Рішення від 12 січня 2026 р. у справі №204/12830/25 — Чечелівський районний суд міста Дніпра

Справа № 204/12830/25

Провадження № 2/204/1337/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2026 року м. Дніпро

Чечелівський районний суд міста Дніпра, в особі судді Приваліхіної А.І., розглянувши у приміщенні суду у місті Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» до ОСОБА_1 про відшкодування витрат, -

У С Т А Н О В И В:

01 грудня 2025 року ПАТ «СК «Арсенал Страхування» звернулося до суду із позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 із вимогою про відшкодування витрат(а. с. 1-3).

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 02 серпня 2024 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 963/24-Т/ЛВС, згідно якого позивач взяв на себе зобов`язання компенсувати будь-яке пошкодження або знищення автомобіля марки BMW 330, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , його окремих складових частин чи додаткового обладнання внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. 07 грудня 2024 року у м. Дніпрі по вул. Барикадній сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Nissan Navara, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та транспортного засобу BMW 330, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_3 . Вказано, що дана дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення правил дорожнього руху водієм N issan Navara, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , що підтверджується постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2024 року у справі № 201/16128/24. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди транспортному засобу BMW 330, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 завдано механічні пошкодження, а його власнику завдано матеріальні збитки. Відповідно до звіту про матеріальний збиток № Б06052501 від 07 травня 2025 року ФОП ОСОБА_4 , вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу BMW 330, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 110 303 гривні 03 копійки. Згідно рахунку-фактура № С-0000112 від 06 травня 2025 року ФОП ОСОБА_5 , вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу BMW 330, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 99 436 гривень 50 копійок, які сплачено ПАТ «СК «Арсенал Страхування» 09 травня 2025 року, що підтверджується платіжним дорученням № 62537264. Вказано, що оскільки страхова відповідальність власника Nissan Navara, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , станом на дату дорожньо-транспортної пригоди не була застрахована, то позивач має право зворотної вимоги до відповідачки. Тому прохає суд стягнути з відповідачки завдані збитки у 99 436 гривень 50 копійок разом із витратами на судовий збір у розмірі 3028 гривень.

Ухвалою суду від 05 грудня 2025 року у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а. с. 61), яка надіслана учасникам справи 05 грудня 2025 року за вихідним № 30466/25-вих/2/204/5857/25 (а. с. 62).

Станом на дату розгляду справи відповідачкою відзиву на позовну заяву не надано.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 02 серпня 2024 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено договір страхування наземних транспортних засобів «КАСКО ALL RISKS» № 963/24-Т/ЛВС (а. с. 5-30).

Відповідно до вимог п. 4 вказаного договору, його предметом є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування.

Згідно з вимогами п. 5 об`єктом страхування за цим договором страхування є майно на праві володіння, користування і розпорядження майном, а саме: наземний транспортний засіб, вказаний в п. 5.1 частини А договору страхування, уключаючи додаткове обладнання, навісну техніку до нього, що вказані у п. 5.2 частина А договору страхування, якщо страхування такого обладнання та/або техніки передбачено договором страхування згідно з п. 5.2 частини А договору страхування.

Відповідно до вимог п. 5.1 цього договору страхування, об`єктом страхування (ТЗ) є легковий BMW 330, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_3 (а. с. 34), номер кузова НОМЕР_4 , 2019 року випуску, білого кольору.

Постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2024 року (у справі 201/16128/24), ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 03 січня 2025 року (а. с. 36 та на звороті).

Із вказаної постанови вбачається, що 07 грудня 2024 року о 14 годині 30 хвилин ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Nissan Navara, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в м. Дніпрі біля буд. 16 по вул. Барикадній під час руху заднім ходом не переконалася, що це буде безпечним і не скористалася допомогою сторонніх осіб, скоїла наїзд на припаркований транспортний засіб BMW 330, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненому правопорушенні визнала в повному обсязі та щиро розкаялася. Прохала суд суворо не карати.

Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Nissan Navara, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керувала ОСОБА_1 , станом на 07 грудня2024 року, не зареєстрована, що підтверджується перевіркою чинності полісу на сайті МТСБУ https://policy.mtsbu.ua.

10 грудня 2024 року, ОСОБА_3 , який керував транспортного засобу BMW 330, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в момент дорожньо-транспортної пригоди, звернувся до позивача із заявою про подію, що має ознаки страхового випадку за договором добровільного страхування транспортного засобу (а. с. 32), а 11 грудня 2024 року ОСОБА_2 , як власник транспортного засобу BMW 330, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , звернулася до позивача із заявою щодо виплати страхового відшкодування (а. с. 33 та на звороті).

07 травня 2025 року суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_4 складено звіт № Б06052501 про матеріальний збиток, завданий власнику BMW 330, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в наслідок його пошкодження (а. с. 37-47), відповідно до якого вартість відновлювального ремонту складає 110 303 гривень 03 копійки.

Згідно рахунку-фактура № С-0000112 від 06 травня 2025 року ФОП ОСОБА_5 (а. с. 48) та акту № С-0000112 здачі-прийняття послуг від 07 липня 2025 року (а. с. 49), вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу BMW 330, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 склала 99 436 гривень 50 копійок.

Відповідно до розрахунку страхового відшкодування від 08 травня 2025 року (а. с. 50), вартість відновлювального ремонту становить 99 436 гривень 50 копійок, тому сума страхового відшкодування становить 99 436 гривень 50 копійок.

Страховим актом № 006,02249724-1 від 08 травня 2025 року (а. с. 51), вищевказану дорожньо-транспортну пригоду визнано страховим випадком та вирішено здійснити виплату ОСОБА_2 страхового відшкодування у розмірі 99 436 гривень 50 копійок, які сплачено ПАТ «СК «Арсенал Страхування» 09 травня 2025 року на рахунок ФОП ОСОБА_5 , що підтверджується платіжним дорученням № 62537264 (а. с. 52).

Відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з вимогами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених ч. 1 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Приписами ст. 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Нормою ст. 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з вимогами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Приписами ч. 1 ст. 1166 ЦК України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до вимог п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27 березня 1992 року джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену імовірність заподіяння шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність по використанню, транспортуванню, зберіганню предметів, речовин і інших об`єктів виробничого, господарського чи іншого призначення, які мають такі ж властивості. Майнова відповідальність за шкоду, заподіяну діями таких джерел, має наставати як при цілеспрямованому їх використанні, так і при мимовільному прояву їх шкідливих властивостей.

Згідно з вимогами ч. ч 1, 2 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Як було встановлено судом, постановою Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 23 грудня 2024 року у справі № 201/16128/24, винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що призвело до настання дорожньо-транспортної пригоди є відповідачка по справі ОСОБА_1 .

Відповідно до вимог ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

Таким чином, при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, ця постанова обов`язкова для суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи цей позов, суд не вправі обговорювати вину такої особи, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. У такому разі і призначення відповідної експертизи не вимагається.

Такий висновок викладений у постанові Верховного суду від 24 червня 2020 року у справі № 6040/14169/17.

Відтак, в силу вказаних норм закону, на таку особу покладається обов`язок відшкодувати завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду.

Правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлений обов`язок власників транспортних засобів застрахувати цивільно-правову відповідальність водіїв, які керують застрахованим транспортним засобом.

Разом із цим, з матеріалів справи вбачається, що відповідач на момент дорожньо-транспортної пригоди не мав чинного договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності

Відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно з вимогами ст. 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Приписами п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про загальнообов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до вимог ст. ст. 36, 37 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик зобов`язаний виплатити страхове відшкодування страхувальнику при прийнятті відповідного рішення.

На підставі страхового акту № 006.02249724-1 від 08 травня 2025 року (а. с. 51), у зв`язку із страховим випадком (збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 07 грудня 2024 року, завдані транспортному засобу BMW 330, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , позивачем здійснено виплату ОСОБА_2 , на рахунок ФОП ОСОБА_5 , страхового відшкодування у розмірі 99 436 гривень 50 копійок.

Згідно з вимогами ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

З огляду на викладене, з урахуванням того, що відповідачка є винною особою у вчиненні вказаної дорожньо-транспортної пригоди, і на момент вчинення якої не застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, при цьому цивільно-правова відповідальність власника автомобіля BMW 330, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 була зареєстрована у позивача на підставі договору страхування наземного транспорту «КАСКО ALL RISKS» № 936/24-Т/ЛВС від 02 серпня 2024 року, якій позивачем виплачено страхове відшкодування у розмірі 99 436 гривень 50 копійок, суд доходить висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь ПАТ «СК «Арсенал Страхування» завдані збитки в межах сплаченого страхового відшкодування у розмірі 99 436 гривень 50 копійок.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, судові витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідачку, а тому з останньої на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 3028 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 10-11, 60, 76-80, 89, 128, 141, 213-215, 247, 258, 265, 268, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 154; ЄДРПОУ 33908322) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_5 ) про відшкодування витрат – задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» завдані збитки в межах сплаченого страхового відшкодування у розмірі 99 436 (дев`яносто дев`ять тисяч чотириста тридцять шість) гривень 50 (п`ятдесят) копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» сплачений судовий збір у сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи.

Рішення суду набирає законної сили протягом 30 днів зо дня його підписання суддею або протягом 30 днів зо дня його отримання учасниками справи, якщо не буде оскаржено у встановленому порядку.

Суддя А.І. Приваліхіна