незалежно від вини роботодавця в цій затримці. Закон пов`язує цю виплату виключно з фактом затримки виконання рішення про поновлення на роботі.

Наявність вини відповідача у затримці виконання судового рішення не є обов`язковою підставою для задоволення заявлених вимог, в даній справі наявність цієї вини випливає із норм Конституції України, згідно яких судові рішення, які набрали законної сили, повинні виконуватись державними органами добровільно.

Для вирішення питання про наявність підстав для стягнення середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки виконання рішення про поновлення на роботі на підставі статті 236 Кодексу законів про працю України суду належить встановити: чи мала місце затримка виконання такого рішення, у разі наявності затримки виконання рішення - встановити період затримки, який необхідно рахувати від наступного дня після постановлення рішення про поновлення на роботі до дати видання роботодавцем наказу про поновлення на роботі, та, відповідно, провести розрахунок належних до стягнення сум за встановлений період.

Відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону України “Про виконавче провадження” рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 8 квітня 2020 р. у справі № 808/2741/16 зазначено, що: “у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу - ввести скорочену посаду, а якщо підприємство, установа реорганізовано – рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником”.

Відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, юридичну особу Державної екологічної інспекції у Миколаївській області (37992292) припинено.

Відповідач не надав суду наказ про поновлення або призначення позивача на рівнозначну посаду.

Отже, відповідач доказів виконання рішення суду в частині поновлення позивача на посаді суду не надав.

За таких обставин постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 07.07.22 р. у справі № 400/6412/21 в частині поновлення позивача на посаді не виконано, тому згідно зі ст. 236 КЗпП України позивач має право на виплату середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення про поновлення на посаді.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України “Про оплату праці” за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 Порядку, середньомісячна заробітна плата за час вимушеного прогулу працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто, що передують дню звільнення працівника з роботи.

Пунктом 8 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів.

Згідно з наявною у матеріалах справи довідкою про доходи від 01.04.21 р. заробітна плата ОСОБА_1 за попередні два місяці роботи (липень - серпень 2020 р.), становить 18 389,39 грн. Середньоденна заробітна плата складає 2 298,67 грн. (18 389,39/8 - (кількість робочих днів, фактично відпрацьованих позивачем в липні-серпні 2020 р.).

Період затримки виконання рішення суду в цій справі складає з 19.06.25 р. до 16.9.25 р. - 64 робочих дня. Таким чином, розмір середнього заробітку за вказаний період складає 147 114,88 грн. (2298,67 х 64).

Наведений позивачем розрахунок суми середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення в розмірі 147 114,88 грн. відповідає вимогам Порядку № 100.

Приписами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Відповідач не надав суду доказів виконання рішення суду, а саме прийняття наказу про поновлення на посаді або призначення позивача на рівнозначну посаду, не зазначив, що унеможливлює виконання рішення суду за наявністю вакансій по рівнозначній посаді.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги слід задовольнити.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір в розмірі 1 471,15 грн. Тому, з урахуванням задоволення позовних вимог, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача в сумі 1 471,15 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Доказів понесення інших витрат сторонами до суду не надано.

Керуючись ст. ст. 2, 19, 242-246, 257-262 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної екологічної інспекції України (пров. Новопечерський, 3, корпус 2, м. Київ, 01042, ЄДРПОУ 37508533), задовольнити.

2. Стягнути з Державної екологічної інспекції України (пров. Новопечерський, 3, корп. 2, м. Київ, 01042, ЄДРПОУ 37508533) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) середній заробіток за час затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі за період з 19.06.25 р. до 16.09.25 р. в сумі 147 114,88 грн. (сто сорок сім тисяч сто чотирнадцять гривень вісімдесят вісім копійок).

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції України (пров. Новопечерський, 3, корпус 2, м. Київ, 01042, ЄДРПОУ 37508533) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 1 471,15 грн. (одна тисяча чотириста сімдесят одна грн. 15 коп.).

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз