Постанова від 12 січня 2026 р. у справі №719/1008/25 — Новодністровський міський суд Чернівецької області

Єдиний унікальний номер 719/1008/25

Номер провадження 3/719/1/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м. Новодністровськ

Суддя Новодністровського міського суду Чернівецької області Луців О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Відділення поліції №1 (м. Сокиряни) Дністровського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

ВСТАНОВИЛА:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серпії ЕПР1 №497598 від 29.10.2025р., 29 жовтня 2025 року о 16 год. 45 хв. у м. Новодністровськ по вул. Буковинській, водій ОСОБА_1 керував Т/З ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатору «Drager» показав результат 0.84 проміле. Зазначено, що ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги п. 2.9.а. Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р., за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання 13.01.2026 року ОСОБА_1 та його представник Радамовський М.М., будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, не з`явилися. При цьому, адвокат Радамовський М.М. подав клопотання про відкладення судового засідання у зв`язку з поданням апеляційної скарги на ухвалу Сокирянського районного суду Чернівецької області про відмову у відкритті провадження за адміністративним позовом ОСОБА_1 про оскарження постанови №6043050 від 29.10.2025 року.

Згідно з ч. 1 ст. 268, ст. 277, ч. 1 ст. 277-2 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, яка повідомляється шляхом вручення повістки не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

У ч.2 ст. 268 КУпАП передбачено випадки, коли явка особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, в орган (до посадової особи), який вирішує справу, є обов`язковою, однак ці випадки не поширюються на ст. 130 КУпАП.

Заразом, 23.12.2025 року в судовому засіданні представником ОСОБА_1 були надані пояснення з приводу складених відносно нього адміністративних матеріалів, допитано свідка та працівника поліції, який склав оскаржувану постанову №6043050 від 29.10.2025 року та протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №497598 від 29.10.2025 року. Інших матеріалів чи доказі додано не було, клопотань, окрім клопотань про відкладення судового засідання.

За таких обставин, зважаючи на належну інформованість особи про розгляд справи, беручи до уваги строки розгляду справи, приходжу до висновку про розгляд матеріалів, які надійшли з ВП №1 (м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Так, в судовому засіданні 23.12.2025 року, представник особи, стосовно якої складено адміністративні матеріали, адвокат Радамовський М.М. пояснив, що 29.10.2025 року до ОСОБА_1 звернувся його приятель ОСОБА_3 , щоби ОСОБА_1 відвіз його до магазину. Однак останній відмовив ОСОБА_3 , так як ОСОБА_1 напередодні вживав алкогольні напої та не міг сісти за кермо. Натомість ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_3 самому сісти за кермо, заодно відвезти ОСОБА_1 до відділення пошти. ОСОБА_3 погодився і сів за кермо транспортного засобу ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_2 , а попереду на пасажирському сидінні був ОСОБА_1 . Коли ОСОБА_3 та ОСОБА_1 під`їхали до поштового відділення у м. Новодністровськ, ОСОБА_1 вийшов та пішов на пошту по своїм справам, а ОСОБА_3 поїхав далі. Через кілька хвилин ОСОБА_1 повернувся і побачив власний автомобіль припаркований у «кармані», підійшов до нього і тоді до нього підійшли працівники поліції і почали оформляти адміністративний протокол. В цей час в самому автомобілі та біля нього нікого більше, окрім ОСОБА_1 , не було. Останній пройшов тест на алкогольне сп`яніння, який показав позитивний результат, так як ОСОБА_1 напередодні вживав алкогольні напої. ОСОБА_1 заперечує факт керування 29.10.2025 року транспортним засобом ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_2 , у зв`язку з чим просить закрити провадження по справі щодо притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Додатково повідомив, що ним оскаржується постанова №6043050 від 29.10.2025 року, на підставі якої його було притягнуто як водія транспортного засобу ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_2 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП за порушення ПДР 29.10.2025 року, оскільки заперечує факт керування в цей день вищевказаним транспортним засобом.

Інспектор ВП (№1 м. Сокиряни) Дністровського РВП ГУНП в Чернівецькій області лейтенант поліції Рудаков І.О. пояснив, що ним було складено 29.10.2025 року адміністративний протокол стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП у м. Новодністровськ. Працівник поліції підтвердив, що ні на відеореєстратор службового транспорту, ні на бодікамеру поліцейського не було зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем. Через те, що бодікамери поліцейських мали вже незначний рівень заряду, інспектор вирішив, що фіксуватиме на бодікамеру лише процедуру проходження огляду на стан сп`яніння та роз`яснення процесуальних прав. При цьому, працівник поліції визнав, що відеозйомка відбувалась з перервами з визначенням самим інспектором моментів, які він фіксуватиме за допомогою бодікамери. Інспектор Рудаков І.О. вважав, що, оскільки ОСОБА_4 пройшов огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора, то ОСОБА_4 визнає факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Свідок ОСОБА_3 , який є колегою ОСОБА_1 , показав, що 29.10.2025 року приблизно в другій половині дня попросив ОСОБА_1 відвезти його до магазину запчастин у м. Новодністровськ. Однак ОСОБА_5 відмовився, так як напередодні вживав алкогольні напої, однак останній запропонував свідку, щоби той сів за кермо транспортного засобу ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_2 , і заразом відвіз самого ОСОБА_5 по справах. ОСОБА_3 погодився та сів за кермо автомобіля ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_2 , при цьому, поруч на пасажирському сидінні був ОСОБА_5 . Коли свідок та ОСОБА_5 під`їхали до відділення пошти, то останній вийшов та пішов дізнатися на пошті, чи працює відділення, щоби відправити запчастини, а свідок тим часом поїхав до магазину. Запаркувавши автомобіль у «кишенці» по вул.. Буковинській у м. Новодністровськ, ОСОБА_3 залишив автомобіль та пішов по своїх справах. Пізніше, коли свідок повернувся до транспортного засобу ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_2 , ні в ньому, ні біля нього вже нікого не було. При цьому, ОСОБА_3 побачив пропущені дзвінки від ОСОБА_5 , а потім дізнався, що на останнього було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши наявні докази по них, суддя дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно зі ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Проаналізувавши зміст ст.ст. 7, 254, 268, 279 КУпАП приходжу до висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Протокол про адміністративне правопорушення, як підстава для притягнення особи до відповідальності та один із засобів доказування, повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП.

Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

За змістом ст.ст. 279, 280 КУпАП справа про адміністративне правопорушення має розглядатись суддею у межах тих обставин, які зазначенні у протоколі про таке порушення.

Згідно зі ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно зі ст. 35 ЗУ «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, зокрема, якщо водій порушив Правила дорожнього руху України. Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.

Суб`єктом правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, є водії транспортних засобів.

Згідно із Загальними положеннями ПДР України, водій - особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

За приписами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 2-5 ст. 266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Для того, щоб виявити вказане правопорушення, той чи інший транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, в противному випадку протиправність зупинки (за умови відсутності задокументованого порушення Правил дорожнього руху та подальшим притягненням до відповідальності), може поставити під сумнів й саму подальшу процедуру виявлення «нетверезого водія».

Так, у своєму Рішенні від 15 березня 2019 року ВС у справі № 686/11314/17 вказав, що оскільки поліцейським не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення водієм Правил дорожнього руху, то вимоги інспектора до водія про пред`явлення документів на право керування є неправомірними, а співробітники поліції можуть запиняти автомобіль, лише коли є факт правопорушення.

Визначення терміну «керування транспортним засобом» було наведено в п. 27 Пленуму ВСУ від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні», за яким керування транспортним засобом - виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Крім того, в рішенні № 404/4467/16-а від 20 лютого 2019 року ВС/КАС зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.

Отже, керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості і транспортного засобу.

Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп`яніння ( наркотичного чи алкогольного).

Відтак, об`єктивна сторона складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП полягає в тому, що порушник має перебувати в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння та обов`язково має керувати транспортним засобом.

Відсутність будь-якої складової об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення виключає можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Отже, об`єктивною стороною в даному правопорушенні є саме керування транспортним засобом.

В адміністративному матеріалі міститься відеозапис лише процесу оформлення протоколу про адміністративну правопорушення, проте відсутня відеофіксація саме факту керування ОСОБА_1 29.10.2025р. о 16 год. 45 хв. т/з ВАЗ 2107 д.н.з. НОМЕР_1 .

Окрім того, працівник поліції Рудаков І.О. підтвердив, що ні на відеореєстратор службового транспорту, ні на бодікамеру поліцейського не було зафіксовано факт керування ОСОБА_1 автомобілем.

Інших доказів на підтвердження факту керування автомобілем ОСОБА_1 органом поліції судді надано не було. Тобто, докази керування транспортним засобом ОСОБА_1 в матеріалах справи відсутні. При цьому свідок ОСОБА_3 показав, що саме він керував транспортним засобом ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_1 , 29 жовтня 2025 року о 16 год. 45 хв. у м. Новодністровськ по вул. Буковинській.

Також, суддя не бере до уваги в якості доказу керування автомобілем ОСОБА_5 наявну в адміністративних матеріалах постанову Серії 6043050 від 29.10.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 за порушення ПДР, оскільки останній оскаржує цю постанову до адміністративного суду (в тому числі з підстав керування транспортним засобом іншою особою), даний процесуальний документ був складений інспектором поліції Рудаковим І.О., тобто тією ж посадовою особою, що і протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №497598 від 29.10.2025 року.

Так, у постанові ВС у складі КАС від 26.04.2018 року (справа №338/17) роз`яснив, що візуальне спостереження за дотриманням правил дорожнього руху працівниками органу Національної поліції може бути доказом у справі лише у тому випадку, коли воно зафіксовано у встановленому законом порядку. Саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Відтак, фіксація інспектором поліції Рудаковим В.С. у оскаржуваній постанові №6043050 від 29.10.2025 року порушення ПДР не є безумовним доказом факту керування водієм транспортним засобом, з огляду на відсутність зафіксованого у встановленому порядку факту керування водієм автомобілем, що саме і підтвердив інспектор ОСОБА_6 .

За відсутності доказів керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом при обставинах, вказаних у протоколі, така особа у розумінні диспозиції ст. 130 КУпАП не є суб`єктом вчинення даного адміністративного правопорушення за ознакою керування в стані алкогольного сп`яніння, так як відсутні докази керування ним транспортним засобом на момент зупинення автомобіля працівниками поліції, і як наслідок не може нести відповідальність.

У відповідності до п. 27 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року «Судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Згідно з п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005р. з наступними змінами «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту,а також про адміністративні правопорушення на транспорті» керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв,незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП немає значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп`яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.

Зібрані та долучені до матеріалів справи докази та встановлені в судовому засіданні факти, свідчать про не доведення вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п. 2.9.а. ПДР, а саме, керування в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а відтак, вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин, суддя не вправі самостійно збирати докази винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, оскільки таким чином неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Аналогічного роду положення закріплено і уст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

У рішеннях ЄСПЛ у справах «Malofeyevav.Russia» та «Karelinv.Russia» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).

В справі «Пол і Одрі Едвардс проти Об`єднаного Королівства» № 46477/99, Європейський суд з прав людини зазначив, що компетентні органи завжди повинні докладати серйозних зусиль для з`ясування обставин справи і не повинні керуватись необдуманими або необґрунтованими висновками для розслідування, або в якості підстав для прийняття рішень.

В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи, дана правова норма не передбачає судового рішення про направлення справи на дооформлення.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суддя вважає, що у ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.1 ст. 130 КУпАП, так як його вину працівниками поліції не доведено належними та допустимими доказами, а факт керування транспортним засобом особою, стосовно якої складено адміністративні матеріали, спростовано показами свідка.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

У зв`язку з чим, дане адміністративне провадження, з урахуванням вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв`язку з встановленням обставин, визначених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі ч. 1 ст. 130 КУпАП, керуючись Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008р., Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015р., зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11.11.2015р. за № 1413/27858, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015р., зареєстрованою Міністерством юстиції України 10.11.2015р. за № 1408/27853, ст.ст. 7, 221, 245, 247, 251, 256, 266, 276-277, 279, 280, 283-285, 287, 294, 298-299 КУпАП України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити у зв`язку із відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду через Новодністровський міський суд Чернівецької областіпротягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.

Суддя