Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №946/9387/25 — Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/9387/25

Провадження № 3/946/55/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року місто Ізмаїл

Суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Бортейчук Ю.Ю. розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , громадянки України, яка працює директором Комунального закладу позашкільної освіти Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області «Станція юних натуралістів», проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за ч.1 ст. 88-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

До Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області надійшли матеріали з Південного міжрегіонального управління державної служби з питань праці про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.41 КУпАП України.

ОСОБА_1 , 15.10.2025 року о 16 годині 30 хвилин у Комунальному закладі позашкільної освіти Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області «Станція юних натуралістів», за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, м. Ізмаїл, вул. Виноградна, буд. 3, вчинила адміністративне правопорушення в частині порушення виплати заробітної плати не в повному обсязі, що зафіксовано Актом, складеним за результатами проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сферах охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, праці, зайнятості населення, зайнятості та працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснення державного гірничого нагляду від 15.10.2025 року № ПД/ОД/20610/198/П/ПТ та за яке передбачено відповідальність за ч. 1 ст. 41 КУпАП.

Притягувана ОСОБА_1 , будучи своєчасно та належним чином повідомленою про дату, час та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилася, причини неявки не повідомила, з клопотанням про відкладення розгляду справи не зверталася.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Ратифікуючи Конвенцію Україна взяла на себе обов`язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.

У рішенні Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) від 03.04.2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.

Отже обставина неявки у судові засідання ОСОБА_1 , якій було відомо про складання відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення та направлення складених матеріалів до суду, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що призвело до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті.

Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненому доводиться даними з протоколу про адміністративне правопорушення, актом, іншими матеріалами справи.

Таким чином дії ОСОБА_1 слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 41 КУпАП як порушення вимог законодавства про працю, та накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 41 КУпАП.

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, повністю доводиться дослідженими в судовому засіданні доказами.

Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушниці, ступінь її вини, майновий стан та відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, вважаю, що до неї слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір в провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 від розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи.

Керуючись ст. 9, 33, 41, 221, 268, 283, 284, 285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 510 (п`ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок, зарахувавши його до спеціального фонду Державного бюджету України.

Копію постанови направити ОСОБА_1 .

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.

Суддя: Ю.Ю.Бортейчук