Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №487/7887/25 — Заводський районний суд м. Миколаєва

Справа № 487/7887/25

Провадження № 3/487/50/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.01.2026 року місто Миколаїв

Суддя Заводського районного суду міста Миколаєва Темнікова А.О., розглянувши матеріали, які надійшли від Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працюючої, пенсіонерки, РНОКПП НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

До Заводського районного суду міста Миколаєва надійшли матеріали з Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП.

Згідно протоколу, складеного 07.10.2025 року серії ВАД №724867, 07.10.2025 року о 07:30 годин за адресою м. Миколаїв, провулок Суднобудівників, біля буд. 18 ОСОБА_1 здійснювала торгівлю з рук тютюновими виробами, а саме продала сигарети марки «Richmond» за ціною 50 гривень за 1 (одну) пачку громадянину ОСОБА_2 , чим порушила вимоги пункту 7 частини 2 статті 71 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» від 18.06.2024 року № 3817-IX, за що відповідальність передбачена ч. 3 ст. 156 КУпАП.

В судовому засіданні 12.12.2025 року ОСОБА_1 провину у скоєнні адміністративного правопорушення не визнала, надала суду пояснення, відповідно до яких вона здійснювала продаж кави, чаю, тютюновими виробами не торгувала. 07.10.2025 року невідомий їй чоловік попросив продати йому хліб та забув цигарки на її столі, за якими потім повернувся. Після того, як невідомий залишив цигарки на її столі з`явився дільничний, який склав протокол про адміністративне правопорушення відносно неї.

З урахуванням позиції особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою повного та всебічного з`ясування обставин справи та прийняття законного рішення, у судове засідання неодноразово викликалась особа, яка була очевидцем події, а саме: ОСОБА_2 . Крім того, у справі оголошувалась перерва для надання можливості ОСОБА_1 реалізації її прав, передбачених ст. 268 КУпАП, та надання доказів в обґрунтування своєї позиції.

Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №724867 від 07.10.2025 вбачається, що адміністративне правопорушення виявлено 07.10.2025. Отже, на день розгляду справи закінчився строк накладення адміністративного стягнення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 КУпАП якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій і четвертій цієї статті.

Згідно «критеріїв Енгеля», сформованих Європейським судом з прав людини у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (1976 рік), критеріями для визначення поняття «кримінальне обвинувачення» є: критерій національного права (чи підпадає певне протиправне діяння під ознаки злочину згідно з національними нормами); критерій кола адресатів (якщо відповідальність поширюється на невизначене коло осіб, то правопорушення підлягає кваліфікації як кримінальне); критерій мети та тяжкості наслідків (у випадку, якщо у санкції наявний саме елемент покарання, а передбачені санкції є достатньо суворими, скоєне правопорушення розглядається за природою кримінального злочину).

Згідно постанови об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду по справі №203/241/17 від 12.09.2022, звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК (якій в КУпАП відповідає ст. 38) є безумовним, оскільки приводом для нього є саме закінчення передбачених законом України про кримінальну відповідальність строків, наданих державі для доведення вини особи у вчиненні кримінального правопорушення та притягнення її до кримінальної відповідальності у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку.

Особа звільняється судом від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності незалежно від наявності чи відсутності факту примирення з потерпілим, відшкодування шкоди, щирого каяття тощо, тобто, по суті, від особи взагалі не вимагається визнання своєї винуватості шляхом здійснення будь-яких активних дій.

Крім того, згода особи на звільнення її від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності й відповідно закриття кримінального провадження відносно неї на цій підставі не є тотожною визнанню особою своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, і жодним чином не може підтверджувати винуватість особи, оскільки суперечитиме засадам презумпції невинуватості та доведеності вини (ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК).

У постанові від 11.07.2018 року у справі №308/8763/15, провадження №К-9901/12342/18, Верховний суд зауважив, що визначення на законодавчому рівні у статті 38 КУпАП тривалості строків накладення адміністративного стягнення безпосередньо пов`язано з можливістю реального впливу адміністративної відповідальності на суспільні відносини, поведінку суб`єктів, їхню правосвідомість тощо, тобто з можливістю реалізації функцій адміністративної відповідальності, яка втрачається з плином часу.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення.

Крім того, логічне тлумачення абзацу першого статті 247 КУпАП дозволяє дійти висновку, що встановлення зазначених у цій статті юридичних фактів є єдиною необхідною підставою для припинення будь-яких дій щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності незалежно від встановлених будь-яких інших обставин, що підлягають з`ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення (стаття 280 КУпАП), у тому числі й вини особи у його вчиненні.

Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку.

З огляду на викладене, у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 строків, передбачених статтею 38 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

На підставі викладеного, керуючись статтями 38, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 156 КУпАП закрити у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, на підставі п. 7 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена в Миколаївському апеляційному суді через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя А.О. Темнікова