Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №341/1445/25 — Галицький районний суд Івано-Франківської області

Єдиний унікальний номер 341/1445/25

Номер провадження 2-о/341/41/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року місто Галич

Галицький районний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Островської Н. І.,

за участю секретаря судового засідання Гомерди Г. М.,

заявник: ОСОБА_1 , представник - адвокат за ордером Свирида Г.С.,

заінтересована особа: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Галич Івано-Франківської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 (мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ), заінтересована особа: ОСОБА_2 (мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ), Бурштинська міська рада в Івано-Франківській області (юридична адреса: м. Бурштин, вул. С. Стрільців,4) про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини,

встановив:

Представник заявника ОСОБА_1 , адвокат Свирида Г. С., яка діє в інтересах заявника, звернулась до суду із заявою про встановлення факту постійного місця проживання на час відкриття спадщини ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування заяви представник заявника зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син заявника, ОСОБА_3 , який на час смерті тимчасово був зареєстрований у гуртожитку Київського національного аграрного університету за місцем навчання в м. Київ. 22.08.2006 ОСОБА_3 знятий з реєстрації свого постійного місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , у зв`язку з навчання в м. Київ. 22.08.2006 також знятий з військового обліку у зв`язку з навчанням у Київському НАУ.

Згідно з перепусткою студмістечка університету ОСОБА_3 проживав у гуртожитку АДРЕСА_2 . Однак, фактично постійним місцем проживання останнього залишилась квартира за адресою: АДРЕСА_1 , де разом із ним постійно проживали його батько, мати та брат.

Заявник є спадкоємцем за законом після смерті сина, який прийняв спадщину. Крім нього, спадкоємицею першої черги за законом є дружина заявника, мати спадкодавця, однак вона на спадкове майно не претендує.

Заявник бажає успадкувати частку квартири по АДРЕСА_1 , яка належала його синові. Після смерті сина для оформлення спадкових прав заявник звернувся до державного нотаріуса Галицької державної нотаріальної контори, де отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину на спадкове майно, оскільки не зміг підтвердити факт постійного проживання разом з сином на час його смерті. Просила заяву заявника задовольнити.

ОСОБА_1 та його представник в особі адвоката Свириди Г. С. в судовому засіданні заявлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити.

Представник заінтересованої особи, Бурштинської міської ради Івано-Франківської області, у судове засідання не з`явився, надавши заяву про розгляд справи за відсутності, проти задоволення заяви не заперечує.

Заінтересована особа ОСОБА_2 в судовому засіданні просила заяву задовольнити.

Перевіривши матеріали справи, дослідивши надані докази, з`ясувавши позицію заявника, його представника та представника заінтересованої особи, вислухавши свідків, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 5 частин 1, 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Положеннями частини 3 ст. 294 ЦПК України визначено, що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Судом встановлено, що згідно з паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Бурштинським ВМ УМВС 09.07.1997, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 5-6).

Згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а. с. 8).

Відповідно до копії повторного свідоцтва про шлюб від 17.03.2023 серії НОМЕР_3 , виданого Галицьким відділом державної реєстрації актів (Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_4 , змінено прізвище на ОСОБА_5 (а. с. 9).

Згідно з копією свідоцтва про право власності на житло від 15.12.1994 ОСОБА_1 та членам його сім`ї: ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 на праві приватної сумісної власності належить квартира по АДРЕСА_1 (а. с. 10).

Відповідно до копії будинкової книги для прописки громадян, що проживають у будинку АДРЕСА_1 , зазначені: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , який з 22.08.2006 "на навчання в Киів" (а. с. 11-12).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а. с. 7) .

У судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що проживає за адресою АДРЕСА_3 , по сусідству із заявником. Сім`ю ОСОБА_5 знає з 1991 року, їхні сини дружили, разом виросли. ОСОБА_3 поступив на навчання у Київ, де і тимчасово проживав. До навчання ОСОБА_3 весь час проживав спільно з батьками та приїжджав до них на вихідні дні.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що сім`ю заявника знає з 1993 року, проживає з ними по сусідству. До часу смерті, ОСОБА_3 постійно проживав з батьками, надалі навчався в Києві, часто приїжджав до батьків

За змістом постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно, яке належить ОСОБА_3 у зв`язку з відсутністю підтверджуючого факту права на спадкування (а. с. 15).

Відповідно до статті 315 ЦПК України суд може встановити факт, що має юридичне значення від якого залежить виникнення майнових прав.

Згідно з вимогами частини 2 статті 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Відповідно до частини 3 статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї.

Встановлення такого факту має для заявника юридичне значення, оскільки дозволить йому реалізувати право на спадкування. Тобто, ОСОБА_1 зможе прийняти спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину.

Відповідно до положень ст. ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно з положенням ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

У пункті 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» зазначено, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв`язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Відповідно до пункту 1 роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 від "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", суд розглядає справи про встановлення фактів, коли такі факти породжують юридичні наслідки від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, коли чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення, коли встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

Факт проживання однією сім`єю зі спадкодавцем заявнику ОСОБА_1 необхідно встановити для оформлення спадщини. Отже, під час судового розгляду встановлено, що заявник, як того вимагає положення ч. 3 ст. 1268 ЦК України, проживав постійно зі спадкодавцем ОСОБА_3 на час відкриття спадщини.

Виходячи з інтересів особи щодо захисту її права на спадкування, зважаючи на те, що заявник немає іншої можливості, крім в судовому порядку встановити факт постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, на основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, оскільки вимога її законна, обґрунтована та доказово підтверджена письмовими доказами, які в свою чергу є послідовними та логічними, а тому не викликають сумніву в їх правдивості.

Доказів, які б спростовували юридичний факт, що просить установити заявник, суду не надано і таких не встановлено.

З урахуванням вищевикладеного, вивчивши надані суду докази на обґрунтування заявлених вимог, повно та всебічно дослідивши надані заявником документи, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються вимоги ОСОБА_1 , оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підтверджена належними і допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 12, 13, 81, 264, 265, 268, 293, 315 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву задовольнити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на час відкриття спадщини разом з ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій ст. 358 цього Кодексу.

СуддяНаталя ОСТРОВСЬКА