Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №484/6852/25 — Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/6852/25

Провадження № 2-а/484/3/26

Рішення

іменем України

13.01.2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Максютенко О.А за участі серкретаря судового засідання Завірюха В.Ю, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення

встановив

10.12.2025 року представник позивача звернувся до суду з наданим позовом, мотивуючи тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), що є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_1 .

04.12.2025 року у застосунку «Дія» з`явилося сповіщення про відкриття виконавчого провадження № 79748760 відносно ОСОБА_1 і зазначена сума до сплати – 37719 грн. З АСВП за номером ВП позивач дізнався, що стягувачем є держава. 04.12.2025 року ОСОБА_1 звернувся до відділення АТ «Укрпошта», щоб дізнатися чи не надходили на його ім`я листи. Тоді він дізнався, що йому прийшов простий лист від ІНФОРМАЦІЯ_3 (з позначкою на конверті з датою відправлення – 16.11.2025 року), який містив постанову № 650 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 25 червня 2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 , відносно ОСОБА_1 . В оскаржуваній постанові вказано про таке: «Суть адміністративного правопорушення 21.06.2025 року о 8 год 45 хв під час дій особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_3 , співробітниками поліції був доставлений громадянин, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , під час проведення звірки облікових даних виявлено ним вчинене адміністративне правопорушення, а саме ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_1 26.01.2025 року о 14:00 годині, по повістці № 1829440, що була створена автоматично 10.01.2025 року та направлено за задекларованою раніше адресою його місця проживання в АДРЕСА_1 рекомендованим поштовим відправленням 0610221906740 без поважних причин, не виконував правила військового обліку, встановлені законодавство, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив(ла) правопорушення, передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП».

Цією постановою на позивача накладено штраф у сумі 17 000 грн, однак відповідно до ВП № 79748760 та сповіщення із застосунку «Дія» з ОСОБА_1 мають стягнути 37 719 грн.

Адміністративне правопорушення під час проведення звірки облікових даних виявлено 21.06.2025 року. Однак ОСОБА_1 не отримував повісток від ІНФОРМАЦІЯ_3 , смс-повідомлення на особистий номер Позивача від АТ «Укрпошта» про надходження листів (повісток) на його ім`я від ІНФОРМАЦІЯ_3 не надходили. Таким чином, позивачеві було невідомо про виклик до ТЦК. Відповідно до змісту постанови № 650 дата явки по повістці –10.01.2025 року. Відповідач зазначає, що факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення виявлено 21.06.2025 року. Відповідач не міг протягом 5 місяців не знати про те, що військовозобов`язаний не прибув по повістці.

Звертає увагу і на те, що постанову № 650 складено 25.06.2025 року, у той час як позивача було затримано працівниками поліціями та доставлено до приміщення ТЦК 21.06.2025 року. За час перебування ОСОБА_1 у приміщенні ТЦК стосовно нього не складався протокол про адміністративне правопорушення, так само як і не виносилась постанова по справі про адміністративне правопорушення. Про час і місце розгляду справи про адміністративне правопорушення позивачеві не повідомлялося (усно чи письмово), тому йому було не відомо про розгляд справи та про постанову № 650 відносно нього. Вперше про постанову № 650 позивачеві стало відомо 04.12.2025 року, коли він її отримав на пошті.

Постанова не містить відомостей про сповіщення ОСОБА_1 про розгляд справи ні в усному порядку, ні шляхом направлення смс-повідомлень на особистий номер позивача, ні шляхом направлення листів на його адресу проживання, хоча відповідачу відомі номер телефона позивача та адреса його місця проживання, про що свідчить наявність цих відомостей у постанові № 650. Тобто розгляд справи про адміністративне правопорушення відбувся за відсутності позивача без його відома. Вважає постанову № 650 по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення від 25.06.2025 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 , відносно ОСОБА_1 , такою, що порушує права позивача, винесеною з порушенням законного порядку.

Позивач був позбавлений можливості бути присутнім під час розгляду адміністративної справи відносно нього, внаслідок чого відносно нього неправомірно було винесено постанову, якою на нього було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

За таких обставин просив скасувати постанову про адміністративне правопорушення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Ухвалою суду від 11.12.2025 року у справі вдкрито провадження, справу призначено до розгляду у спрощеному провадженні.

18.12.2025 року відповідач надіслав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись нате, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуває в ІНФОРМАЦІЯ_5 на загальному обліку військовозобов`язаних з 09.06.2004 року.

