Постанова від 08 січня 2026 р. у справі №465/8099/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 465/8099/25 Головуючий у 1 інстанції: Рудаков Д. І.

Провадження № 33/811/1965/25 Доповідач: Галапац І. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 січня 2026 року Львівський апеляційний суд в складі:

судді Галапаца І.І.,

розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 – адвоката Гавенка Олега Богдановича на постанову судді Франківського районного суду м.Львова від 25 листопада 2025 року,

з участю правопорушника – ОСОБА_1 ,

захисника правопорушника – адвоката Гавенка О.Б.,

потерпілого – ОСОБА_2

в с т а н о в и в:

цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

Згідно постанови судді Горбатюк Сергій Олександрович, 06 вересня 2025 року о 20 год. 41 хв. у м.Львові на перехресті вул.Наукова-вул.Тролейбусна, яке регулюється сигналами світлофора, керуючи транспортним засобом «Skoda Superb», н.з. НОМЕР_1 , не надав дорогу транспортному засобу «OpelCrossland», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який завершував рух через перехрестя та відбулося зіткнення, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.16.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ст.124 КУпАП.

В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 – адвокат Гавенко О.Б. покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, необгрунтованою, прийнятою без всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи із порушенням норм процесуального права. Зазначає, що суддя районного суду не надав оцінку відеозаписам, які містяться в матеріалах справи, поясненням ОСОБА_1 . Стверджує, що у справі не зібрано належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та не встановлено достатніх доказів для доведення винуватості.

Просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Франківського районного суду м.Львова від 25 листопада 2025 року; скасувати оскаржувану постанову, провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши пояснення правопорушника ОСОБА_1 та виступ його захисника – адвоката Гавенка О.Б. про задоволення апеляційної скарги, думку потерпілого ОСОБА_2 про залишення постанови місцевого суду без змін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд вважає за можливе поновити строк апеляційного оскарження постанови судді місцевого суду, та приходить до висновку що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення, окрім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ст. 124 КУпАП настає за порушення учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Згідно ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Відповідно до п.16.5 Правил дорожнього руху у разі подання сигналу регулювальником або ввімкнення сигналу світлофора, що дозволяє рух, водій зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що завершують рух через перехрестя, а також пішоходам, які закінчують перехід.

Так, апеляційний суд вважає, що суддя районного суду, згідно з вимогами ст. 245 КУпАП об`єктивно з`ясував та дослідив всі обставини справи і докази у ній, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №445822 від 06 вересня 2025 року; схему місця дорожньо-транспортної пригоди, яка містить графічно зображені та зафіксовані об`єкти і дані про обставини дорожньо-транспортної пригоди від 06 вересня 2025 року; відеозаписом події, дав їм належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.

Оцінюючи вищенаведені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність цих зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, апеляційний суд за своїм внутрішнім переконанням, яке грунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин справи, керуючись законом і правосвідомістю, не вбачає будь-яких підстав не довіряти цим доказам.

Отже, сукупність досліджених доказів, розташування транспортних засобів та характер отриманих ними пошкоджень, на думку апеляційного суду свідчать про те, що водій ОСОБА_1 у м.Львові на перехресті вул.Наукова-вул.Тролейбусна, яке регулюється сигналами світлофора, керуючи транспортним засобом «Skoda Superb», н.з. НОМЕР_1 , не надав дорогу транспортному засобу «Opel Crossland», н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який завершував рух через перехрестя.

Апеляційний суд не приймає до уваги покликання апелянта що причиною настання дорожньо-транспортної пригоди стала невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам ПДР України, оскільки таке спростовується вищепереліченими доказами.

Крім цього, слід зазначити, що протокол про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 працівники поліції не складали.

Таким чином, покликання адвоката Гавенка О.Б. про те, що постанова не в повній мірі відповідає вимогам закону, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з`ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.

При цьому апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу, накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, –

п о с т а н о в и в:

поновити захиснику правопорушника ОСОБА_1 – адвокату Гавенку О.Б. строк на апеляційне оскарження постанови судді Франківського районного суду м.Львова від 25 листопада 2025 року.

Апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 – адвоката Гавенка О.Б. - залишити без задоволення, а постанову судді Франківського районного суду м.Львова від 25 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі п`ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 коп. – без зміни

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Галапац І.І.