Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №488/5062/25 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/5062/25

Провадження № 3/488/22/26

ПОСТАНОВА

13.01.2026 року суддя Корабельного районного суду м. Миколаєва Головіна Т.М., за участю особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності відносно,-

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, не працює, 12.12.2024 року постановою Корабельного районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130, ст. 124 КупАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,-

за скоєння правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 09.11.2025 року о 20:40 годині в м. Миколаєві по пр. Богоявленському, в районі буд. №191а, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом – автомобілем “Hyundai Tucson”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатору алкотестер Драгер, або в медичному закладі у встановленому законом порядку, на що водій відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Корець С.В., відповідно до письмових заперечень, вважав за необхідне справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення, посилаючись на те, що поліцейським невірно було кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, які слід було кваліфікувати за ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки останнім назване правопорушення було вчинено повторно, протягом року з часу вчинення правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, тоді як суд не вправі перекваліфікувати дії ОСОБА_1 , бо це потягне погіршення його становища.

ОСОБА_1 у судовому засіданні клопотання свого захисника підтримав та просив суд закрити провадження по справі.

З досліджених письмових матеріалів справи вбачається, що провина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, повністю доведена та підтверджується:

даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №508327 від 09.11.2025 року;

інформацією, що міститься в направленні на огляд з метою виявлення стану сп`яніння водія ОСОБА_1 від 09.11.2025 року, відповідно до якої поліцейськими у ОСОБА_1 в результаті огляду були виявлені ознаки сп`яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів; дослідженим в суді відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівників поліції, відповідно до якого вбачається, що автомобіль “Hyundai Tucson”, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 рухається по пр. Богоявленському м. Миколаєва та зупиняється на вимогу працівників поліції. Особа чоловічої статі, яка керувала автомобілем, представляється як ОСОБА_1 . Поліцейський, з огляду на наявні у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння, пропонує останньому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, в закладі охорони здоров`я, на що ОСОБА_1 відмовляється.

Відповідно довідки Управління патрульної поліції у Миколаївської області від 10.11.2025 року, ОСОБА_1 отримав (має) посвідчення водія на право керування транспортними засобами від 01.09.2016 року.

Відповідно до постанови Корабельного районного суду м. Миколаєва від 12.12.2024 року ОСОБА_1 визнано винним у скоєні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130, ст. 124 КУпАП та накладено на нього на підставі ч.2 ст. 36 КУпАП адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Порядок проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння визначено ст. 266 КУпАП та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкції).

Відповідно до п.1.3. Інструкції, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно п.п. 1.6, 1.7, 2.6 Інструкції, огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі-заклад охорони здоров`я).

При цьому відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку огляд в закладі охорони здоров`я для визначення стану сп`яніння.

Відповідно до п. 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. за № 1103, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Частини 2, 3 ст. 266 КУпАП передбачають, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

Відмова від проходження огляду на стан сп`яніння повинна бути зафіксована належним чином та бути явною, очевидною.

Відеозаписом, долученим до матеріалів справи про адміністративне правопорушення, зафіксовано, що на пропозицію співробітника поліції пройти огляд на встановлення стану сп`яніння відповідно до встановленого порядку, ОСОБА_1 відмовився.

Щодо клопотання захисника Довгаля А.А. про закриття провадження по справі, суд їх рахує необгрунтованими, з огляду на наступне.

Так, дійсно судом встановлено, що інкриміноване ОСОБА_1 правопорушення вчинено ним повторно - 09.11.2025 року, протягом року з часу його притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП за постановою суду від 12.12.2024 року, тобто правильно його дії слід кваліфікувати за ч.2 ст.130 КУпАП, якою передбачено адміністративну відповідальність за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою статті 130 КУпАП.

Вийти за межі суті адміністративного правопорушення, яка викладена у протоколі про адміністративне правопорушення, та кваліфікувати дії ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 130 КУпАП суд не вправі, оскільки це погіршить становище особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та суперечить загальним засадам судочинства, передбаченим ст. 129 Конституції України.

Разом із тим, невірна кваліфікація інспектором дій ОСОБА_1 не спростовує наявність в його діях складу інкримінованого адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП.

Здійснивши розгляд справи в межах фактичних обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, поза розумним сумнівом, суд прийшов до висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Відповідно до ст. 33, 34 КУпАП при накладенні адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

З врахуванням скоєного, особи ОСОБА_1 , характеру вчиненого правопорушення та ступеню його суспільної небезпеки, вважаю за необхідне застосувати до останнього адміністративне стягнення, визначене санкцією інкримінованої статті у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами.

Від сплати судового збору ОСОБА_1 суд вважає за необхідне звільнити, як інваліда 2 групи, на підставі ст.5 ч.1 п.9 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями 283-284, 289, 294 КУпАП, суддя,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Штраф перерахувати в державний бюджет на користь держави (р/р UA438999980313010149000014001, отримувач: Миколаїв.ГУК/Микол.обл./21081300, ЄДРПОУ: 37992030, Банк отримувача (ДКСУ): Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300).

ОСОБА_1 від сплати судового збору звільнити на підставі ст. 5 ч.1 п.9 Закону України «Про судовий збір».

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Т.М. Головіна