Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №608/2725/25 — Чортківський районний суд Тернопільської області

Суд: Чортківський районний суд Тернопільської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них

Дата: 11 січня 2026 р.

Справа: №608/2725/25

Суддя: Яковець Н. В.

Копія

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" січня 2026 р. Справа № 608/2725/25

Номер провадження2/608/204/2026

Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:

головуючої судді Яковець Н. В.

з участю секретаря Южди Л. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чорткові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, -

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

В позовній заяві позивачка зазначила, що перебувала в шлюбі, який зареєстрований 15 січня 2013 року у відділі державної реєстрації актів цивільного стану Чортківського районного управління юстиції Тернопільській області, актовий запис № 08. Заочним рішенням Чортківського районного суду Тернопільської області від 24 березня 2021 року по справі № 608/2084/20 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено. Дане рішення набрало законної сили 24 квітня 2021 року.

За час перебування у шлюбі сторонами за спільні кошти було придбано:

1) 22 серпня 2018 року - нежитлове приміщення, гараж 85-Г, загальною площею - 73,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 22 серпня 2018 року за № 2035, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 437530737 від 30 липня 2025 року. Право власності зареєстровано за Відповідачем;

2) 22 серпня 2018 року - земельну ділянку, кадастровий номер 6125510100:01:013: 0119, площею 0,004 га з цільовим призначенням: для будівництва індивідуальних гаражів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 22 серпня 2018 року за № 2036, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 437530737 від 30 липня 2025 року. Право власності зареєстровано за Відповідачем;

3) 22 січня 2019 року - автомобіль марки АUDI А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , тип кузова - універсал, чорного кольору, 2008 року випуску, що підтверджується листом територіального сервісного центру № 31/34/204-аз-218-2025 від 16 жовтня 2025 року. Право власності зареєстровано за Відповідачем.

Після розірвання шлюбу вони не можуть дійти згоди щодо розподілу вищевказаного спільного майна. Оскільки вказане майно було придбане в період шлюбу, воно належить сторонам на праві спільної сумісної власності, а тому позивачка просить поділити вищезазначене майно шляхом визнання за нею права власності на 1/2 частину нежитлового приміщення, гаражу 85-Г, та 1/2 частини земельної ділянки, кадастровий номер 6125510100:01:013:0119, а також стягнення грошової компенсації вартості замість 1/2 частини вартості автомобіля в розмірі 153 374 гривень.

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Цимбалюк П. А. подав письмову заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, позовні вимоги підтримують, просять задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечують.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, відзиву не подав, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі судової влади України.

За вищевказаних обставин, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням достатніх матеріалів про взаємовідносини сторін.

Суд, дослідивши письмові докази, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 15 січня 2013 року, який розірвали згідно заочного рішення Чортківського районного суду Тернопільської області від 24 березня 2021 року.

За час перебування у шлюбі вони набули нерухоме майно, яке зареєстровано на ім`я відповідача ОСОБА_2 , а саме:

- нежитлове приміщення, гараж 85-Г, загальною площею - 73,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 22 серпня 2018 року за № 2035, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 437530737 від 30 липня 2025 року;

- земельну ділянку, кадастровий номер 6125510100:01:013:0119, площею 0,0040 га з цільовим призначенням: для будівництва індивідуальних гаражів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 22 серпня 2018 року за № 2036, інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 437530737 від 30 липня 2025 року;

- автомобіль марки АUDI А6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , тип кузова - універсал, чорного кольору, 2008 року випуску, що підтверджується листом територіального сервісного центру № 31/34/204-аз-218-2025 від 16 жовтня 2025 року.

Частина 3 статті 368 Цивільного кодексу України передбачає, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями статті 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту (частина перша статті 61 ЦК України).

Тлумачення змісту статті 61 СК України свідчить, що спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу, можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були набуті.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з частиною першою статті 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 24 травня 2017 року у справі № 6-843цс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 214/6174/15-ц (провадження № 14-114цс20), конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, хто її спростовує.

Виходячи з положень ч. 1 та 2 ст. 372 ЦК України, майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними і у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Неподільною є річ, яку не можна поділити без втрати її цільового призначення (ч 2 ст. 183 ЦК України). Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними. Присудження одному із подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених ЦК України.

Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а у разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 ЦК України).

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25.05.2020 по справі № 347/955/16 зазначив, що у ситуації, коли один із подружжя, який не користується спірним автомобілем, просить виплатити йому компенсацію вартості його частки у зазначеному праві, згідно з вимогами статей 60, 61, 70, 71 СК України слід присудити відповідну компенсацію за рахунок іншого з подружжя, який цим автомобілем користується, незалежно від його згоди.

З урахуванням того, що на майно, яке придбано за час шлюбу розповсюджується презумпція спільності права власності подружжя на майно, оскільки договір про поділ спільно набутого майна між сторонами не укладався, суд приходить до висновку про те, що спірні нежитлове приміщення, земельна ділянка та автомобіль є спільною сумісною власністю подружжя, тому підлягають поділу між колишнім подружжям шляхом визнання за кожним з них права власності на 1/2 частину та стягнення на користь позивачки грошової компенсації вартості 1/2 частини автомобіля.

На підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки слід стягнути сплачений судовий збір в розмірі 5 190,84 гривень.

На основі встановленого та керуючись ст.ст. 57, 60, 61, 70, 71, 72 Сімейного кодексу України, ст.ст. 364, 368, 370, 372 Цивільного кодексу України, ст.ст. 10-13, 76-82, 89, 95, 141, 263-265, 280-282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення, гаражу 85-Г, загальною площею - 73,4 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Визнати в порядку поділу спільного майна подружжя за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) право власності на 1/2 частину земельної ділянки, кадастровий номер 6125510100:01:013:0119, площею 0,004 га з цільовим призначенням: для будівництва індивідуальних гаражів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) грошову компенсацію вартості замість 1/2 частини спільного майна подружжя - автомобіля марки АUDI А6, реєстраційний номер НОМЕР_4 , тип кузова - універсал, чорного кольору, 2008 року випуску, в розмірі 153 374 (сто п`ятдесят три тисячі триста сімдесят чотири) гривні.

Стягнути з відповідача ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ) на користь позивачки ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) сплачений при подачі позовної заяви судовий збір в розмірі 5 190 (п`ять тисяч сто дев`яносто) гривень 84 копійки.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги Тернопільському апеляційному суду через Чортківський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя:/підпис/

Згідно з оригіналом

Заочне рішення набрало законної сили «____» _________________ 2026 року.

Оригінал заочного рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/2725/25, яка зберігається в Чортківському районному суді Тернопільської області.

Суддя: Н В Яковець

Копію заочного рішення видано «___»_____________________202__ року.

Секретар:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua