Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №686/17357/21 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/17357/21

Провадження № 2-др/686/2/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

12 січня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого – судді Стефанишина С.Л.,

при секретарі судового засідання – Гайдуку А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницького заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Савченко О.В. про ухвалення додаткового рішення,

встановив:

17.12.2025 року представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Савченко О.В. звернулася до суду із заявою ухвалення додаткового рішення шляхом стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №686/17357/21.

В обґрунтування заявлених вимог вказала, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17.12.2025 року у справі №686/17357/21 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Ачкасової Азіми Зіяфеддінівни, державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Зіньківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області Дурдаса Юрія Миколайовича, Державна інспекція архітектури та містобудування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради про скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, знесення самочинного будівництва, відмовлено. Водночас, судом не вирішено питання розподілу судових витрат. Так, згідно договору про надання професійної правничої допомоги, який укладено між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Савченко Груп», детального опису робіт (наданих послуг), виконаних виконавцем, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, акта приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), ОСОБА_1 понесено витрати на професійну правничу допомогу в рамках справи № 686/17357/21 в розмірі 120 000 гривень.

У зв`язку з викладеним вище, представник відповідача просить ухвалити додаткове рішення у справі №686/17357/21, яким стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 120 000,00 грн.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, у поданій заяві вказав про розгляд справи без участі відповідача та його представника.

Від представника позивача 12.01.2026 року надійшли заперечення на подану заяву, в якій просить повернути заяву без розгляду або ж зменшити розмір витрат на правничу допомогу до 500 грн.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися у встановленому законом порядку.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 17.12.2025 Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області ухвалено рішення у справі №686/17357/21, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , державного реєстратора відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради Ачкасової Азіми Зіяфеддінівни, державного реєстратора Центру надання адміністративних послуг Зіньківської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області Дурдаса Юрія Миколайовича, Державна інспекція архітектури та містобудування України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради про скасування рішення державного реєстратора та державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, знесення самочинного будівництва, відмовлено.

Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Статтею 141 ЦПК передбачено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Частинами 3-5 ст.137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Факт понесення відповідачем ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у вказаній справі підтверджується наступними доказами: договором про надання професійної правничої допомоги, який укладено між ОСОБА_1 та Адвокатським об`єднанням «Савченко Груп» від 28.08.2021, детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних виконавцем, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 17.12.2025, актом приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 17.12.2025 на суму 120000 грн., копії яких містяться в матеріалах справи.

Відсутність такого документа як оплата витрат на професійну правничу допомогу не перешкоджає вирішенню питання про розподіл судових витрат та стягнення їх з іншої сторони. Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 26.06.2019 у справі № 813/481/18, від 21.01.2021 у справі № 280/2635/20.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

У відповідності до частини 4 статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

У відповідності до частини 6 статті 137 ЦПК України, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У рішенні ЄСПЛ від 23.01.2014 (справа «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір — обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою з урахуванням конкретних обставин справи, ціни позову.

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року по справі №922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд погоджується із запереченнями представника позивача щодо неспівмірності заявлених витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 120000 грн. Зокрема, завищеною є вартість надання послуг щодо складення процесуальних документів, значною частиною яких є клопотання про відкладення розгляду справи, долучення доказів, поновлення провадження та проведення засідання за відсутності сторони. Аналогічно неспівмірною є вартість участі адвоката у судових засіданнях у розмірі 50000 грн., оскільки більша частина з них проводилась без участі представника відповідача.

З урахуванням наведених норм права, конкретних обставин справи, обґрунтованості та реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, розміру наданої правової допомоги та виконаними адвокатом послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт з надання правової допомоги, обсягом наданих адвокатом послуг, результатами розгляду справи, беручи до уваги клопотання представника позивача про зменшення витрат на правничу допомогу, суд приходить до висновку, що пропорційною даній категорії справи та обсягу здійсненої адвокатом роботи, буде відшкодування позивачем на користь відповідача ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 гривень, а тому заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 81, 133, 137, 141, 258, 259, 263-265, 270 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Заяву представника відповідача ОСОБА_1 – адвоката Савченко О.В. про ухвалення додаткового рішення у справі №686/17357/21 – задовольнити частково.

Ухвалити додаткове рішення у справі №686/17357/21, яким стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000 грн.

В решті вимог заяви відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду. В разі проголошення вступної та резолютивної частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 12.01.2026 року.

Суддя Сергій Стефанишин