Суд: Личаківський районний суд м. Львова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Категорія: Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Дата: 12 січня 2026 р.
Справа: №463/11635/25
Суддя: Стрепко Н. Л.
Справа №463/11635/25
Провадження №3/463/97/26
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 січня 2026 року м. Львів
Суддя Личаківського районного суду м. Львова – Стрепко Н.Л., розглянувши об`єднані судом в одне провадження адміністративні матеріали, які надійшли з Львівського РУП №1 ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , українця, громадянина України, безробітного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
в с т а н о в и в :
ОСОБА_1 26 листопада 2025 року близько 17:20 год. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї матері ОСОБА_2 , а саме поводив себе агресивно, словесно ображав, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Також ОСОБА_1 26 листопада 2025 року близько 17:20 год. за адресою: АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно сина ОСОБА_3 , а саме поводив себе агресивно, словесно ображав, штовхнув, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Матеріали даних справ надійшли до Личаківського районного суду м. Львова 1 грудня 2025 року з Львівського РУП №1 ГУ НП у Львівській області, автоматизованою системою документообігу суду для розгляду таких було визначено суддю Стрепка Н.Л., матеріали були призначені до розгляду в судовому засіданні.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судові засідання 3 грудня 2025 року, 19 грудня 2025 року та 13 січня 2026 року не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав, про розгляд справи був повідомлений у встановленому законом порядку, а саме шляхом скерування судових повісток за номером мобільного телефону останнього, вказаним в протоколі, що стверджується довідками про доставку йому таких 1, 3 та 22 грудня 2025 року відповідно.
Окрім того судом скерувалась судова повістка про виклик в судове засідання, призначене на 13 січня 2026 року, засобами поштового зв`язку з рекомендованим повідомленням за місцем проживання, вказаним в протоколі про адміністративне правопорушення, дане поштове відправлення не було вручено у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що є належним повідомленням особи про місце і час розгляду справи, оскільки відповідно до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 18 березня 2021 року у справі №911/3142/19, направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду. Подібні за змістом правові позиції викладені також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі №10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі №24/260-23/52-6.
При цьому з протоків про адміністративні правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 був повідомлений працівниками поліції, що розгляд адміністративних справ за такими відбудеться у Личаківському районному суду м. Львова.
Відповідно до ст. 268 КУпАП під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності справу може бути розглянуто у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Окрім того Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Також суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 16 лютого 2017 року у справі «Каракуця проти України» наголошує на тому, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Однак, ОСОБА_1 до суду не прибув, своїм правом взяти участь у судовому розгляді не скористався.
Оскільки ОСОБА_1 знав, що стосовно нього складено протоколи про адміністративні правопорушення, був повідомлений працівниками поліції, що розгляд даних справ здійснюватиметься Личаківським районним судом м. Львова, був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, однак у жодне судове засідання не з`явився, до участі у справі захисника не залучив, пояснень по суті вчинених правопорушень до суду не скерував, вину та факт вчинення правопорушень не заперечив, а тому, з урахуванням того, що розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП може проводитися у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи у відсутності останнього.
Оглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.
Положеннями ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
При цьому пунктом 3 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» встановлено, що домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Так відповідно до п. 14 такої психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.
А згідно з п. 17 даної статті Закону фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
Так факт вчинення ОСОБА_1 вказаних правопорушень стверджується: протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД №481755 та №477034 від 26 листопада 2025 року, заявою та письмовими поясненнями потерпілої ОСОБА_2 від 26 листопада 2025 року, заявою та письмовими поясненнями потерпілого ОСОБА_3 від 26 листопада 2025 року, письмовими поясненнями свідка ОСОБА_3 від 26 листопада 2025 року, терміновими заборонними приписами стосовно кривдника від 26 листопада 2025 року, формами оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 26 листопада 2025 року.
Відтак, з врахуванням наведеного вище, вважаю, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з ч. 2 ст. 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом, стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Враховуючи вищенаведене, особу правопорушника, зокрема його вік, вважаю за можливе для забезпечення виховання його в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню ним нових правопорушень, не застосовувати до правопорушника покарання у вигляді громадських робіт чи адміністративного арешту, та обмежитись накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу, однак, з врахуванням вчинення ним двох правопорушень - в максимальному розмірі, визначеному санкцією статті.
Окрім того, відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.
Керуючись ст.ст. 33, 35, 36, 40-1, 173-2, 268, 277, 283, 284, 294 КУпАП, -
п о с т а н о в и в:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу у розмірі 40 (сорока) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 680 (шістсот вісімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому даної постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова надсилається для примусового виконання, а штраф стягується у подвійному розмірі, тобто становитиме 1360 (одну тисячу триста шістдесят) гривень.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Личаківський районний суд м. Львова.
Суддя: Стрепко Н.Л.
Оригінал: reyestr.court.gov.ua