Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №240/21326/25 — Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м. Житомир справа № 240/21326/25

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Майстренко Н.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 12.08.2025 року № 063550007451 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за віком на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію на пільгових умовах зі зниженням пенсійного віку на 6 років відповідно до ч. 2 ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» з 02 серпня 2025 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказала, що вона звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до вимог ст. 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", подавши усі необхідні документи, однак отримала рішення про відмову у призначенні пенсії з посиланням на відсутність необхідного періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення. Вказана відмова слугувала підставою для звернення позивача із цим позовом до суду.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області надіслано до суду відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог. Представник вказав, що з поданих позивачем документів для призначення пенсії встановлено, що вона є потерпілою внаслідок аварії на ЧАЕС 3 категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 17 грудня 1993 року Житомирською обласною державною адміністрацією. Згідно довідки № 604 від 04 липня 2025 року, виданої Липниківським старостинським округом Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області, проживала та була зареєстрована в с. Липники Коростенського району Житомирської області з 26 квітня 1986 року по 30 серпня 1988 року та з 24 травня 1993 року по даний час. ГУ ПФУ Волинській області заперечує щодо зарахування до періоду проживання на території радіоактивного забруднення періоду проживання без реєстрації в с. Липники Коростенського району Житомирської області з 29 січня 1989 року по 08 лютого 1989 року, з 05 липня 1989 року по 31 серпня 1989 року, з 29 січня 1990 року по 08 лютого 1990 року, з 15 липня 1990 року по 31 серпня 1990 року, з 29 січня 1991 року по 11 лютого 1991 року, з 10 лютого 1992 року по 21 березня 1992 року, з 05 липня 1992 року по 31 серпня 1992 року, з 01 вересня 1992 року по 15 жовтня 1992 року, з 26 січня 1993 року по 07 лютого 1993 року відповідно до даних довідки № 632, виданої 28 липня 2025 року Липниківським старостинським округом Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області, оскільки вказана довідка видана на підставі акту опитування свідків № 108 від 28 липня 2025 року, форма якого не передбачена жодним нормативно-правовим актом. Крім того, згідно довідки №2311 від 08 липня 2025 року та диплому серії НОМЕР_2 , виданого 03 липня 1993 року, позивач навчалась у Переяслав-Хмельницькій філії КДП ім. М.П. Драгоманова за денною формою навчання з 01 вересня 1988 року по 03 липня 1993 року. Періоди канікул та практик не можуть бути зараховані до періоду проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, оскільки не має підтвердження, що саме у вказані періоди ОСОБА_1 знаходилась на території радіоактивного забруднення. Отже, на думку відповідача, позивач станом на 01 січня 1993 року прожила у зоні гарантованого добровільного відселення менше ніж 3 роки, а тому не має права на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону № 796-ХІІ.

Розглянувши дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні) з особливостями, визначеними статтями 257 - 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а також дослідивши подані сторонами документи, суд встановив таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , має статус потерпілої від Чорнобильської катастрофи категорії 3, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим Житомирською облдержадміністрацією.

04.08.2025 року позивач у віці 54 років звернулася до ГУ ПФУ в Житомирській області із заявою про призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку.

Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області, за принципом екстериторіальності, розглянуто заяву позивача та за результатами розгляду заяви прийнято рішення №063550007451 від 12.08.2025 про відмову у призначенні пенсії, оскільки не підтвердженого факт проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 1 січня 1993 року не менше 3 років. В рішенні вказано, що період проживання у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить 2 роки 8 місяців 5 днів. Страховий стаж складає 34 роки 9 місяців 10 днів.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови призначення пенсії за віком встановлено ст. 26 Закону України від 09.07.2003 №1058-ІV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-ІV).

Зокрема, частиною 1 статті 26 Закону №1058-IV передбачено, що особи по 31 грудня 2017 року мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років. Зокрема, особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років, пенсійний вік знижується на 3 роки (за проживання (роботу) з моменту аварії по 31.07.1986) та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років; з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - не менше 26 років; з 1 січня 2020 року по 31 грудня 2020 року - не менше 27 років; з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років; з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років; з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - не менше 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - не менше 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - не менше 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - не менше 35 років.

Водночас, основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України від 28.02.1991 №796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Закон №796-ХІІ).

Умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, визначені статтею 55 Закону №796-ХІІ.

Відповідно до абзацу першого частини 1 статті 55 Закону №796-ХІІ передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років, але не менше 15 років страхового стажу.

Зменшення пенсійного віку на 6 років відповідно до абзацу п`ятого п. 2 ч. 1 ст .55 Закону №796-ХІІ можливе за наявності двох самостійних умов: 1) початкова величина зниження пенсійного віку 3 роки встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року; 2) проживання щонайменше 3 роки станом на 1 січня 1993 року є умовою, яка встановлює додатково 1 рік зменшення пенсійного віку за 2 роки проживання, роботи.

Водночас застосування як першої, так і другої умови, можливе у разі постійного проживання особи в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 щонайменше 3 роки.

При цьому, початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії, тобто з 26.04.1986 по 31.07.1986.

Відповідно до положень статті 44 Закону №1058-IV заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

Приписами пп. 5 п. 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846, визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи, зокрема документи, які засвідчують особливий статус особи; посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.1988 №122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об`єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Частинами 3, 4 статті 15 Закону №796-ХІІ встановлено, що підставами для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Видача довідок про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення здійснюється органами місцевого самоврядування.

