Вирок від 11 січня 2026 р. у справі №203/174/25 — Центральний районний суд міста Дніпра

Справа № 203/174/25

Провадження № 1-кп/0203/923/2026

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2026 Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого-судді - ОСОБА_1 ,

при секретареві - ОСОБА_2 ,

за участю прокурора - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника - ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі матеріали кримінального провадження, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12024042110000453 стосовно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Люботин, Харківської області, українця, громадянина України, не одруженого, із середньою-технічною освітою, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період в посаді стрільця- навідника військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-04.10.2012 Красноградським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185, ч. 1 ст. 296 ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст.70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. 04.01.2016 на підставі ст. 81 КК України звільнений умовно дострокове не відбутий строк 1 рік 6 місяців 9 днів;

-19.07.2017 Красноградським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. В силу ч. 4 ст. 81, ч. 1 ст. 71 КК України частково приєднано не відбуте покарання за вироком Красноградського районного суду Харківської області від 04.10.2012 був засуджений за ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 18 ч. З ст. 185, ч. 1 ст. 296, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК Украй призначено покарання до 5 років позбавлення волі, остаточне відбуття покарання позбавлення волі на 5 років 3 місяці на підставі ч. 5 ст. 72 КК Украй зарахувати з 14.06.2017 до 20.06.2017. 07.05.2021 на підставі ст. 81 КК України, ст. 537, ст. 539 КПК України звільнений умовно-достроково не відбутий 1 рік 2 місяці 8 днів,

обвинуваченого за ч. 1 ст. 121 КК України.

ВСТАНОВИВ:

Солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період в посаді стрільця-навідника військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «солдат», тобто в порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України «Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України» ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст. ст. З, 27 Конституції України та законів України, Військової присяги, будучі раніше судимим, став на шлях вчинення умисного кримінального правопорушення проти життя та здоров`я особи.

Так, 18.11.2024 приблизно о 17:30 год. ОСОБА_4 , перебуваючи поблизу будинку №66 по вул. Старокозацькій в м. Дніпро з раніше незнайомим йому ОСОБА_6 .

Знаходячись у вказаний час та місці, у ОСОБА_4 виник конфлікт з ОСОБА_6 , у зв`язку з тим, що останній зробив зауваження іншому. Невстановленому в ході досудового розслідування, військовослужбовцю, який був у стані сильного алкогольного сп`яніння. На цьому ґрунті особистих неприязних відносин у ОСОБА_4 , раптово виник протиправний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень.

Реалізовуючи свій протиправний умисел, спрямований на умисне протиправне заподіяння ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , 18.11.2024 приблизно о 17:30 год., перебуваючи біля будинку №66 по вул. Старокозацькій в м. Дніпро, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання їх негативних наслідків, взяв з правої кишені, одягнених на ньому штанів, форми зразка ЗСУ, складний ніж, та утримуючи його в правій руці, стоячі навпроти ОСОБА_6 , умисно, протиправно наніс ним один тичковий удар в лівий бік черевної порожнини ОСОБА_6 , який в цей час стояв навпроти ОСОБА_4 , спричинивши потерпілому тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення черева, яке розпочинається раною на передній черевній стінці зліва від пупка, в просвіті якої наявна прядкавеликого чепця, далі рана переходить в раньовий канал, який йде спереду назад, з ушкодженням по ходу якого: шкіри, підшкірно-жирової клітковини, далі проникає в черевну порожнину з подальшим ушкодженням тонкої кишки та її брижі, дотичним ушкодженням попереково-ободової кишки та явищами внутрішньочеревної кровотечі.

За своїм характером встановлене у нього тілесне ушкодження відноситься до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент заподіяння, як небезпечних для життя в момент заподіяння, згідно з п. 2.1.3-к «Правил судово- медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 р. № 6.

Таким чином, ОСОБА_4 , обвинувачується у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні свою вину визнав в повному обсязі і обставини викладені в обвинувальному акті підтвердив.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорювали фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши їй положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження, в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Оцінюючи викладені докази, суд вважає їх належними, допустимими, достовірними, несуперечливими, а викладені в них відомості такими, що вірно відображають фактичні обставини даної справи, у зв`язку із чим приходить до однозначного висновку про винність обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого злочину.

Підводячи підсумок викладеному суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєні злочину, який кваліфікується за ч.1 ст. 121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

При визначенні виду та розміру покарання суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного злочину і особи обвинуваченого ОСОБА_4 за місцем реєстрації та мешкання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та у лікаря психіатра не перебуває, вину у скоєні інкримінованого йому злочину визнав повністю та щиро розкаявся у його вчинені, відшкодував шкоду на лікування, що суд відносить до пом`якшуючих покарання обставин. Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_4 – судом не встановлено.

Тому, з врахуванням зазначеного, суд дійшов висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 слід призначити покарання в межах санкції статті кримінального закону, за якою він притягується до кримінальної відповідальності -у виді позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

Суд зауважує, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинувачених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як обвинуваченими, так і іншими особами. Значення покарання в боротьбі зі злочинністю визначається не його жорстокістю, а неминучістю, своєчасністю, справедливістю і невідворотністю його застосування за кожний вчинений злочин. Роль і значення покарання багато в чому залежать від обґрунтованості його призначення і реалізації. У кожному конкретному випадку суд повинен призначити покарання з дотриманням вимог і положень ст. 65 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Статтею 17 Закону України від 23лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У справах «Ювченко та інші проти України» (рішення від 09 квітня 2020 року), та в справі «Скачкова та Рижа проти України» (рішення від 16 липня 2020 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».

У справі «Белане Надь проти Угорщини» (рішення від 13 грудня 2016 року) та у справі «Садоха проти України» (рішення від 11 липня 2019 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Цивільний позов по справі не заявлений

Питання, щодо речових доказів по даному кримінальному провадженню вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 368, 370, 374 КПК України,

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України та призначити йому покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі,

На підставі ст.ст.75, п. п.1, 2 ч. 1, ст. 76 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з випробувальним строком на 3 (три) роки, поклавши на нього наступні зобов`язання; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 , у вигляді тримання під вартою – скасувати, звільнивши з-під варти у залі суду.

Арешт, накладений ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська 20.11.2024 – скасувати.

Арешт, накладений ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська 20.11.2024 – скасувати.

Речові докази:

Футболка, куртка зеленого кольору, грошові кошти 546 грн., штани спортивні, кашкет, кросівки чорного кольору, шапка, 2 мобільні телефони «Редмі», «Самсунг», сумка з речами – повернути за належністю власнику;

Розкладний ніж, мобільний телефон «Самсунг», посвідчення УБД, грошові кошти в сумі 1000 грн., тряпчаний чохол та посвідчення УБД – повернути за належністю власнику;

6 дисків – збірігати в матеріалах кримінального провадження;

Зразки крові ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , змиви з лівої та правої рук ОСОБА_4 - знищити

На вирок можуть подані апеляційні скарги до Дніпровського апеляційного суду через Центральний районний суд міста Дніпра протягом 30 днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Копія вироку підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку звернувшись до суду із відповідною заявою

Суддя ОСОБА_1