Вирок від 12 січня 2026 р. у справі №590/915/25 — Ямпільський районний суд Сумської області

Справа № 590/915/25

Провадження № 1-кп/590/56/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.01.2026 Ямпільський районний суд

Сумської області

у складі: головуючої судді ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ямпільського районного суду Сумської області кримінальне провадження №12025205570000319 від 19.08.2025 відносно

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця Хабаровського краю Комсомольського району с.Даппи, українця, громадянина України, розлученого, з неповною середньою освітою 9 класів, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:

- 11.07.2012 Глухівським міськрайонним судом Сумської області за ст.115 ч.2 п.2,12 КК України до 10 років позбавлення /16.04.2021 звільнений по відбуванню строку покарання/

-за ст.125 ч.1 КК України, суд

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора - ОСОБА_4 ,

потерпілої - ОСОБА_5

обвинуваченого – ОСОБА_3

ВСТАНОВИВ:

18 серпня 2025 року у денний час ОСОБА_3 , перебуваючи вдома за адресою: АДРЕСА_2 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до своєї співмешканки ОСОБА_5 , з метою спричинення тілесного ушкодження, умисно вхопив своєю лівою рукою та стиснув ліву молочну залозу ОСОБА_5 , в результаті чого ОСОБА_5 згідно висновку судово-медичної експертизи №283 від 01.09.2025 отримала тілесне ушкодження у вигляді гематоми лівої молочної залози.

Тілесне ушкодження у вигляді гематоми лівої молочної залози по ступеню тяжкості кваліфікується, як легке тілесне ушкодження (п.п.2.3.1а, 2.3.2, 2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень, затверджених наказом №6 МОЗ України «Про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України» від 17.01.1995).

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального проступку за пред`явленим обвинуваченням за ч.1 ст.125 КК України визнав повністю та показав, що дійсно в серпні 2025 року /точної дати не пам`ятає/, у денний час доби, він перебував вдома за адресою: АДРЕСА_2 , де під час конфлікту зі своєю співмешканкою ОСОБА_5 умисно спричинив їй тілесне ушкодження наступним чином: вхопив своєю лівою рукою та стиснув ліву молочну залозу потерпілої, в результаті чого ОСОБА_5 отримала гематому лівої молочної залози. Щиро розкаюється у скоєному. Зазначив, що з його боку це перший випадок такого насильства по відношенню до своєї співмешканки. Просив суворо не карати.

Визнавши на підставі частини 3 статті 349 КПК України недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з`ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності його позиції, роз`яснивши, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують його особу.

За таких обставин, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена та його дії суд кваліфікує за ч.1 ст.125 КК України – як умисне легке тілесне ушкодження.

Суд, призначаючи покарання обвинуваченому за ч.1 ст.125 КК України, виходить із положень ст. 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, яке належить до кримінальних проступків, характер і наслідки спричиненого ушкодження, а також дані про особу винного, /який 1984 року народження, є осудним, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, зі слів обвинуваченого – групи інвалідності не має, за місцем мешкання характеризується формально, не працює/, раніше судимий, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

У ході судового розгляду встановлено, що потерпілій було спричинено легке тілесне ушкодження, що підтверджується висновком судово-медичної експертизи.

Разом з тим, обвинувачений щиро розкаявся у вчиненому, визнав провину повністю, виразив готовність нести відповідальність за скоєне, що розцінюється як обставини, що пом`якшують покарання (ст. 66 КК України).

В якості обставин, що обтяжують покарання: рецидив злочину, вчинення кримінального правопорушення щодо особи, з якою винний перебуває у сімейних відносинах.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні зазначила про відсутність претензій до обвинуваченого, що його вибачила, просить суд суворо його не карати, обмежувальні заходи не застосовувати.

Ураховуючи вище викладені обставини в їх сукупності, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за частиною 1 статті 125 КК України – в межах санкції ч.1 ст. 125 КК України у виді штрафу в мінімальному розмірі, оскільки, на думку суду, виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без застосування більш суворих заходів кримінального впливу, та обвинувачений не потребує у додатковому контролі з боку держави за його поведінкою, а штраф як захід майнового характеру буде достатнім та ефективним з погляду досягнення мети покарання, передбаченої ст. 50 КК України.

Суд також, виходячи із обставин даної справи та враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, оцінює наявність підстав для застосування обмежувальних заходів, передбачених ст. 91-1 КК України, зокрема щодо забезпечення безпеки потерпілої.

Судом встановлено, що:

обвинувачений не вчиняв повторних актів насильства, що загрожували життю чи здоров`ю потерпілої;

потерпіла не повідомляла про загрозу своєму життю чи безпеці під час судового розгляду;

обвинувачений не ухилявся від участі у судовому процесі та не намагався перешкодити досудовому розслідуванню;

є можливість забезпечити безпеку потерпілої без застосування заходів, передбачених ст. 91-1 КК України.

Разом з тим, відповідно до п.5 ч.1 ст.91-1 КК України, в інтересах потерпілого від злочину, пов`язаного з домашнім насильством, одночасно з призначенням покарання, не пов`язаного з позбавленням волі, або звільненням з підстав, передбачених цим Кодексом, від кримінальної відповідальності чи покарання, суд може застосувати до особи, яка вчинила домашнє насильство, один або декілька обмежувальних заходів, відповідно до якого (яких) на засудженого можуть бути покладені обов`язки, зокрема, направлення для проходження програми для кривдників.

Згідно з ч.3 ст.91-1 КК України заходи, передбачені частиною першою цієї статті, можуть застосовуватися на строк від одного до трьох місяців і за потреби можуть бути продовжені на визначений судом строк, але не більше як на 12 місяців.

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, що в інтересах потерпілої від кримінального правопорушення, пов`язаного з домашнім насильством необхідно застосувати до обвинуваченого обмежувальний захід, поклавши на нього обов`язок, передбачений п.5 ч.1 ст.91-1 КК України, а саме, направити обвинуваченого для проходження програми для кривдників на строк на три місяці.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому не обирати.

Речові докази та судові витрати у кримінальному провадженні – відсутні.

Цивільний позов заявлено не було.

Керуючись ч.3 ст.349, ст.ст. 368, 370, 374 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що дорівнює 510 грн.

Суд роз`яснює, що штраф має бути сплачений у місячний строк після набрання вироком законної сили, про що необхідно повідомити Ямпільський районний суд Сумської області шляхом представлення документа про сплату штрафу.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 не обирати.

На підставі п.5 ч.1 ст.91-1 КК України застосувати до ОСОБА_3 обмежувальний захід у виді направлення для проходження програми для кривдників строком на три місяці та покласти на нього обов`язок пройти цю програму.

Організацію, забезпечення проходження ОСОБА_3 програми для кривдників та контроль за виконанням програми для кривдників покласти на Ямпільську селищну раду Шосткинського району Сумської області.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Сумського апеляційного суду через Ямпільський районний суд Сумської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору, обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1