Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №380/15357/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа№380/15357/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2026 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Хоми О.П., розглянувши у письмовому провадженні у м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1 ), в інтересах якого діє адвокат Лукіянчук Оксана Миколаївна, звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі – відповідач, в/ч НОМЕР_1 ) в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо розгляду рапорту ОСОБА_1 від 28 травня 2025 року про звільнення його з військової служби за підпунктом «г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII, а саме: у зв`язку з наявністю у дружини з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання;

- зобов`язати в/ч НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 від 28 травня 2025 року про звільнення його з військової служби за підпунктом «г» п.2 ч.4 ст.26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII, а саме: у зв`язку з наявністю у дружини з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, із прийняттям відповідного рішення згідно з вимогами законодавства.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 26.01.2025 позивач проходить військову службу на посаді стрільця в/ч НОМЕР_1 та має військове звання солдат. Зазначає, що 28.05.2025 звернувся до командира в/ч НОМЕР_1 із рапортом про звільнення з військової служби за сімейними обставинами на підставі абзацу 11 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», а саме у зв`язку із наявністю у дружини ОСОБА_2 ІІІ групи інвалідності онкологічного захворювання. До рапорту позивачем додано копію свідоцтва про одруження; копію довідки до акта МСЕК, що підтверджує інвалідність дружини та копію форми індивідуальної програми реабілітації інваліда, виданої медико-соціальною експертною комісією, де вказано захворювання дружини – С54.2 (злоякісне новоутворення міометрія (м`язового шару матки). За результатами розгляду рапорту командиром в/ч НОМЕР_1 відмовлено у його задоволенні з підстави, що до рапорту не додано жодного документа, який би передбачав необхідність здійснювати догляд за дружиною позивача ОСОБА_2 .

Позивач вважає таку відмову неправомірною, оскільки Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої Наказом Міністерства оборони України від 10.04.2009 №170, не передбачено обов`язку надання документів, які підтверджують необхідність догляду за дружиною (чоловіком), яким встановлено ІІІ групу інвалідності, а тільки документ, що підтверджує інвалідність та наявність захворювання або причину інвалідності. У зв`язку з цим звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відповідач позову не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву, суть яких полягає у такому. Листом вих. № 16/360 від 07.07.2025 позивача повідомлено про відмову в задоволенні рапорту по причині недолучення до рапорту жодного документа, який би передбачав необхідність здійснювати догляд за дружиною – ОСОБА_2 . Зазначає, що в позовній заяві позивач вказує на те, що «до рапорту позивачем було додано усі необхідні підтверджуючі документи: і встановлену ІІІ групу інвалідності (довідка до акта МСЕК), і встановлений діагноз онкологічного захворювання С54.2 (індивідуальна програма реабілітації інваліда), тобто усі документи, які вказані військовою частиною з посиланням на додаток №19 Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України».

Звертає увагу, що в довідці до акту огляду МСЕК серії 12 ААГ №806712 хоча й вказана група інвалідності – третя, але причина інвалідності – загальне захворювання. Тобто, дана довідка не підтверджує наявність у дружини позивача онкологічного захворювання. Як вбачається з копії рапорту (додаток до позову №10), твердження позивача про надання до рапорту індивідуальної програми реабілітації інваліда, не відповідає обставинам справи, оскільки у даному переліку немає індивідуальної програми реабілітації інваліда, вона додана лише до позовної заяви. Зазначає, що в порушення додатку №19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, позивач не надав разом з рапортом документів, що підтверджують наявність у його дружини онкологічного захворювання. Просить у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою від 31.07.2025 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі без виклику сторін.

Відповідачем 12.08.2025 (вх. №65501) подано відзив на позовну заяву.

Представником позивача 18.12.2025 (вх. 100793) надіслано клопотання про долучення до матеріалів справи пояснення ОСОБА_3 про допущену ним помилку у формулюванні документа, поданого ним разом з рапортом про звільнення його з військової служби, де невірно вказано «копія висновку №25 форми №027-1/0 від 18.10.2024» замість вірної «копія виписки №11145 форми №027-1/0 від 18.10.2024», яка і подавалася до рапорту.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_1 з 24.01.2025 на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 №69/2022 призваний у Збройні Сили України для проходження військової служби під час мобілізації на особливий період та з 26.01.2025 проходить військову службу на посаді стрільця у в/ч НОМЕР_1 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_4 зареєстрували шлюб 21.02.2025, про що 21.02.2025 складено відповідний актовий запис №85.

