Постанова від 06 січня 2026 р. у справі №130/3902/25 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

3/130/60/2026

130/3902/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.01.2026 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду

Вінницької області Костянтин Шепель,

за участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 1 Жмеринського міськрайонного суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, мешканки АДРЕСА_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

у с т а н о в и в :

У протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 424873 від 15 грудня 2025 року, складеному інспектором сектору СОБ Жмеринського РВП Бровченком М.О. зазначено, що ОСОБА_2 ухилялась від виконання батьківських обов`язків, щодо виховання свого малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , як наслідок останній 12 грудня 2025 року, близько 11-00 год, перебуваючи на території КЗ "Браїлівський ліцей імені В.О. Забаштанського", за адресою: вул. Чайковського,18, сел. Браїлів, вчинив бійку з учнями 4-А класу ОСОБА_4 , 2016 року народження, ОСОБА_5 , 2016 року народження, ОСОБА_6 , 2015 року народження та образив честь та гідність останніх, чим порушив громадський порядок, чим порушила вимоги статті 12 ЗУ «Про охорону дитинства» та статтю 150 Сімейного кодексу України.

Дії ОСОБА_2 автор протоколу кваліфікує за частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

В судовому засіданні особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 пояснює, що вона не ухиляється від виконання батьківських обов`язків, вини у вчиненому правопорушенні не визнає. Її син гіперактивна дитина, з приводу чого вона з ним постійно звертається до лікарів у державні та приватні заклади, на підтверження чого просить приєднати до матеріалів справи виписку із медичної карти сина та висновки про комплексну та повторну психолого-педагогічну оцінку розвитку особи. Пояснює, що до її сина потрібен особливий підхід, розуміння, яких він серед вчителів та однокласників не отримує. Також потрібне лікування, яке на даний час вона з лікарями намагається підібрати, однак ще поки цього не досягнуто. Як пояснив їй син, з приводу ситуації 12 грудня 2025 року, то діти силою намагались затягнути ОСОБА_7 в клас, а він не хотів, тому і штовхав їх. На даний час конфлікт з батьками вона залагодила та перевела сина до іншої школи. ОСОБА_8 , яка повідомила поліцію про інцидент, хотіла забрати свою заяву, однак їй відмовили.

Суддя дослідив матеріали справи, де крім вказаного протоколу, містяться: рапорт про надходження повідомлення 12 грудня 2025 року о 17-27 год зі служби 102 від ОСОБА_8 про те, що вона просить прийняти міри до учня 4-А класу ОСОБА_9 , який вчинив бійку щодо сина заявниці; протокол про прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, у якому ОСОБА_8 просить прийняти міри до ОСОБА_10 , який 12 грудня 2025 року вчинив бійку, від СМЕ відмовляється, судитись не бажає; письмові пояснення учасників конфлікту та їх батьків, у яких вказано, що ОСОБА_11 виражався нецензурною лайкою, штовхав та бив руками дітей; характеристику на учня 4-А класу ОСОБА_9 , відповідно до якої він має незадовільну поведінку, навчанням не цікавиться.

Також суддя оглянув надані ОСОБА_2 в судовому засіданні копію виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, відповідно до якої ОСОБА_3 має діагноз F90.1- гіпеактивний розлад поведінки; та копії висновків про комплексну та повторну психологопедагогічну оцінку розвитку особи, відповідно до яких дитині рекомендований рівень підтримки в закладі освіти, має соцоадаптивні труднощі І ступеня прояву (поодинокі незначні прояви).

Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ознайомившись з протоколом та матеріалами справи, вважаю, що в діях ОСОБА_2 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на таке.

Частина перша статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає адміністративну відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.

Неналежне виконання обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей означає бездіяльність, у результаті якої ці обов`язки виконуються неякісно, не в повному обсязі. Таке ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов`язаної з незабезпеченням необхідних умов життя, належного виховання та навчання неповнолітніх дітей. Воно не може бути разовим, така бездіяльність вочевидь має бути неодноразовою, систематичною, щоби можливо було зробити висновок про наявність такого ухилення.

Наприклад, залишення впродовж тривалого строку дитини без будь-якого нагляду; ухилення від виховання дітей (у т.ч. незабезпечення відвідування ними школи, контролю за дозвіллям); незабезпечення дитині безпечних умов перебування за місцем проживання чи в іншому місці; невжиття заходів щодо їх лікування; безпідставне обмеження в харчуванні, одязі, інших предметах першої необхідності; штучне створення незадовільних побутових умов, тощо.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

І, якщо аналізувати зміст вказаної норми, то ухиленням від виконання батьківських обов`язків не повинна вважатися будь-яка дія, а вважатиметься невиконання обов`язків, чітко передбачених законодавством і лише тих, які стосуються забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання дітей.

Про обов`язки, які щодо дітей повинні виконувати батьки, йдеться в статтях 150, 180 Сімейного кодексу України та статті 12 Закону України «Про охорону дитинства».

Зокрема, зі змісту положень статті 150 Сімейного кодексу вбачається, що батьки повинні піклуватися про здоров`я дитини. Тобто, якщо дитина захворіла, а батьки не вживають заходів щодо її лікування, то це є порушенням.

В даному випадку, мати, маючи дитину з гіперактивним розладом поведінки намагається його лікувати, виховувати та дбає про нього, звертається до лікарів та спеціалістів, що не може трактуватись, як не виконання батьківських обов`язків.

В діях дитини, з урахуванням добутих працівниками поліції даних (порушення громадського порядку, нанесення побоїв чи тілесних ушкоджень), можуть вбачатись ознаки кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена Кримінальним кодексом України, однак вона не досягла віку, з якого настає кримінальна відповідальність. У такому випадку батьки дитини несуть відповідальність, передбачену частиною четвертою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя також враховує, що статтею 180 Сімейного кодексу України визначено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Тобто, до 18 років забезпечувати її всім необхідним для життя та розвитку - харчуванням, одягом, тощо.

У статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" зазначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці... Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за порушення прав і обмеження законних інтересів дитини на охорону здоров`я, фізичний і духовний розвиток, навчання, невиконання та ухилення від виконання батьківських обов`язків відповідно до закону. У разі відмови від надання дитині необхідної медичної допомоги, якщо це загрожує її здоров`ю, батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність згідно з законом.

Автор досліджуваного протоколу робить висновок, що ОСОБА_2 не виконує своїх батьківських обов`язків, що виразилось у не належному вихованні дитини, однак в судовому засіданні встановлено, що мати піклується про свою дитину, оскільки можливими та доступними для неї засобами залагодила конфлікт та перевела сина до іншої школи, що не може свідчити про невиконання нею батьківських обов`язків.

Відповідно до пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Отже, проаналізувавши досліджені докази в їх сукупності, слід констатувати, що справа про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю за відсутністю в її діях події і складу цього адміністративного правопорушення.

Керуючись статтями 184, 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

п о с т а н о в и в :

Справу про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення, відносно ОСОБА_2 закрити за відсутністю в її діях події і складу цього адміністративного правопорушення.

На постанову може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів через Жмеринський міськрайонний суд особою, відносно якої винесена постанова.

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