Рішення від 08 січня 2026 р. у справі №943/1284/25 — Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

Єдиний унікальний номер №943/1284/25

Провадження №2/943/192/2026

09 січня 2026 року м.Буськ

Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Журибіда Б. М.,

при секретарі Пирка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Буську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Буської міської ради Золочівського району Львівської області про визнання права на завершення приватизації земельної ділянки, -

встановив:

ОСОБА_2 звернулася в суд з означеним позовом, покликаючись на те, що має право на спадщину в порядку спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на земельну ділянку площею 1,14 га (рілля), для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території Буської ОТГ Золочівського району Львівської області (колишньої Тур`янської сільської ради), яка за життя належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивачка є спадкоємцем по заповіту до даного спадкового майна, фактично частково прийняла спадщину після смерті спадкодавців на підставі рішення Буського районного суд від 02.05.2018 року та 21.11.2019 року. Однак не може юридично оформити прийняття спадщини, оскільки звернулася до нотаріуса, проте було відмовлено у видачі правовстановлюючих документів на вищевказану земельну ділянку, оскільки ОСОБА_4 за життя земельну ділянку не приватизував, а отримав рішення про передачу йому у безплатну приватизацію земельної ділянки, оскільки розпочав процедуру приватизації, однак не встиг належним чином зареєструвати право власності. Спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 була його дружина ОСОБА_3 , яка фактично прийняла спадщину після смерті ОСОБА_4 , але юридично своїх прав не оформила. Тому просить суд визнати за нею право на завершення приватизації земельної ділянки.

Позивачка, до початку судового засідання, подала заяву з проханням справу слухати у її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному об`ємі, просить позов задовольнити.

Представник відповідача за викликом суду, не з`явився, був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи у їх відсутності, пояснень, заперечень, відзив на позов, не подав.

За змістом ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без участі відповідача, суд вважає за можливе заслухати справу на підставі наявних доказів без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши інші докази, зібрані в справі, суд приходить до висновку про підставність позову, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.1ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст.ст. 1217, 1218 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно із ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть № 00022392988 від 20.03.2019 року, підтверджується факт смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що зроблено актовий запис № 10.

Після смерті останнього залишилось спадкове майно, що складається з земельної ділянки площею 1,14 га (рілля), для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території Буської ОТГ Золочівського району Львівської області (колишньої Тур`янської сільської ради).

Належність земельної ділянки площею 1,14 га за ОСОБА_4 , підтверджується Архівним витягом виданим Золочівською РДА Львівської області № У/2-235 від 16.04.2025 року на підставі ухвали Тур`янської сільської ради народних депутатів Буського району Львівської області № 5 від 19.04.1996 року про приватизацію земельних ділянок, що знаходяться у користуванні громадян сільської ради народних депутатів, яким ухвалено передати безоплатно у приватну власність ОСОБА_4 земельну ділянку площею 1,14 га., для ведення особистого підсобного господарства, яка розташована на території Буської ОТГ Золочівського району Львівської області (колишньої Тур`янської сільської ради).

Така і входить до складу спадщини.

Судом встановлено, що спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 була дружина спадкодавця ОСОБА_3 , яка фактично прийняла спадщину після смерті чоловіка ОСОБА_4 , але юридично своїх прав не оформила.

Свідоцтвом серії НОМЕР_1 , виданим Виконавчим комітетом Тур`янськоїсільської ради Буського району Львівської області від 13.07.2017 року, підтверджується факт смерті ОСОБА_3 , про що зроблено актовий запис № 11.

ОСОБА_3 за життя розпорядилася належним її майном, склала заповіт 21.10.2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Буського районного нотаріального округу Лукащук Н.О. за № 679, за яким все своє майно заповіла ОСОБА_2 .

Позивачка частково прийняла спадщину на майно після смерті ОСОБА_5 в тому числі в порядку спадкової трансмісії на майно, що належало ОСОБА_4 на підставі рішення Буського районного суду Львівської області від 21.11.2019 року у справі № 440/745/19 та на підставі рішення Буського районного суду Львівської області від 02.05.2018 року у справі № 440/95/18.

