Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №380/17836/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/17836/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Каверін Сергій Миколайович, звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) (далі – відповідач, в/ч НОМЕР_1 ), в якому просить:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), які полягають у невключені до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2019 роки та підйомної допомоги за 2015-2017 роки;

???- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення, виплаченої у 2015-2019 роках, та підйомної допомоги, виплаченої у 2015-2017 роках, з урахуванням у складі місячного грошового забезпечення грошової винагороди за участь в АТО/ООС.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 проходив військову службу в Державній прикордонній службі України. Під час проходження військової служби нарахування та виплата грошової допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги здійснювалося відповідачем без врахування у складі грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС. На переконання позивача, оскільки він отримував додаткову грошову винагороду за участь в АТО/ООС і вона входила до складу грошового забезпечення, що свідчить про її системний характер, відповідно, така повинна включатися до розрахунку грошової допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги. Вважаючи бездіяльність відповідача щодо не включення винагороди за участь в АТО/ООС до складу місячного грошового забезпечення протиправною, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Відповідачем позову не визнано з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у тому, що грошова винагорода за участь в АТО/ООС розповсюджується лише на військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення НБО чи в АТО/ООС, тому цей вид винагороди не має постійного характеру і не може входити до складу грошового забезпечення. Вказує, що у постановах від 18.04.2019 (справа №431/703/17), від 24.04.2019 (справа №431/701/17), від 21.08.2019 (справа №420/2338/16-а) та від 24.04.2019 (справа №266/2322/16-a) Верховний Суд виснував, що винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. При цьому, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період поранень (контузії, травми, каліцтва). Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції, так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира. Отже, вказана винагорода не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до статті 43 Закону № 2262-ХII. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 03.09.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем 18.09.2025 (вх. №74919) подано відзив на позовну заяву.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 проходив військову службу у Державній прикордонній службі України та ? , ? посвідченням серії НОМЕР_2 , виданого 21.10.2015 ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідно до інформації, відображеної в архівних відомостях особистих карток грошового забезпечення, ОСОБА_1 під час проходження військової служби у період з травня 2015 року по липень 2019 року включно перебував на грошовому забезпеченні у ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ).

Наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 від 30.06.2025 №948-ОС ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 28.06.2025.

Відповідно до архівних відомостей грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2015-2019 роки позивачу виплачувалась винагорода за участь в АТО/ООС:

За 2015 рік – травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень;

За 2016 рік – всі місяці, окрім серпня та грудня;

За 2017 рік – січень;

За 2018 рік (винагорода 2 лінія) – січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень;

За 2019 рік (винагорода 2 лінія) – січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень.

У вказаний період відповідачем також здійснювались нарахування та виплата:

- підйомної допомоги у червні 2015 року у розмірі 6 087,50 грн,

- підйомної допомоги у вересні 2015 року у розмірі 6 458,65 грн,

- грошової допомога на оздоровлення у листопаді 2015 року у розмірі 6 441,66 грн,

- підйомної допомоги у серпні 2016 року у розмірі 8 950,75 грн,

- грошової допомоги на оздоровлення у серпні 2016 року у розмірі 9 437,50 грн,

- підйомної допомоги у травні 2017 року у розмірі 9 437,50 грн,

- грошової допомоги на оздоровлення у липні 2017 року у розмірі 10 058,00 грн,

- грошової допомоги на оздоровлення у липні 2018 року у розмірі 18 277,74 грн,

- грошової допомоги на оздоровлення у травні 2019 року у розмірі 20 473,80 грн.

Вважаючи, що відповідачем при нарахуванні грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2019 роки та підйомної допомоги за 2015-2017 роки у складі місячного грошового забезпечення протиправно не враховувалася грошова винагорода за участь в АТО/ООС, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).

Згідно з частиною першою статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.

Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, єдину систему соціального та правового захисту, гарантування військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни врегульовано Законом України Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей № 2011-XII від 20.12.1991 (далі - Закон № 2011-XII).

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною 2 статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять:

посадовий оклад, оклад за військовим званням;

щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);

одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця (частина 3 цієї статті).

Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України. Порядок і розміри грошового забезпечення військовослужбовців, відряджених до державних органів, підприємств, установ, організацій, а також державних та комунальних навчальних закладів для виконання завдань в інтересах оборони держави та її безпеки із залишенням на військовій службі, визначаються Кабінетом Міністрів України (частина 4 статті 9 Закону № 2011-ХІІ).

Підпунктом 1 частини 3 статті 9-1 Закону №2011-XII передбачена виплата при переїзді військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом, а також тих, хто перебуває на кадровій військовій службі та військовій службі за призовом осіб офіцерського складу, на нове місце військової служби в інший населений пункт, у зв`язку з призначенням на військову посаду, зарахуванням до військового навчального закладу, термін навчання в якому становить не менше шести місяців, або у зв`язку з передислокацією військової частини підйомної допомоги в розмірі місячного грошового забезпечення на військовослужбовця і 50 відсотків місячного грошового забезпечення на кожного члена сім`ї військовослужбовця, який переїжджає з ним на нове місце військової служби.

Частиною 1 статті 10-1 Закону №2011-XII визначено, що один раз в рік військовослужбовцям виплачується грошова допомога на оздоровлення, обрахунок якої здійснюється виходячи з розміру місячного грошового забезпечення.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (чинної до 28.02.2018) та забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка є чинною з 01.03.2018, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

У період виникнення спірних правовідносин, порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) визначала Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 № 425 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 18 червня 2008 р. за № 537/15228 (далі - Інструкція № 425).

Згідно з пунктом 1.2 Інструкції № 425 до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством.

До складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія).

Підпунктом 3.7.1 пункту 3.7 Інструкції № 425 встановлено, що військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення.

До місячного грошового забезпечення, з якого визначається винагорода, включаються посадовий оклад (з урахуванням підвищення), оклад за військовим званням та щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою (посадою, до тимчасового виконання обов`язків за якою він допущений).

Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2015 № 24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» було установлено виплату в особливий період або під час проведення антитерористичної операції військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв?язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду винагороди у відсотках місячного грошового забезпечення. Розмір винагороди визначається виходячи з розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних додаткових видів місячного грошового забезпечення постійного характеру, премії та повинен становити не менш як 3 тис. гривень на місяць. У разі коли військовослужбовець, особа рядового або начальницького складу, що брали безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду менше одного календарного місяця, розмір винагороди визначається пропорційно дням участі виходячи з її розміру, що становить не менш як 3 тис. гривень.

В подальшому винагорода за участь в АТО/ССО виплачувалася на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 20.01.2016 №18 «Про деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та поліцейських».

Порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в антитерористичній операції (далі-АТО), інших заходах в умовах особливого періоду визначає Інструкція про порядок та розміри виплати винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, розвідувального органу Адміністрації Державної прикордонної служби України за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи антитерористичній операції, інших заходах в умовах особливого періоду, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18.03.2016 №188 (далі – Інструкція №188 в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 3 розділу І «Загальні положення» Інструкції №188 винагорода виплачується військовослужбовцям за місцем проходження служби за минулий місяць одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць на підставі наказу начальника (командира) органу Держприкордонслужби, начальникам (командирам) органів Держприкордонслужби - на підставі наказів начальників вищого рівня.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ «Виплата винагороди військовослужбовцям за безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, інших заходах в умовах особливого періоду» Інструкції №188 військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у воєнних конфліктах чи в АТО, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об?єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні таких об?єктів у разі їх захоплення або спроби насильницького заволодіння зброєю, бойовою технікою, залежно від місця такої участі виплачується винагорода у таких розмірах: в інших місцях дислокації в межах визначеного району воєнного конфлікту (АТО) - 3500 грн.

Таким чином, дія постанови Кабінету Міністрів України №24 та Інструкції 188 розповсюджується лише на військовослужбовців, які беруть безпосередню участь у воєнних конфліктах, заходах із забезпечення НБО чи в АТО/ООС, тому цей вид винагороди не може входити до складу грошового забезпечення, тому що не має постійний характер. У разі завершення або подальшого проходження військовослужбовцем поза межами проведення АТО/ООС цей винагороди не виплачується.

Так, як встановлено судом з матеріалів справи, відповідно до архівних відомостей грошового забезпечення ОСОБА_1 за 2015-2019 роки позивачу виплачувалась винагорода за участь в АТО/ООС в таких місяцях:

За 2015 рік – травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень;

За 2016 рік – всі місяці, окрім серпня та грудня;

За 2017 рік – січень;

За 2018 рік (винагорода 2 лінія) – січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень;

За 2019 рік (винагорода 2 лінія) – січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень.

Викладене свідчить про те, що винагорода за участь в АТО/ООС за 2015-2019 роки виплачувалась не щомісячно, а лише пропорційно участі ОСОБА_1 в районах введення бойових дій під час АТО.

Таким чином, така винагорода не може вважатись щомісячним видом грошового забезпечення, та включатися до складу грошового забезпечення військовослужбовця, а слідом й до грошової допомоги на оздоровлення та підйомної допомоги.

Позивач, обґрунтовуючи протиправність невключення відповідачем до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2019 роки та підйомної допомоги за 2015-2017 роки, посилається на правовий висновок Верховного Суду у постанові від 26.04.2024 у справі №380/1169/20, відповідно до якого надбавка за участь в АТО виплачується щомісяця до дня звільнення з військової служби та має постійний (систематичний) характер, а тому відсутні підстави вважати таку винагороду одноразовим видом грошового забезпечення.

Також позивач вказує, що питання складу грошового забезпечення військовослужбовців було предметом розгляду Великою Палатою Верховного Суду у справі № 522/2738/17, яка у постанові від 06.02.2019 дійшла висновків, що згідно з частинами другою та третьою статті 9 Закону № 2011-XII до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Однак, як правильно вказує відповідач у відзиві на позовну заяву, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17 не йшлося про зарахування до складу грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ССО.

Натомість Верховний Суд у постанові від 02.06.2021 у справі № 240/11441/19, вказуючи на наявність різних висновків Верховного Суду щодо характеру винагороди за участь в АТО/ССО, а також на сформований Великою Палатою Верховного Суду у справі № 522/2738/17 у постанові від 06.02.2019 правовий висновок щодо складу грошового забезпечення, відступив від раніше сформованого правового висновку про характер винагороди за участь в АТО/ССО, зазначивчи таке: «У постановах від 18.04.2019 (справа №431/703/17), від 24.04.2019 (справа №431/701/17), від 21.08.2019 (справа №420/2338/16-а) та від 24.04.2019 (справа №266/2322/16-а) Верховний Суд виснував, що винагорода за участь в антитерористичній операції є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. При цьому, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період поранень (контузії, травми, каліцтва). Тобто така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції, так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира. За таких обставин, винагорода за участь в антитерористичній операції не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення, який є складовим елементом грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, відповідно до статті 43 Закону № 2262- ХІІ».

Така ж позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 10.05.2023 у справі № 240/6857/20.

Ураховуючи відступ Верховного Суду від раніше сформованої правової позиції щодо характеру винагороди за участь в АТО/ССО з постійної (систематичної) на непостійну і таку, що не має систематичного характеру, а тому не є щомісячним додатковим видом грошового забезпечення як складовим елементом грошового забезпечення, суд враховує такий правовий висновок при розгляді цієї справи як релевантний.

Викладене в сукупності зумовлює висновок суду про правомірність поведінки відповідача щодо невключення до складу місячного грошового забезпечення винагороди за участь в АТО/ООС при нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2015-2019 роки та підйомної допомоги за 2015-2017 роки.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем вказаний обов`язок виконаний.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку діям відповідача, які зумовили звернення позивача до суду з цим позовом, суд дійшов висновку про відповідність таких вимогам частини другої статті 2 КАС України, тому у задоволенні позову слід відмовити повністю за безпідставністю.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання про відшкодування судового збору.

Керуючись ст.ст. 6-10, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина частина НОМЕР_1 ) ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, – відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хома О. П.