Відповідно до довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ №806712 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , встановлено ІІІ групу інвалідності по причині загального захворювання довічно. Підстава: акт огляду МСЕК №481/5 від 17.12.2024.

Відповідно до форми індивідуальної програми реабілітації інваліда №1996 від 23.12.2024, виданої онкологічною МСЕК м. Чернівці, ОСОБА_4 встановлено клініко-функціональний діагноз та код за МКХ-10 С.54.2 Захворювання тіла матки.

ОСОБА_1 27.06.2025 звернувся до командира в/ч НОМЕР_1 із рапортом про його звільнення з військової служби за призовом під час мобілізації з військової служби в запас, на підставі абзацу 11 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» за сімейними обставинами, а саме у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю ІІІ групи (онкологічне захворювання).

До рапорту долучено такі документи:

- копія паспорту та РНОКПП військовослужбовця ОСОБА_1 ;

- копія паспорту та РНОКПП ОСОБА_5 ;

- копія свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 ;

- копія довідки до акта огляду МСЕК серії 12 ААГ №806712;

- копія висновку №25 форми №027-1/0 від 18.10.2024.

Відповідно до наявних у справі пояснень ОСОБА_1 від 18.12.2025, ним було допущено помилку щодо назви документа і невірно вказано «копія висновку №25 форми №027-1/0 від 18.10.2024» замість вірної «копія виписки №11145 форми №027-1/0 від 18.10.2024», яка і подавалася до рапорту.

Військова частина НОМЕР_1 листом від 07.07.2025 №16/360 повідомила про відмову у задоволені рапорту на звільнення на підставі абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» по причинні відсутності документа, який би передбачав необхідність здійснювати догляд за дружиною ОСОБА_6 , посилаючись при цьому на передбачений Додатком 19 до Інструкції про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженої Наказом міністерства оборони України 10.04.2009 №170 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 року за №438/16454, перелік документів, необхідних для звільнення військовослужбовця за згаданою підставою.

Вважаючи поведінку відповідача щодо відмови у задоволенні рапорту про звільнення з військової служби в запас протиправною, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію. Мобілізацію провести на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва.

Згідно з цим Указом мобілізація проводиться протягом 90 діб із дня набрання чинності цим Указом.

Ці строки неодноразово продовжувалися аналогічними Указами Президента України та тривають далі.

За приписами статті 1 Закону України «Про оборону України» від 06.12.1991 № 1932-XII особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій;

воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози та забезпечення національної безпеки, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

На час виникнення спірних правовідносин та на дату ухвалення рішення у цій справі на території України продовжує діяти воєнний стан.

Згідно до статті 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі – Закон № 2232-ХІІ, у редакції від 10.05.2025, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Частиною 1 статті 1 Закону № 2232-ХІІ визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.

Частиною 3 статті 1 Закону № 2232-XII передбачено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

За приписами частин 1, 2 статті 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Проходження військової служби здійснюється: громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом; іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Правові підстави звільнення під час воєнного стану військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період врегульовано пунктом 2 частини четвертої статті 26 Законом №2232-ХІІ.

Зокрема, підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовослужбовці, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, звільняються з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу).

Так, відповідно до абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ підставою звільнення військовослужбовця з військової служби під час дії воєнного стану є необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

З аналізу абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ слідує, що сполучник «або» поєднує дві підстави звільнення військовослужбовців за сімейними обставинами або через інші поважні причини:

1) необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів,

2) наявність у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів.

Тобто, першою підставою передбачено, що інвалідність дружини/чоловіка III групи обов`язково повинна бути встановлена внаслідок саме онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів.