Згідно ч.1 ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов`язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Згідно ст.1268 ЦК України вважається що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління спадковим майном.

Суд приходить до переконання, щопозивачка фактично частково прийняла спадщину, вступила у володіння і розпорядження спадковим майном.

Інших першочергових спадкоємців, які б претендували на дане майно, судом не встановлено і у суду немає повноваження щодо збирання доказів по справі, лише оцінка наявних у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельні ділянки переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням їх цільового призначення. Реалізувати своє законне право спадкування на спадкове майно в позасудовому порядку позивач не може, так як відсутній оригінал державного акту на право приватної власності на землю у зв`язку з його втратою.

Відповідно до п. «г», ч.1, ст. 81 Земельного кодексу України, громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі - прийняття спадщини.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають із моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, а також право власності на земельну ділянку, набуту у власність із земель приватної власності без зміни її меж, цільового призначення, посвідчується: ??цивільно-правовою угодою щодо відчуження земельної ділянки, укладеною у порядку, встановленому законом, у разі набуття права власності на земельну ділянку за такою угодою; ??свідоцтвом про право на спадщину (ч. 1, 2 ст. 126 3К України).

Набуття права власності на земельну ділянку та перехід права власності на земельну ділянку в порядку спадкування має місце за наявності наступних юридичних фактів у їх сукупності: ухвалення рішення компетентного органу про передачу у власність земельної ділянки спадкодавцю, укладення спадкодавцем правочинів щодо набуття права власності на земельні ділянки; виготовлення технічної документації на земельні ділянки; визначення меж земельної ділянки в натурі; погодження із суміжними землевласниками землекористувачами; одержання у становленому порядку державного акта на землю; реєстрація права власності на земельну ділянку. Якщо зазначені вимоги спадкодавцем не дотримано, то право власності на конкретні земельні ділянки не виникає та відповідно до ст. 1216 ЦК не переходить до спадкоємців у порядку спадкування, за винятком встановлених випадків, на які поширюється дія п. 1 розділу Х «Перехідні положення» ЗК України.

Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 3К України, проте, розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування, а саме: права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім?я спадкоємця.

На підставі абз. 2 п. і розділу Х «Перехідні положення» ЗК України рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМ України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» (втратив чинність на підставі Закону України від 14.09.2006 року № 139-V) є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх

(пункт 1 розділу Х доповнено абз. 2 згідно із Законом від 16.09.2008 року № 509-VI).

Отже, якщо видача державного акта про право власності на землю здійснюється на підставі рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийнятого органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету КМ України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок», до спадкоємців переходить право отримати державний акт про право власності на земельну ділянку.

Зазначений порядок встановлений законодавством у разі набуття права власності на земельні ділянки шляхом їх приватизації громадянами (ч. 3 ст. 116 ЗК України).

В пункті 3.5. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» роз?яснено, що якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі ст. 125 ЗК, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування - права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім?я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Обставин, які б спростовували твердження позивачки в позовній заяві, суд не знаходить, тому кладе їх в основу рішення.

Враховуючи вище викладене, те що відповідач позов визнає, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позивачка набула права власності на спадкове майно в порядку трансмісії,на законних підставах, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 141, 200, 247, 258-259, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України, ст. ст. 1216, 1218, 1220, 1222, 1223, 1225, 1233, 1235,1268, 1276 ЦК України, суд -

ухвалив :

Позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , жителькою с. Гутисько-Тур`янське Золочівського району Львівської області, право на завершення приватизації та реєстрації права власності відповідно до Закону України « Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» на земельну ділянку площею 1,14 га (рілля),для ведення особистого підсобного господарства, що розташована на території Буської ОТГ Золочівського району Львівської області (колишньої Тур`янської сільської ради), яка належала ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкової трансмісії, після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя: Б. М. Журибіда