Вирок від 11 січня 2026 р. у справі №489/8989/25 — Інгульський районний суд міста Миколаєва

Справа № 489/8989/25

Провадження № 1-кп/489/547/26

В И Р О К

іменем України

12 січня 2026 року місто Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді

ОСОБА_1 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілого ОСОБА_6 ,

законного представника потерпілого ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду на підставі угоди про визнання винуватості кримінальне провадження №12025152040000853 від 01.08.2025 за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , із професійною освітою, працюючого у ПрАТ «БК Житлопромбуд-8» на посаді електромонтера, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_4 13.07.2025 о 18:13, перебуваючи у примірочному відділенні магазину «CROPP», який розташований в торгівельному центрі «Південний Буг» за адресою: просп. Центральний, 259/2, м. Миколаїв, діючи в умовах воєнного стану, умисно, з корисливих мотивів, таємно викрав належне неповнолітньому ОСОБА_6 майно, а саме: бездротові навушники марки «Marshall», моделі «Major V», чорного кольору, вартістю 3 666,67 грн.

Після скоєного, ОСОБА_4 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився ним на власний розсуд, завдавши ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 3 666,67 грн.

Дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена в умовах воєнного стану.

12.01.2026 між прокурором та обвинуваченим за участю його захисника укладена угода про визнання винуватості відповідно до ст. 472 КПК України.

Згідно з даною угодою сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України та щодо істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачений беззастережно визнав свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести обвинувачений, у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням та з покладенням обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.

Вказані вид та міра покарання визначені сторонами угоди з урахуванням особи обвинуваченого, який беззастережно визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, відшкодував завдані кримінальним правопорушенням збитки, має тісні соціальні зв`язки, раніше не судимий, його вік та стан здоров`я, наявності обставин, що пом`якшують та відсутності обставин, що обтяжують покарання, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Прокурор, обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник ОСОБА_5 , потерпілий ОСОБА_6 , законний представник потерпілого ОСОБА_6 , в судовому засіданні підтримали угоду про визнання винуватості та вважають, що є всі підстави для її затвердження судом та призначення погодженого сторонами угоди покарання. При цьому, обвинувачений повністю та беззастережно визнав свою винуватість в інкримінованому кримінальному правопорушенні.

Потерпілим та його законним представником надана письмову згода на укладення між прокурором та обвинуваченим угоди про визнання винуватості, у якій також повідомлено про відшкодування спричиненої шкоди та про відсутність претензій матеріального та морального характеру.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів (крім кримінальних проваджень щодо корупційних кримінальних правопорушень та кримінальних правопорушень, пов`язаних з корупцією). Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв`язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про визнання винуватості може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України є тяжким злочином. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та беззаперечно погоджується на це. Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Також судом встановлено, що умови угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди від 12.01.2026 між прокурором та обвинуваченим за участю його захисника про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами виду та міри покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням.

Визначаючи тривалість строку випробовування, суд, окрім тяжкості кримінального правопорушення, враховує: особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, працевлаштований, одружений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем роботи, його вік та стан здоров`я, визнання своєї вини, щире каяття у вчиненому, повне відшкодування завданих збитків.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про встановлення для ОСОБА_4 одного року іспитового строку, що буде достатньо для його виправлення.

Питання щодо речових доказів необхідно вирішити відповідно до ч. 9 ст. 100 КПК України.

Відповідно до ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню процесуальні витрати на оплату судових експертиз в сумі 3 565,60 грн.

Керуючись статтями 373, 374, 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

1. Затвердити угоду від 12.01.2026 між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_4 про визнання винуватості.

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

На підставі п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України зобов`язати ОСОБА_4 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з дня ухвалення вироку, тобто з 12.01.2026.

2. Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 3 565 (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

3. Речові докази:

- бездротові навушники марки «Marshall Major V», чорного кольору – вважати повернутими власнику ОСОБА_8 ;

- оптичний диск «DVD+R», на якому міститься відеозаписи від 13.07.2025 з камер відеоспостереження магазину «CROPP» – залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.

4. Роз`яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом, а також, що у разі невиконання ними угоди про визнання винуватості прокурор в межах строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, має право звернутись до суду з клопотанням про скасування вироку.

На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1