Водночас, друга підстава передбачає інвалідність дружини/чоловіка ІІІ групи внаслідок інших захворювань, не визначених у першій підставі, однак обов`язковою умовою є те, що така особа повинна мати одне із таких супутніх захворювань: онкологічне захворювання, психічний розлад, церебральний параліч або інші паралітичні синдроми.

З наявних у справі документів, які подавалися ОСОБА_1 до рапорту про звільнення з військової служби, суд встановив, що дружині ОСОБА_1 – ОСОБА_4 17.12.2024 встановлено ІІІ групу інвалідності (довідка до акта МСЕК серія 12 ААГ №806712) та діагностовано Са тіла матки ( виписка №11145 з медичної карти стаціонарного хворого назлоякісненоутворення форми №027-1/0 від 18.10.2024).

Таким чином, сукупність у дружини позивача інвалідності ІІІ групи загального захворювання і онкологічного захворювання свідчить про наявність другої підстави, передбаченої абзацом 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ.

Згідно до частини 7 статті 26 Закону №2232-XII звільнення військовослужбовців з військової служби здійснюється в порядку, передбаченому Положенням про проходження військової служби громадянами України.

Пунктом 233 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 №1153/2008, передбачено, що військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорти та документи, які підтверджують підстави звільнення. У рапортах зазначаються: підстави звільнення з військової служби; думка військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю; районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Тобто, військовослужбовець має право на звільнення з військової служби за наявності законодавчо визначених підстав, підтверджених відповідними документами шляхом подання рапорту по команді з долученими до нього підтверджуючими документами.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України.

Судом встановлено, що позивач подав командиру в/ч НОМЕР_1 рапорт від 27.06.2025 про клопотання перед вищим командуванням щодо звільнення його з військової служби на підставі абзацу 11 підпункту 3 пункту 12 статті 26 Закону №2232-XII за сімейними обставинами у зв`язку з необхідністю здійснювати постійний догляд за дружиною з числа осіб з інвалідністю III групи (онкологічне захворювання) та відсутність бажання продовжувати військову службу.

Відповідач листом від 07.07.2025 № 16/360 відмовив позивачу у погодженні рапорту на звільнення згідно до абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-XII по причині не подання до рапорту жодного документа, який би передбачав необхідність здійснювати догляд за дружиною.

Надаючи оцінку доводам відповідача про те, що надані ОСОБА_1 разом із рапортом про звільнення з військової служби документи не підтверджують його право на звільнення, суд виходить з такого.

Наказом Міністра оборони України від 10.04.2009 №170, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19.05.2009 за №438/16454, затверджено Інструкцією про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України (далі – Інструкція №170).

Додатком 19 до Інструкції №170 визначено перелік документів, що подаються з Поданням до звільнення військовослужбовця з військової служби (пункт 12.11 розділу XII).

Відповідно до підпункту 24 пункту 5 Додатку 19 при поданні до звільнення з військової служби через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», подаються:

24) у разі необхідності здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, встановленої внаслідок онкологічного захворювання, відсутності кінцівок (кінцівки), кистей рук (кисті руки), стоп ніг (стопи ноги), одного з парних органів, або за наявності у дружини (чоловіка) з числа осіб з інвалідністю III групи онкологічного захворювання, психічного розладу, церебрального паралічу або інших паралітичних синдромів:

копія свідоцтва про шлюб;

один із документів, що підтверджує інвалідність дружини (чоловіка): довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи за формою згідно з наказом МОЗ від 10 грудня 2024 року № 2067, або копія посвідчення, яке підтверджує відповідний статус, або копія пенсійного посвідчення чи копія посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності, або довідка для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою згідно з наказом Мінсоцполітики від 21 вересня 2015 року № 946;

документ, що підтверджує наявність у дружини (чоловіка) захворювання та/або причину інвалідності.

Аналіз абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ та підпункту 24 пункту 5 Додатку 19 Інструкції №170 у взаємозв`язку свідчить, що підставою звільнення з військової служби є необхідність здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, не вимагаючи при цьому відображення у поданих на підтвердження наявності такої інвалідності «необхідність здійснювати догляд».

За закріпленим у Законі України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» визначенням, особою з інвалідністю є особа із стійкими фізичними, психічними, інтелектуальними або сенсорними порушеннями, які при взаємодії з різними бар`єрами можуть заважати її повній та ефективній участі в житті суспільства нарівні з іншими.

Згідно з Конвенцією про права осіб з інвалідністю, яка ратифікована Законом №1767-VІ від 16.12.2009, Держави-учасниці цієї Конвенції, будучи переконаними в тому, що сім`я є природним і основним осередком суспільства та має право на захист з боку суспільства й держави та що особи з інвалідністю й члени їхніх сімей повинні отримувати необхідний захист і допомогу, які дають змогу сім`ям робити внесок у справу повного й рівного користування правами осіб з інвалідністю.

З огляду на викладене та беручи до уваги сутність статусу «особа з інвалідністю», суд доходить до висновку про те, що потреба такої особи в догляді презюмується, і документ, який підтверджує інвалідність, одночасно є і доказом того, що власник цього документа потребує догляду.

Як встановив суд на підставі належних та допустимих доказів, дружина ОСОБА_1 – ОСОБА_4 є особою ІІІ групи інвалідності (довідка до акта МСЕК від 17.12.2024 серія 12 ААГ №806712), у якої наявне онкологічне захворювання: Са тіла матки (виписка №11145 з медичної карти стаціонарного хворого назлоякісненоутворення форми №027-1/0 від 18.10.2024).

Саме такі документи на підтвердження наявності у позивача передбаченої абзацом 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ підстави для звільнення з військової служби подавалися ним разом з рапортом.

Суд вказує, що довідка до акта МСЕК від 17.12.2024 серія 12 ААГ №806712 та виписка №11145 з медичної карти стаціонарного хворого назлоякісненоутворення форми №027-1/0 від 18.10.2024 є достатніми і належними документами, які за своєю формою і змістом відповідають підпункту 24 пункту 5 Додатку 19 Інструкції №170 і підтверджують наявність передбаченої абзацом 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону №2232-ХІІ підстави для звільнення ОСОБА_1 з військової служби.

Оскільки ОСОБА_1 не висловив бажання продовжувати військову службу, то він як військовослужбовець, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, підлягає звільненню з військової служби під час дії воєнного стану через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті до підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ.

За встановлених судом фактичних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, відмова відповідача у задоволенні рапорту позивача про звільнення з військової служби є протиправною.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем вказаного обов`язку не виконано.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Даючи оцінку поведінці відповідача, яка зумовила звернення позивача до суду з даним позовом, суд дійшов висновку, що відмова в/ч НОМЕР_1 у задоволені рапорту позивача про звільнення з військової служби на підставі абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону № 2232-ХІІ у зв`язку із необхідністю здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи не відповідає вимогам до такого роду рішень, визначених частиною 2 статті 2 КАС України та чинному законодавству, яке регулює спірні правовідносини, тому першу позовну вимогу слід задовольнити шляхом визнання такої відмови протиправною.

Друга позовна вимога є похідною від першої позовної вимоги і підлягає до задоволення у запропонований позивачем спосіб шляхом зобов`язання відповідача повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 від 27.06.2025 про звільнення з військової служби на підставі абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону № 2232-ХІІ у зв`язку із необхідністю здійснювати догляд за дружиною (чоловіком) з числа осіб з інвалідністю III групи, та прийняти рішення, передбачене підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону №2232-ХІІ.

Оцінюючи зібрані у справі докази в сукупності та мотиви суду щодо кожної з позовних вимог, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до пункту 12 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» і такий фактично не сплачувався, відсутні підстави для вирішення питання щодо судових витрат відповідно до частини п`ятої статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 262, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити дії, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) у задоволенні рапорту ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 27.06.2025 про звільнення з військової служби на підставі абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.09.1992 № 2232-ХІІ.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) повторно розглянути рапорт ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) від 27.06.2025 про звільнення з військової служби на підставі абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-ХІІ та прийняти рішення, передбачене підпунктом «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-ХІІ.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Хома О.П.