Рішення від 08 січня 2026 р. у справі №943/1279/25 — Буський районний суд Львівської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

Єдиний унікальний номер №943/1279/25

Провадження №2/943/189/2026

09 січня 2026 року м.Буськ

Буський районний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Журибіда Б. М.,

при секретарі Пирка В.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Буську в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Красненської селищної ради Золочівського району Львівської області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,-

встановив:

Позивачка звернулася в суд з означеною заявою, покликаючись на те, що зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження проживання складеним 17.10.2024 року № 492. Дану квартиру було надано позивачці для проживання у зв`язку з роботою на посаді вчителя Потв`янської основної школи. Свідоцтво про право власності на квартиру не видавалось та реєстрація не проводилась. З метою безоплатої приватизації вказаної квартири, позивачка звернулася з відповідною заявою до Красненської селищної ради. Однак відповідачем було відмовлено у видачі свідоцтва на приватизацію державного житлового фонду, оскільки у позивачки відсутній ордер на житлове приміщення або житлову площу та рекомендовано звернутися до суду. Оскільки більше ніж 32 роки проживає у вище вказаній квартирі, утримує її в належному стані, сплачує комунальні платежі, володіє нею безперервно, відкрито, добросовісно, не має іншого житла, також через те що втрачений ордер на квартиру, просить суд визнати за нею право власності на таку за набувальною давністю.

Позивачка, до початку судового засідання, подала суду заяву з проханням розглядати справу у її відсутності, позов підтримує повністю, просить його задоволити.

Представник відповідача Красненської селищної ради, за викликом суду, не з`явився, був належним чином повідомлений про день та час розгляду справи, причини неявки суду не повідомив. Клопотань про розгляд справи у їх відсутності, пояснень, заперечень, відзив на позов, не подав.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до переконання, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч.1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Судом встановлено наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Позивачка зареєстрована та постійно проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується актом обстеження проживання, виданого Красненською селищною радою Золочівського району Львівської області 17.10.2024 року № 492, більше 32 років.

Дана квартира АДРЕСА_2 була надана позивачці для проживання у зв`язку з роботою на посаді вчителя Полтв`янської основної школи.

Паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , ОСОБА_2 підтверджується, що вона зареєстрована у квартирі з 20.09.1993 року.

У відповідності до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» у позивачки є право на безоплатну приватизацію вказаної квартири.

З цією метою позивачка звернулася з відповідною заявою згідно додатку 2 до Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян до Красненської селищної ради.

Довідкою виданою Задвір?янським старостинським округом від 01.08.2024 року № 335 підтверджується, що згідно даних погосподарських книг Полтв?янської сільської ради № 4 за 2016-2020 роки квартира по АДРЕСА_1 належить ОСОБА_2 . Вище вказане також підтверджується копіями погосподарських книг за 2001-2005 року, 2006-2010 року, 2016-2020 роки.

Факт безперервного володіння квартирою також підтверджується актом на первинну перевірку та прочистку димовентиляцій каналів від 15.09.2004 року, актом про демонтаж лічильника газу від 21.08.2014 року, квитанціями за оплату послуг електроенергії, газопостачання.

Відповідно до довідки виданої ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» від 28.02.2025 року № 6427-c свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2 не видавалось та реєстрація не проводилась. Інвентаризаційна вартість квартири становить 70150,00 грн.

Дана квартира складається з житлової кімнати площею 11,9 кв.м., коридору площею 3,8 кв.м., кухні площею 10,5 кв.м., лоджія площею 1,3 кв.м., загальна площа квартири 27,5 кв.м., що стверджується Технічним паспортом на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) АДРЕСА_3 , виданий ОКП ЛОР «БТІ та ЕО» 09.04.2025 року.

Позивачка проживає у квартирі з 1993 року та володіє безперервно, відкрито, добросовісно, систематично підтримує майно у схоронності, підтримує порядок.

Згідно ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» відповідно до частини першої статті 344 ЦК особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК). Не переривається набувальна давність, якщо особа, яка заявляє про давність володіння, є сингулярним чи універсальним правонаступником, оскільки в цьому разі вона може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є (частина друга статті 344ЦК). (п. 9 Постанови)

Враховуючи положення статей 335 і 344 ЦК, право власності за набувальною давністю може бути набуто на майно, яке належить на праві власності іншій особі (а не особі, яка заявляє про давність володіння), а також на безхазяйну річ. Отже, встановлення власника майна або безхазяйності речі є однією з обставин, що має юридичне значення, і підлягає доведенню під час ухвалення рішення суду.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК України, а також частини четвертої статті 344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади. (п. 13 Постанови).

Виходячи зі змісту частини першої статті 344 ЦК України, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (пункт 5 частини першої статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»). (п. 14 Постанови).

Обставин, які б спростовували твердження позивачки в позовній заяві, суд не знаходить, тому кладе їх в основу рішення.

Отже, враховуючи, що позивачка добросовісно володіє та продовжує відкрито, безперервно користуватися квартирою за адресою: АДРЕСА_1 , те що відповідач позов визнає, на підставі ч. 3 ст. 200 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в підготовчому судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 4, 7, 12, 13, 141, 206, 247, 258-259, 264, 265, 280-282, 354 ЦПК України, ст.ст. 15,16, 335, 344 ЦК України, суд –

у х в а л и в :

Позов задоволити повністю.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 право власності квартиру за адресою:АДРЕСА_1 загальною площею 27,5 кв.м., за набувальною давністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Суддя: Б. М. Журибіда