21.06.2025 року протоколом про адміністративне правопорушення, який складено уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідальним виконавцем адміністративного відділення Діордієвою І.В. та встановлено, що 21.06.2025 року о 08 годині 45 хвилин під час дій особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_3 , співробітниками поліції був доставлений громадянин ОСОБА_1 , під час проведення звірки облікових даних виявлено вчинене ним адміністративне правопорушення, а саме: ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 26.01.2025 року о 14 годині, по повістці № 1829440, що була створена автоматично 10.01.2025 року та направлено за задекларованим раніше адресом його місця проживання в АДРЕСА_1 рекомендованим поштовим відправленням 0610221906740 без поважних причин, не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством, чим порушив вимоги ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1КУпАП. Фак вчинення правопорушення підтвердили свідки: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про що зроблено запис в протоколі.

Протокол про адміністративне правопорушення позивачем було підписано, позивачем було надано письмові пояснення, де він не заперечував факт не явки по повістці № 829440 на встановлену дату.

Текст протоколу про адміністративне правопорушення №505 від 21.06.2025 року було прочитано в голос позивачу та роз`яснено його права, повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 25.06.2025 року о 14 годині в приміщенні Первомайського РТЦК.

Вважає, що позивач був правомірно притягнутий до адміністративної відповідальності за обставин, що викладені в оскарженій ним постанові.

10.01.2026 року представник позивача надав відповідь на відзив відповідача, де зазначив, що з відзивом не згодні. Відповідно до вказаного у відзиві порушення, нібито вчинене позивачем, відповідачем було виявлено 21.06.2025 року. При цьому дата явки по повістці № 1829440 – 10.01.2025 року. У відзиві також міститься, що у обліковому документі відомостей АІТС «Оберіг» зазначено, що позивач визнаний порушником військового обліку з 05.02.2025 року. Відповідач не міг протягом 5 місяців не знати про те, що військовозобов`язаний не явився по повістці, тому вважаємо, навіть якщо припустити, що позивач дійсно не з`явився по повістці, строк для накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 минув.

Будь-яких доказів неможливості складення протоколу та постанови відповідачем у передбачений статтею 38 КУпАП строк, відповідач разом із відзивом не надав. У позовній заяві зазначено, що оскаржувана постанова позивачу надійшла простим листом 04.12.2025 року, хоча дата її складання – 25.06.2025 року, тобто з моменту складення постанови до моменту її отримання минуло 5 місяців. У відзиві відповідач не надав пояснень, чому виникла така затримка з надсиланням постанови і чому в порушення порядку вона надіслана простим, а не рекомендованим з описом вкладення листом.

Вирішуючи справу у письмовому провадженні в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, з врахуванням позицій сторін, викладених у заявах по суті справи, на основі наданих сторонами доказів, суд дійшов до висновку про те, що позов не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_5 на загальному обліку військовозобов`язаних з 09.06.2004 року.

Згідно з записами у військово-обліковому документів, що сформований за допомогою мобільного застосунку Резерв+, ОСОБА_1 має відстрочку від мобілізації до 07.08.2026 року, як батько трьох і більше дітей. Дата взяття на облік 22.06.2025 року, дата ВЛК 22.06.2025 року.

21 червня 2025 року уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_3 було складено протокол №505 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

В протоколі зазначено, що 21.06.2025 року о 08 годині 45 хвилин під час під час дій особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_3 , співробітниками поліції був доставлений громадянин ОСОБА_1 , під час проведення звірки облікових даних виявлено вчинене ним адміністративне правопорушення, а саме: ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 26.01.2025 року о 14 годині, по повістці № 1829440, що була створена автоматично 10.01.2025 року та направлено за задекларованим раніше адресом його місця проживання в АДРЕСА_1 рекомендованим поштовим відправленням 0610221906740 без поважних причин, не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством, чим порушив вимоги ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1КУпАП.

Зазначений факт засвідчили свідки: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про що зроблено запис в протоколі.

В протоколі зазначено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудиться 25 червня 2025 року о 14 годині в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , кабінет №3, далі міститься дата повідомлення 21.06.2025 року та підпис ОСОБА_1 .

Протокол також містить пояснення ОСОБА_1 , де він зазначив, що не з`явився по повістці так як вважав, що має право на відстрочку бо є багатодітним батьком.

Також матеріали справи містять письмові пояснення ОСОБА_1 , які він надав начальнику ІНФОРМАЦІЯ_3 21.06.2025 року, де також повідомив, що не з`явився по повістці, бо вважав, що має право на відстрочку як багатодітний батько.

З наданої суду позивачем копії оскаржуваної постанови № 650 від 25.06.2025 року вбачається, що 21.06.2025 року о 8 годині 45 хвилин під час дії особливого періоду та під час здійснення заходів мобілізації до ІНФОРМАЦІЯ_3 , співробітниками поліції був доставлений ОСОБА_1 , під час проведення звірки облікових даних, виявлено вчинення ним адміністративного правопорушення, а саме: ОСОБА_1 не прибув за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_3 26.01.2025 року о 14 годині по повістці № 1829440, що була створена автоматично 10.01.2025 року та направлено за задекларованим раніше адресою його проживання АДРЕСА_1 , рекомендованим поштовим відправленням 0610221906740 без поважних причин, не виконував правила військового обліку, встановлені законодавством, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП. Постановлено накласти на громадянина ОСОБА_1 штраф у сумі 17 000 грн.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни визначає Закон від 25.03.1992 року № 2232-ХІ1 «Про військовий обов`язок і військову службу».

Приписами ст. 65 Конституції України та ч.1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Згідно положень ч.9 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» військовозобов`язані - це особи, які перебуваю і ь у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Нормативними положеннями ст. 3 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» правовою основою військового обов`язку і військової служби є Конституція України, цей Закон, Закон України «Про оборону України», «;Про Збройні Сили України», «;Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», інші закони України, а також прийняті відповідно до них укази Президента України та інші нормативно-правові акти щодо забезпечення обороноздатності держави, виконання військового обов`язку, проходження військової служби, служби у військовому резерві та статусу військовослужбовців, а також міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення йото до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

За визначенням ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в редакції від 30.06.2023 року мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань. Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента та України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 64/2022 введено в Україні воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 р. дію якого продовжено.

Указом Президента України від 24.02.2022 р. № 69/2022 оголошено загальну мобілізацію.

За визначенням ст. 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» мобілізація - комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань. Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації, зокрема, з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду (абзац 1 частина 1 ст. 22).

Територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки здійснюються захопи щодо призову військовозобов`язаних та резервістів на військову службу під час мобілізації, транспортних засобів і техніки Національної економіки, які направляються для комплектування визначених військових частин інших складових сил оборони.

За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до абзаців 1 та 3 ч.1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», громадяни зобов`язані з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до абзаців 1, 6 та 7 ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» під час мобілізації громадяни зобов`язані з`явитися: військовозобов`язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов`язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу. - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; інші військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. У разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Відповідно до абзацу 1 пункту 30 Постанови Кабінету Міністрів (далі - КМУ) від 16.05.2024 року № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі - Постанова № 560) повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560.

Повістка може формуватися за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів або оформлюватися на бланку, який заповнюється представником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Повістки, сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, можуть: централізовано друкуватися і надсилатися військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення; друкуватися та вручатися військовозобов`язаним та резервістам під час оповіщення у роздрукованому вигляді.

У разі надсилання повістки, сформованої за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення, на такому відправленні повинні зазначатися штриховий кодовий ідентифікатор оператора поштового зв`язку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається повістка.

В описі вкладення зазначається інформація про найменування поштового відправлення, власне ім`я та по батькові (за наявності), адреса громадянина, якому надсилається поштове відправлення, найменування вкладення із кількістю аркушів, власне ім`я та прізвище керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу, інформація про дату накладення кваліфікованого електронного підпису, (пункти 30, 30-1, 30-2, 30-3 Постанови КМУ від 16.05.2024 р № 560).

Поважними причинами неприбуття громадянина у строк, визначений у повістці, які підтверджені документами відповідних уповноважених державних органів, установ та організацій (державної та комунальної форми власності), визнаються: перешкода стихійного характеру, хвороба громадянина, воєнні дії на відповідній території та їх наслідки або інші обставини, які позбавили його можливості особисто прибути у визначені пункт і строк; смерть його близького родича (батьків, дружини (чоловіка), дитини, рідних брата, сестри, діда, баби) або близького родича його дружини (чоловіка) (пункт 23 Постанови № 560 від 16.05.2024 року).

У разі неприбуття у строк, визначений у повістці, громадянин зобов`язаний у найкоротший строк, але не пізніше ніж протягом трьох днів від визначених у повісті дати і часу прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів. Центрального управління або регіональних органів СБУ), повідомити про причини неявки шляхом безпосереднього звернення до зазначеного у повістці територіального центру комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу розвідувальних органів. Центрального управління або регіональних органів СБУ) або в будь-який інший спосіб з подальшим його прибуттям у строк, що не перевищує сім календарних днів (пункт 24 Постанови № 560 від 16.05.2024 року).

10.01.2025 року за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів сформована повістка № 1829440 про виклик ОСОБА_1 для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_6 на 26.01.2025 року о 14 годині. Повістка надіслана на адресу: АДРЕСА_1 .

У разі коли резервіст або військовозобов`язаний уточнив свої облікові дані після завершення 60 днів, відведених законодавством на уточнення своїх облікових даних, повістка може надсилатися на адресу місця проживання, зазначену резервістом або військовозобов`язаним під час уточнення облікових даних.

У разі неуточнення протягом 60-ти днів резервістом або військовозобов`язаним своєї адреси місця проживання повістка може надсилатися на його адресу зареєстрованого/задекларованого місця проживання.

Повістка про виклик резервіста або військовозобов`язаного до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів. Центрального управління або регіональних органів СБУ надсилається адресату протягом 48 годин після підпису повістки відповідним керівником. При цьому день явки за викликом резервіста або військовозобов`язаного з населеного пункту, що є адміністративним центром області, визначається протягом семи діб. а з інших населених пунктів - протягом десяти діб від дня надсилання повістки засобами поштового зв`язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Централізований друк повісток, які сформовані за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, та направлення їх військовозобов`язаним та резервістам засобами поштового зв`язку здійснюються Міноборони або державними підприємствами, які мають стратегічне значення дія економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі), на підставі відповідних договорів, укладених між Міноборони. призначеним оператором поштового зв`язку та/або державними підприємствами, які мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави (в поліграфічній галузі) (пункт 34 постанови КМУ від 16.05.2024 року № 560).

В своїх поясненнях ОСОБА_1 зазначив, що по повістці не з`явився, бо вважав, що має право на відстрочку, будь-яких поважних причин не явки не зазначив, та не заперечував факту отримання повістки в наданих поясненнях.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з вимогами ч.1 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

За принципами змагальності сторін і диспозитивності, закріпленими у статті 9 КАС розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до вимог статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ч.2 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Частина 1 ст. 9 КУпАП визначає поняття адміністративного правопорушення, яким визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Поданий позивачем позов та додані до нього документи не містять жодних доказів на підтвердження факту порушення порядку або ж процедури, передбаченої для розгляду уповноваженою на те особою відповідної постанови, отже твердження сторони позивача є необґрунтованими та безпідставними, за таких обставин позов не підлягає до задоволенню.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно з частиною 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З огляду на викладені положення чинного законодавства суд вважає необґрунтованим посилання позивача на відсутність доказів у цій справі.

Оспорювана у справі постанова відповідає визначеним у ст. 283 КУпАП вимогам, які не містять положень про обов`язкове зазначення доказів, що підтверджують факт порушення та вину особи.

Виявивши правопорушення, уповноважена на те особа виконала свої безпосередні посадові обов`язки і притягнула винну особу до відповідальності. При цьому діяла правомірно.

Позивачем не спростовано належними та достатніми доказами обставини, викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності у його діях складу правопорушення. Наведені в позові обставини не відповідають фактичним обставинам, за яких його було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Відтак, позивачем не надано суду належних, достатніх та достовірних доказів, які б спростували факти, викладені в оскаржуваній постанові та факт відсутності в його діях складу правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Зважаючи на те, що судом не встановлено належних доказів, які спростовують факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а відповідачем доведено правомірність його дій, суд вважає, що постанова у справі про адміністративне правопорушення є правомірною, а підстави для її скасування відсутні.

Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення в межах санкції ч.3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн. відповідає вимогами чинного законодавства, принципу невідворотності покарання і прагнення народу України жити в правовій державі, що передбачає не лише відповідальність держави перед громадянами, а і обов`язок громадян дотримуватись вимог закону.

Відповідно до вимог пункту 1 ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог закону, підстави для її скасування відсутні, а тому рішення суб`єкта владних повноважень щодо винесення останньої слід залишити без змін, а позовну заяву без задоволення.

На підставі наведеного, керуючись статтями 73-77, 90, 241-246, 255, 268, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив

в задоволенні позову про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення (ч.4 ст. 286 КАС України).

Повний текст судового рішення складено 13.01.2026 року.

Суддя: