Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №488/5561/25 — Корабельний районний суд м. Миколаєва

Справа № 488/5561/25

Провадження № 3/488/53/26

П О С Т А Н О В А

13.01.2026 року м. Миколаїв

Суддя Корабельного райнного суду м.Миколаєва Торжинська Т.В., розглянувши матеріал, що надійшов з Головного управління Державної податкової служби у Миколаївській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , яка була фізичною особою-підприємцем у період з 29.08.2019 року по 29.04.2020 року, РНОКПП НОМЕР_1 , за ч. 1 ст. 163-4 КУпАП,

ВСТАНОВИЛА:

16.12.2025 року до Корабельного районного суду м. Миколаєва надійшла справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-4 КУпАП, зокрема в даному випадку за неповідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

Як слідує з протоколу про адміністративне правопорушення, у провину ОСОБА_1 , як фізичній особі-підприємцю у вищевказаний період, ставиться порушення підпункту 49.18.2 пункту 19.18 статті 49, пункту 51.1 статті 51 та підпункту “б” пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-ІV (зі змінами та доповненнями) та п.3.2 Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 13.01.2015 року №4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 року за №111/2655, а саме: неподання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, сум утриманого з них доходу (форми № 1-ДФ) на ІІ квартал 2020 року та невідображення в податковому розрахунку нарахованих та виплачених сум заробітної плати найманих працівників.

Приймаючи рішення у справі, суд виходить з такого.

Як слідує зі змісту доданих до протоколу доказів, зокрема акту документальної позапланової невиїзної перевірки від 08.12.2025 року діяльності ФОП ОСОБА_1 , остання була зареєстрована та здійснювала діяльність як фізична особа -підприємець у період з 29.08.2019 року по 29.04.2020 рік. Юридична та фактична адреса: АДРЕСА_1 .

При цьому у період з 10.09.2019 року по 15.04.2020 року використовувала працю найманих осіб та виплачувала доходи у вигляді заробітної плати.

Відповідно до вимог підпункту “б” пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування.

З урахуванням положень п.п.49.18.2 пункту 49.18 статті 49 цього ж Кодексу, граничний строк подання такого розрахунку за другий квартал 2020 року становив 09.08.2020 року.

Вирішуючи питання щодо строку накладення адміністративого стягнення, суд виходить з такого.

Як вбачається з правових висновків, викладених в п. 17, 18 постанови Верховного Суду від 03.05.2018 року по справі N 487/2854/17, Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення поняття "триваюче" правопорушення. Характер триваючого правопорушення оцінюється судом в кожному конкретному випадку індивідуально. Верховний Суд у постанові від 11 квітня 2018 року у справі N 804/401/17 зазначив, що триваюче правопорушення - це проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом. Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми закону.

З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 дійсно було допущено несвоєчасне повідомлення державним податковим інспекціям, за встановленою формою відомостей, про доходи громадян по строку до 09 серпня 2020 року.

Як слідує з положень підпункту “б” пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України ( у редакції станом на час вищевказаних подій), такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. З огляду на що, про невиконання вимог Закону щодо необхідності подання такого розрахунку, контролюючий орган міг дізнатись лише під час проведення перевірки господарської діяльності та встановлення факту використання праці найманих працівників, з огляду на що, вказане правопорушення є триваючим.

Вказане порушення не було усунуто самостійно ОСОБА_1 , а виявлено під час проведення перевірки працівниками головного управління державної податкової служби, проведеною 08.12.2025 року, отже відлік часу накладення адміністративного стягнення у даному випадку, слід рахувати з дня виявлення правопорушення, зокрема з 08.12.2025 р.

Оцінюючи наявні письмові докази адміністративної справи, події та характер адміністративного правопорушення, дослідивши всебічно і повно всі обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов висновку що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-4 КУпАП, а саме неповідомлення державним податковим інспекціям за встановленою формою відомостей про доходи громадян.

В той же час, приймаючи до уваги обставини справи, зважаючи на нетривалий період роботи господарської діяльності ОСОБА_1 , приймаючи до уваги, що, як слідує з акту перевірки, за період діяльності останньої, заробітна плата найманим працівникам нарахована та виплачена, військовий збір та ПДФО утримано та перераховано до бюджету в повному обсязі, тобто негативні наслідки даного порушення для інших юридичних чи фізичних осіб, або інтересів держави не настали, суд вважає за можливе визнати вказане правопорушення малозначним, з урахуванням положень ст. 22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням на її адресу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 22, 247, 284 КУпАП, судового

ПОСТАНОВИВ:

Провадженн у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 163-4 КУпАП у зв`язку з малозначністю діяння — закрити та оголосити їй усне зауваження.

Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу. Апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Суддя Т.В. Торжинська