Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №214/4635/25 — Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 214/4635/25

2/214/108/26

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

12 січня 2026 року м. Кривий Ріг

Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючої судді Чернової Н.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Нестеренко К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу № 214/4635/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання дружини,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просить суд припинити стягнення аліментів з нього на користь відповідачки на її утримання, стягнутих на підставі рішення суду від 10.02.2025, посилаючись на перебування відповідачки у повторному шлюбі. В обґрунтування вимог позивачем зазначено, що з 26 листопада 2022 року він перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , від якого у них народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Судовим наказом Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02.10.2024 стягнуто з нього аліменти и на утримання дитини в розмірі частки заробітку (доходу), заочним рішенням цього ж суду від 21 січня 2025 року у справі № 216/6599/24 шлюб між ними розірвано, а рішенням цього ж суду від 10 лютого 2025 року у справі № 216/6598/24 з нього стягнуто аліменти на утримання ОСОБА_2 в розмірі 1/6 частки його доходу до досягнення їх спільною дитиною трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 з 30 червня 2020 року і дотепер він перебуває на військовій службі за контрактом та із соцмереж дізнався про укладення 10 травня 2025 троку відповідачкою повторного шлюбу. Тому оскільки ОСОБА_2 повторно уклала шлюб з іншим чоловіком, на підставі статті 82 СК України вважає її такою, що з 10 травня 2025 року втратила право на отримання від нього, позивача у справі, аліментів до досягнення дитиною трирічного віку, та просить вимоги задовольнити.

Ухвалою суду від 09 червня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).

У судове засідання представник позивача адвокат Мартинова Н.Ю. не з`явилася, згідно поданої до суду заяви просить розглянути справу без участі її та позивача.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_4 в судове засідання не з`явилися, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання позивача та до електронного кабінету її представника, причини неявки суду не відомі. Відзив на позовну заяву до суду не подано.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази щодо їх належності, допустимості, достовірності та достатності, надавши їм оцінку в сукупності, дійшов до наступного висновку.

Як установлено судом та підтверджується письмовими доказами, ОСОБА_1 з 26 листопада 2022 року перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_2 , який рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 21 січня 2025 року між ними розірвано.

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на утримання якої судовим наказом Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 02 жовтня 2024 року у справі № 216/6600/24 стягнуто із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , аліменти у розмірі 1/4 частки заробітку (доходу) платника аліментів щомісяця, але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, до повноліття дитини.

Рішенням Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 лютого 2025 року у справі № 216/6598/24 стягнуто аліменти із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь та на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у розмірі 1/6 частки розміру його доходу (заробітку) щомісячно, починаючи з 18 вересня 2024 року до досягнення дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 віку трьох років, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Відповідно до поданої до суду стороною відповідача копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 10 травня 2025 року повторно уклала шлюб з ОСОБА_5 , набувши прізвище після державної реєстрації шлюбу « ОСОБА_6 » (а.с. 48).

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.

Так, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач посилався на те, що відповідачка втратила право на отримання аліментів на підставі статті 82 СК України в зв`язку з повторним одруженням.

Згідно частини 2 статті 75 СК України право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до положень статті 76 СК України розірвання шлюбу не припиняє права особи на утримання, яке виникло у неї за час шлюбу (частина 1).

Після розірвання шлюбу особа має право на утримання, якщо вона стала непрацездатною до розірвання шлюбу або протягом одного року від дня розірвання шлюбу і потребує матеріальної допомоги і якщо її колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу (частина 2).

Якщо у зв`язку з вихованням дитини, веденням домашнього господарства, піклуванням про членів сім`ї, хворобою або іншими обставинами, що мають істотне значення, один із подружжя не мав можливості одержати освіту, працювати, зайняти відповідну посаду, він має право на утримання у зв`язку з розірванням шлюбу і тоді, якщо є працездатним, за умови, що потребує матеріальної допомоги і що колишній чоловік, колишня дружина може надавати матеріальну допомогу (частина 4).

За частиною 1 статті 82 СК України право одного з подружжя на утримання, а також право на утримання, яке особа має після розірвання шлюбу, припиняється у разі поновлення його працездатності, а також реєстрації з ним повторного шлюбу.

Отже, зі змісту статті 82 СК України вбачається, що нею врегульовано випадки припинення права на утримання, яке один з подружжя отримав на підставі статей 75, 76 СК України.

Відповідно до положень частини 2 статті 84 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років. Якщо дитина має вади фізичного або психічного розвитку, дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка до досягнення дитиною шести років (частина 3 статті 84 СК України).

Підстави для припинення права на утримання дружини, яке отримано на підставі статті 84 СК України, визначено статтею 85 СК України.

Зокрема, таке право припиняється у випадку передання дитини на виховання іншій особі, в разі смерті дитини, виключення відомостей про чоловіка як батька дитини з актового запису про народження дитини за рішенням суду.

Отже, враховуючи особливості правової природи права на утримання дружини від чоловіка - батька дитини, яке передбачене статтею 84 СК України, та яке пов`язане саме з проживанням дитини разом з дружиною, суд вважає, що припинення такого утримання можливо лише з підстав, передбачених статтею 85 СК України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частини 1-3 статті 12 ЦПК України).

Таким чином, оскільки позивач, як на підставу звільнення його від сплати заборгованості по аліментам на дружину, посилався лише на факт нового одруження колишньої дружини з іншим чоловіком, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення таких вимог.

Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

У зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору на підставі. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», судовий збір компенсується за рахунок держави.

Керуючись статтями статями 10, 12,13, 141, 263, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про припинення стягнення аліментів на утримання дружини – повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.В. Чернова