Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №331/5900/25 — Олександрівський районний суд міста Запоріжжя

13.01.2026

Справа № 331/5900/25

Провадження № 3/331/26/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя Клименко Л.В., за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – ОСОБА_1 , захисників – адвокатів Пузіна Д.М., Пономаренка Є.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції України у відношенні

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Севастополь, громадянина України, який зареєстрований та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 463268 від 24.09.2025 року слідує, що 24 вересня 2025 року о 00 годин 43 хвилини, водій ОСОБА_1 поблизу буд. 40 по вул. Шкільній в м. Запоріжжі керував транспортним засобом Jeep Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння, зі згоди водія, проводився у встановленому законом порядку із застосуванням спеціального технічного приладу Alcotest Drager 6820, результат 1,05 проміле алкоголю в крові, тест № 3202 від 24.09.2025 року, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України. Від керування відсторонений шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення не визнав та пояснив суду, що напередодні ввечері, а саме 23.09.2025 року він вживав невелику кількість алкогольного напою, оскільки не планував сідати за кермо транспортного засобу. Разом з тим, пізно ввечері був оголошений сигнал повітряної тривоги, а також оголошено про велику ймовірність застосування керованих авіабомб по м. Запоріжжю, у зв`язку з чим ним та дружиною було прийнято рішення невідкладно направитись до найближчого укриття, яке розташовано у приміщенні однієї із шкіл. Також пояснив, що оскільки м. Запоріжжя є прифронтовим містом, то його родина постійно реагує на кожну повітряну тривогу, прямуючи в укриття. Як правило, до укриття, у переважній більшості випадків, вони добирались пішки. Також зазначив, що на його утриманні перебуває син, 2002 року народження, який рішенням суду визнаний недієздатним внаслідок наявності у нього певного захворювання. Враховуючи те, що вони з дружиною не могли довгий час розбудити сина, а вже почалась атака на місто, то було прийнято виключне рішення використати транспортний засіб, щоб швидше дістатись до укриття, у зв`язку з чим він сів за кермо автомобіля. Перебуваючи в укритті разом з родиною, відбулась ракетна атака на один з районів міста, внаслідок чого були пошкоджені житлові будинки. Після відбою повітряної тривоги, він разом з дружиною та сином повернувся додому на транспортному засобі, однак наближаючись до місця проживання, його було зупинено працівниками патрульної поліції. За пропозицією співробітників поліції він пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння, результат якого виявився позитивним, після чого він пояснив, чому саме він сів за кермо транспортного засобу після того, як вжив алкоголь. Таким чином, він не погоджується зі складеним у відношенні нього протоколом про адміністративне правопорушення, оскільки переконаний, що діяв у стані крайньої необхідності з метою забезпечення безпеки своєї родини.

Допитана в судовому засідання свідок ОСОБА_2 пояснила суду, що вона разом зі своїм чоловіком, ОСОБА_1 , та недієздатним сином у період оголошення повітряної тривоги завжди направляються до найближчого укриття з метою забезпечення власної безпеки. Так, ввечері 23.09.2025 року її чоловік вживав невелику кількість алкоголю, після чого готувалися до сну. Жодних запланованих справ та поїздок вони не мали з огляду на пізній час. Разом з тим, пізно ввечері було оголошено сигнал повітряної тривоги для жителів м. Запоріжжя у зв`язку із високою ймовірністю ракетного обстрілу, внаслідок чого вони почали збиратись пройти в укриття, однак, не змогли вчасно розбудити свого сина. Враховуючи ситуацію, що сталась та загрозу обстрілу, вони разом з чоловіком прийняли рішення про необхідність дістатися до укриття якомога швидше за допомогою транспортного засобу. Крім того зазначила, що таке рішення також було пов`язано з тим, що вони не змогли б швидко дістатися до укриття, якби несли сина на руках. В укритті вони перебували більше години, чули вибухи. Після відбою повітряної тривоги, на транспортному засобі під керуванням її чоловіка, вони повертались до місця проживання, однак були зупинені працівниками патрульної поліції.

Захисники особи, яка притягається до адміністративної відповідальності – адвокати Пузін Д.М. та Пономаренко Є.А., звернулись до суду з клопотання про закриття провадження в справі відносно ОСОБА_1 у зв`язку із вчиненням ним адміністративного правопорушення у стані крайньої необхідності. В обґрунтування клопотання зазначено, що в ніч з 23 на 24 вересня 2025 року російська армія атакувала місто Запоріжжя безпілотними засобами та авіабомбами, внаслідок чого в деяких районах міста, у тому числі Олександрівському районі, зафіксовані пожежі та руйнування, що підтверджується інформацією, опублікованою в офіційних новинних каналах. Тому переконані, що водій ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності з метою забезпечення безпеки власної родини, членом якої є недієздатна особа, а саме син, 2002 року народження.

На думку сторони захисту, дії ОСОБА_1 були вимушеним, крайнім заходом, оскільки інших варіантів дій щодо відвернення небезпеки для життя і здоров`я його сім`ї не було. Він керувався пріоритетом власного життя та життя членів його сім`ї, його моральний та психологічний стан був пригнічений, тому своїми діями він відвернув настання більш можливої шкоди, ніж Порушення правил дорожнього руху.

Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показання свідка, прийнявши до уваги доводи захисників, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

У положеннях ч. 1 ст. 3 Конституції України закріплено, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Згідно п. 4.1 Рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004 верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність.

При цьому, згідно ст. 18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Однією з найважливіших умов правомірності акту крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто, засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

З інформації, наданої стороною захисту, яка опублікована в офіційних публічних джерелах новин Запорізької ОВА, слідує, що в ніч з 23 на 24 вересня 2025 року російська армія вдруге за добу атакувала м. Запоріжжя дронами та авіабомбами, внаслідок чого в місті зафіксовані пожежі та руйнування.

Крім того, судом прийнято до уваги, що рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 11.11.2024 року, яке набрало законної сили 12.12.2024 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнано недієздатним, а ОСОБА_1 призначено опікуном над недієздатним ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Із продемонстрованого у судовому засіданні відеозапису події слідує, що 24.09.2025 року о 00 годин 43 хвилини працівниками патрульної поліції був зупинений транспортний засіб Jeep Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 у зв`язку з порушенням комендантської години. В ході спілкування водій пояснив, що разом з родиною направляється з укриття додому. Також зазначив, що за день до цього він вживав алкогольний напій, після чого працівники поліції повідомили про виявлені у нього ознаки алкогольного сп`яніння, зокрема запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, видиме тремтіння пальців рук. Далі, ОСОБА_1 погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного приладу, результат якого виявився позитивним з показником 1,05 проміле алкоголю, з яким останній погодився, а тому від проходження огляд на стан алкогольного сп`яніння у закладі охорони здоров`я відмовився. На підставі викладеного співробітниками патрульної поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КупАП.

Одним із фрагментів вказаного відеозапису також зафіксовано розмову ОСОБА_1 з працівниками патрульної поліції щодо ракетного обстрілу, здійснений російською армією того вечора.

З наведеного слідує, що водій ОСОБА_1 та його родина у зв`язку з оголошеною повітряною тривогою протягом певного часу перебували в укритті внаслідок ракетного обстрілу з метою забезпечення власної безпеки.

Вся територія України на час вчинення правопорушення та на даний час знаходиться під постійною загрозою, у тому числі артилерійських обстрілів та ракетних атак, ризик загинути під час обстрілу високий.

Одночасно з цим, суд відзначає і наявність страху у водія ОСОБА_4 , оскільки та обставина, що офіційне попередження про небезпеку відбувалось у пізній час доби, вимагало від нього як опікуна недієздатного сина прийняття швидкого рішення про направлення до безпечного місця, що лише підсилило побоювання за життя та безпеку родини, внаслідок чого ОСОБА_1 було прийнято рішення доставити сім`ю до укриття за допомогою транспортного засобу.

Проаналізувавши показання ОСОБА_1 , свідка ОСОБА_2 , долучену захисниками інформацію з офіційних джерел новин Запорізької ОВА про здійснений ракетний обстріл російською армією 23-24 вересня 2025 року по м. Запоріжжю та його руйнівні наслідки, які узгоджуються з поясненнями ОСОБА_1 , наданими ним в судовому засіданні, відеозапис події, які долучені до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що водій ОСОБА_1 перебував у стані крайньої необхідності і від керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння ніякої шкоди завдано не було, у той час як побоювання за своє життя і своїх близьких, які наполягали на перебуванні в безпечному місці, разом з офіційними повідомленнями про високу загрозу ракетного обстрілу, вимагали від нього діяти та відвезти дружину та недієздатного сина у більш безпечне місце.

Про те, чи дійсно буде ракетний обстріл м. Запоріжжя ні водій ОСОБА_1 , ні інші особи, знати не могли.

Своїми діями водій ОСОБА_1 відвертав настання більшої можливої шкоди життю та здоров`я сім`ї, зокрема недієздатного сина, аніж заподіяна шкоди суспільним інтересам.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 21 грудня 2018 року в справі № 686/5225/17, Суд виснував, що у разі вчинення особою діяння у стані крайньої необхідності така особа не лише звільняється від адміністративної відповідальності, а такі дії взагалі не розглядаються як адміністративне правопорушення, оскільки в діянні немає ознаки вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 18, 245, 280, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП – закрити на підставі п. 4 ст. 247 КУпАП, у зв`язку із вчиненням ним дій в стані крайньої необхідності

Постанова може бути оскаржена учасниками процесу до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Олександрівський районний суд міста Запоріжжя апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її винесення, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7 КУпАП.

Суддя Л.В. Клименко