Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №336/7288/25 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Суд: Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: усунення перешкод у користуванні майном

Дата: 11 січня 2026 р.

Справа: №336/7288/25

Суддя: Звєздова Н. С.

ЄУН: 336/7288/25

Провадження №: 2/336/369/2026

12.01.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Звєздової Н.С.,

за участю секретаря судового засідання Іванченко О.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні власністю, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача – адвокат Косякова З.М., яка діє на підставі ордеру серії АР № 1216148 від 30.01.2025, звернулась до суду із позовною заявою, в якій просить усунути перешкоди в користуванні квартири АДРЕСА_1 шляхом визначення належної йому 1/2 частини квартири.

В обґрунтування позову зазначила, що позивачу ОСОБА_1 та відповідачу ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 від 14.04.2000 р., виданою Шевченківською районною адміністрацією м. Запоріжжя, належить на праві спільної сумісної власності квартира за адресою: АДРЕСА_2 .

Право власності на зазначене нерухоме майно зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень 23.05.2014 р., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 371701723101.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01.06.2023 р. (справа №336\3169\23) визначено, що частка у праві спільної сумісної власності квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 , становить 1\2 частку цього майні.

При цьому частка позивача ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності спірної квартири не визначена.

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області від 03.10.2023 р. було накладено арешт на 1\2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 , яка зареєстрована за відповідачем ОСОБА_2 .

Листом від 10.11.2023 р. приватним виконавцем направлено заявку на реалізацію арештованого майна.

11.01.2024 р. було проведено електронний аукціон (торги) з продажу 1\2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якого зазначену частку квартири придбав позивач ОСОБА_1 , що підтверджується протоколом № 603804 проведення електронного аукціону (торгів).

25.01.2023 р. приватним виконавцем складено акт про проведені електроні торги, який є підставою для видачі нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону).

29.01.2023 р. постановою приватного виконавця знято всі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби приватними виконавцями з 1\2 частки квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Позивач звернувся з зазначеним пакетом документів до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону).

Однак нотаріус зазначила, що відповідно до витягу з реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень квартира за адресою: АДРЕСА_2 зареєстрована на праві спільної сумісної власності за ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , при цьому визначену ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01.06.2023 р. (справа №336\3169\23) частку у праві спільної сумісної власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , яка належить ОСОБА_2 та становить 1\2 частку цього майна, в реєстрі речових прав не зареєстровано.

11 липня 2025 р. позивач звернувся до Державного реєстратора речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень з заявою про реєстрацію права власності на 1\2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_2 .

Рішенням державного реєстратора від 15 07.2025 р. № 79911706 позивачу відмовлено в проведенні реєстраційних дій, оскільки право власності на нерухоме майно вже зареєстроване на підставі свідоцтва про право власності на житло та перебуває у спільній сумісній власності сторін по справі.

Оскільки фактично відбулось виділення частки відповідача із спільної сумісної в спільну часткову власність, на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01.06.2023 р. по справі №336\3109\23, але зазначений поділ нерухомого майна не зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно, а в позасудовому порядку вирішити це питання неможливо, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

На підставі протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 01.08.2025 справу передано в провадження судді шевченківського районного суду м. Запоріжжя Звєздової Н.С.

04.08.2025 на виконання вимог ст. 187 ЦПК України скеровано запит щодо встановлення зареєстрованого місця проживання заявника, відповідь надійшла 08.08.2025.

Ухвалою суду від 11.08.2025 позовну заяву залишено без руху, у встановлений судом строк представником позивача недоліки усунуто.

Ухвалою від 11.08.2025 відкрито провадження у справі та її призначено до розгляду у загальному позовному провадженні.

В підготовче судове засідання позивач та його представник не з`явились, від представника позивача адвоката Косякової З.М. надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та задоволенні заявлених вимог у повному обсязі.

Відповідач у підготовче судове засідання не з`явився надавши заяву про визнання позову.

Дослідивши позовну заяву, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

11.01.2024 позивач був визнаний переможцем проведених ДП «Сетам» електронних торгів 1/2 частки квартири АДРЕСА_3 , яка належала відповідачу ОСОБА_2 , що підтверджується відповідним Протоколом № 603801 проведення електронних торгів (а.с. 28).

Вказану частину квартиру було реалізована на користь позивача, що підтверджується відповідним Актом приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченком І.П. від 25.01.2024 про проведені електронні торги у виконавчому провадженні № 67809098 (а.с. 29).

На підставі вказаних документів, позивач здійснив оплату грошових коштів за придбання ним вказаної частини квартири 196 700,00 гривень.

У зв`язку із цим, постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Голяченком І.П. було знято всі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними) виконавцями з 1/2 частки квартири АДРЕСА_3 , яка належала відповідачу ОСОБА_2 (а.с. 30).

Позивач звернувся з зазначеним пакетом документів до нотаріуса з метою отримання свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціону), але йому було відмовлено у видачі такого свідоцтва.

Однак, рішенням державного реєстратора від 15.07.2025 р. № 79911706 позивачу відмовлено в проведенні реєстраційних дій, оскільки право гласності на нерухоме майно вже зареєстроване на підставі свідоцтва про право власності на житло та перебуває у спільній сумісній власності сторін по справі.

Оскільки фактично відбулось виділення частки відповідача із спільної сумісної в спільну часткову власність, на підставі ухвали Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 01.06.2023 р. по справі №336\3109\23, але зазначений поділ нерухомого майна не зареєстровано в реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Проте, вирішуючи дану справу по суті вимог, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Процедура реалізації майна на прилюдних торгах визначена ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження» та Порядком реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 року № 2831/5.