Як встановлено з довідки №604 від 04.07.2025 року, виданої виконавчим комітетом Липниківського старостинського округу Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дійсно з 26.04.1986 року по 30.08.1988 року була зареєстрована та постійно проживала по АДРЕСА_1 , а з 24.05.1993 року по даний час зареєстрована та постійно проживає по АДРЕСА_2 .

Згідно постанови Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991 року с. Липники Коростенського (Лугинського) району відноситься до зони гарантованого/добровільного відселення внаслідок аварії на ЧАЕС.

Довідкою Університету Григорія Сковороди в Переяславі від 08.07.2025 року №2317 підтверджено, що ОСОБА_1 навчалася у Переяслав-Хмельницькому філіалі Київського державного педагогічного інституту імені М.П. Драгоманова на філологічному факультеті за спеціальністю «Російська мова і література» з 01.09.1988 р. по 03.07.1993 р. на денній формі навчання. Також підтверджується, що позивач дійсно проходила практику в Липницькій середній школі.

Таким чином, період проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення станом на 01.01.1993 становить 2 роки 8 місяців 6 днів. Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що підтверджують факт постійного проживання або роботи позивача у зоні гарантованого добровільного відселення з моменту аварії на Чорнобильській АЕС (26.04.1986) упродовж не менше 3 років станом на 01.01.1993, а тому підстави для застосування до позивача положень статті 55 Закону №796-XII щодо призначення пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відсутні.

В позовній заяві позивач посилається на той факт, що у період з 29.01.1989 по 31.08.1992 вона навчалася на денній формі навчання у Переяслав-Хмельницькому педагогічному інституті та у періоди канікул та проходження практики проживала у селі Липники Коростенського (Лугинського) району.

Щодо таких тверджень позивача, то суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 11.11.2024 у справі №460/19947/23, де зазначено, що оскільки навчання зазвичай є тривалими періодами, протягом яких особа постійно перебуває (проживає) в певному місці, такі періоди можуть бути прирівняні до постійного проживання або роботи в зоні радіаційного забруднення і враховані під час призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку лише за умови, що останні безпосередньо проходили в забрудненій зоні і зазначене буде підтверджено відповідними документами, які однозначно вказують на місцезнаходження позивача у радіоактивній зоні протягом відповідного періоду (довідка з гуртожитку навчального закладу, в якому проживав позивач під час навчання; військовий квиток, довідка з військової частини про її місце дислокації або інші документи, з яких вбачається інформація про місце розташування військової частини).

Суд наголошує, що законодавець пов`язує виникнення права на зниження пенсійного віку для призначення пенсії за віком із фактом саме фізичного перебування особи у зоні радіоактивного забруднення у зв`язку із постійним (а не з періодичним) проживанням в такій місцевості з огляду на тривалий вплив радіації на організм людини.

Постійне місце навчання на денній формі нерозривно пов`язане з постійним місцем проживання особи, а відтак період навчання позивача у місті Переяслав-Хмельницький (м.Переяслав), не віднесеного до зони гарантованого добровільного відселення, спростовує факт її постійного проживання у зоні радіоактивного забруднення у цей період, що виключає можливість врахування такого періоду до періоду проживання у зоні гарантованого добровільного відселення.

Верховний Суд у постановах від 11.03.2024 у справі №500/2422/23, від 19.09.2024 у справі №460/23707/22 у такій категорії справ дотримується підходу, згідно з яким якщо станом на 01.01.1993 позивач постійно не проживав та не працював у зоні гарантованого добровільного відселення протягом трьох років, то він не має права на призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.

Суд не приймає до уваги акт свідків та довідку №632 від 28.07.2025 року, видану виконавчим комітетом Липниківського старостинського округу Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області, в який вказано, що ОСОБА_1 дійсно з 29.01.1989 року по 08.02.1989 року, з 05.07.1989 року по 31.08.1989 року, з 29.01.1990 року по 08.02.1990 року, з 15.07.1990 року по 31.08.1990 року, з 29.01.1991 року по 11.02.1991 року, з 10.02.1992 року по 21.03.1992 року, з 05.07.1992 року по 31.08.1992 року, 01.09.1992 року по 15.10.1992 року та з 26.01.1993 року по 07.02.1993 року проживала без реєстрації по АДРЕСА_1 , з огляду на те, що з моменту аварії на ЧАЕС минуло більше 30 років і дані свідчення не є належними та допустимими доказами на підтвердження факту постійного періоду проживання позивача за вказаною адресою.

Крім того, відсутні дані, які підтверджують перебування самих свідків у с. Липники Коростенського району Житомирської області у той період та обізнаність про особисте життя позивача, з яких джерел вони отримали інформацію про точний період проживання позивача.

Також суд враховує твердження позивача, що посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи підтверджує її особливий статус. Однак, вважає за необхідне вказати, що вказаним Законом №796-ХІІ підтверджується, що саме посвідчення відповідної категорії є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, визначеними Законом для такої категорії. Однак користування пільгами, визначеними Законом,та наявність лише посвідчення відповідної категорії не є безумовною підставою для призначення пенсії зі зниженням віку відповідно до ст. 55 Закону №796-ХІІ.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту постійного проживання та (або) роботи позивача в зоні гарантованого добровільного відселення з моменту Чорнобильської катастрофи (26.04.1986) до 01.01.1993 не менше 3 років, відповідачем правомірно відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону №796-ХІІ.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач як суб`єкт владних повноважень довів суду належними та допустимими доказами правомірність спірного рішення.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимогст.139 КАС України відсутні.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 255, 257, 262, 295, 297 КАС України, суд

вирішив:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, м. Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826) відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Н.М. Майстренко

13.01.26