Розділом Х вищевказаного Порядку передбачено, що на підставі копії протоколу переможець електронного аукціону протягом десяти календарних днів з дня визначення його переможцем здійснює розрахунки за придбане на електронному аукціоні майно.

Після повного розрахунку переможця за придбане майно (у тому числі сплати податку на додану вартість та винагороди за організацію та проведення електронного аукціону) на підставі протоколу про проведення електронного аукціону та платіжного документа, що підтверджує сплату податку на додану вартість та додаткової винагороди за організацію та проведення електронного аукціону (у випадку, якщо майно реалізувалося за ціною, вищою стартової), виконавець протягом п`яти робочих днів складає акт про проведений електронний аукціон. Державний виконавець додатково затверджує акт про проведений електронний аукціон у начальника відділу, якому він безпосередньо підпорядкований.

Начальник відповідного відділу державної виконавчої служби має затвердити акт про проведений електронний аукціон не пізніше наступного робочого дня після його подання виконавцем. Підписаний та скріплений печаткою приватного виконавця або затверджений начальником відділу державної виконавчої служби акт виконавець видає та надсилає до особистого кабінету переможця електронного аукціону не пізніше наступного робочого дня з дня його затвердження, про що повідомляє Організатора через особистий кабінет відділу державної виконавчої служби.

Не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведений електронний аукціон переможцю всі арешти та заборони, накладені органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), з такого майна знімаються виконавцем (крім арешту, накладеного на виконання рішення суду про вжиття заходів для забезпечення позову). Копії постанови виконавця про зняття арешту з реалізованого майна надсилаються не пізніше наступного робочого дня після її винесення переможцю та відповідному органу (установі) для зняття арешту.

У випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронного аукціону, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведений електронний аукціон.

Процедура реалізації майна на прилюдних торгах полягає у забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів за плату. Така процедура полягає в укладенні та виконанні договору купівлі-продажу.

На підтвердження його укладення складається відповідний протокол, а на підтвердження виконання з боку продавця - акт про проведені прилюдні торги.

Такі висновки сформульовані у пункті 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07 липня 2020 року по справі № 438/610/14-ц.

Відповідно до частини другої статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із нормою частини першої статті 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

За змістом зазначених положень моментом укладення договору купівлі-продажу на прилюдних торгах є момент визначення переможця торгів, тобто момент акцепту пропозиції останнього щодо ціни. Оформлення та підписання договору купівлі-продажу як окремого документа Порядок не передбачає.

Набуття особою володіння нерухомим майном полягає у внесенні запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно за цією особою, а функцією державної реєстрації права власності є оголошення належності нерухомого майна певній особі (особам).

Близькі за змістом висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року по справі № 488/5027/14-ц та від 30 червня 2020 року по справі № 19/02810/13.

Відповідно до частини третьої статті 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Оскільки, як зазначено вище, оформлення та підписання договору купівлі-продажу майна, проданого на прилюдних торгах, як окремого документа законодавством не передбачено, то виникнення права власності не пов`язується з його нотаріальним посвідченням.

Отже, одночасно з набуттям особою у володіння нерухомого майна шляхом державної реєстрації за нею права власності така особа за наявності правових підстав набуває право власності на таке майно.

Тому підставою набуття у власність нерухомого майна, придбаного на прилюдних торгах, є договір купівлі-продажу (укладення якого підтверджується протоколом електронних торгів) та дії сторін, спрямовані на передання нерухомого майна у володіння покупця (затвердження акта про проведені електронні торги, видача або надсилання його покупцю, звернення покупця до державного реєстратора з метою державної реєстрації права власності за покупцем).

Отже, свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів) та свідоцтво про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів), якщо прилюдні торги (аукціони) не відбулися, не є правовстановлюючим документом, а лише підтверджує вчинення сторонами дій, спрямованих на передання нерухомого майна у володіння покупцю. Видача свідоцтва не тягне переходу права власності на нерухоме майно від боржника до покупця.

Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Абзац другий пункту 8 розділу Х Порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 29.09.2016 року № 2831/5, відповідно до якого у випадку придбання нерухомого майна документом, що підтверджує виникнення права власності на придбане майно, є свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів, яке видається нотаріусом на підставі акта про проведені електронні торги, не відповідає зазначеній нормі закону, а тому не підлягає застосуванню згідно з частиною сьомою статті 10 ЦПК України.

Тому свідоцтво є лише підставою для державної реєстрації права власності за покупцем, але не є правовстановлюючим документом, і вичерпує свою дію із здійсненням такої реєстрації.

Як наслідок, оскільки, у даному випадку було порушено процедуру реєстрації права власності на придбану на торгах частину квартири, то позивач не може розпоряджатись в повній мірі своїми правами як власник нерухомого майна, хоча договір купівлі-продажу є укладеним.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

У зв`язку із цим, у позивача відсутній належним чином та у встановленому законом порядку право встановлювальний документ на дану частину квартири, яким є «свідоцтво про придбання нерухомого майна з електронного аукціону», яке видається нотаріусом на підставі акта про проведений електронний аукціон.

Як наслідок, вказане унеможливлює подальше укладення будь-яких цивільно-правових угод стосовно вказаної частини квартири чим фактично позбавляє позивача права на розпорядження належним йому нерухомим майном.

Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини та положення законодавства, яким урегульовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку, що майнові права позивача відносно набуття ним права власності на дану частину квартири слід захисти шляхом визнання за ним права власності на вказане нерухоме майно.

За таких обставин, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволений в повному обсязі, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір, проте, оскільки позивачем не заявлена вказана вимога, судовий збір розподілу не підлягає.

Керуючись статтями 7, 12, 13, 81, 141, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання (зареєстроване згідно позову): АДРЕСА_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Суддя: Н.С. Звєздова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua