Постанова від 05 січня 2026 р. у справі №130/3504/25 — Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

3/130/10/2026

130/3504/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.01.2026 р. м. Жмеринка

Суддя Жмеринського міськрайонного суду

Вінницької області Костянтин Шепель,

розглянувши матеріали справ про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділення поліції №1 Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, зареєстрованого як внутрішньо переміщена особа по АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 , не працюючого - за частиною другою статті 123 та частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

у с т а н о в и в :

До Жмеринського міськрайонного суду 17 листопада 2025 року надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 123 та частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ № 084189 від 29 жовтня 2025 року, цього дня о 08-32 год в с. Леляки Жмеринського району, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_2 , виїхав на залізничний переїзд на увімкнений заборонний сигнал світлофора, чим порушив вимоги пункту 20.5в Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена частиною другою статті 123 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Крім цього, було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ №084190 за фактом того, що 29 жовтня 2025 року, 08-50 год по вул. Центральній в с. Леляки Жмеринського району, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Volkswagen Passat», державний номерний знак НОМЕР_2 , не маючи права керування транспортними засобами, чим порушив пункт 2.1а Правил дорожнього руху України, відповідальність за що передбачена частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідні протоколи були складені ПОГ СВГ ВП №1 Жмеринського РВП у Вінницькій області Іванцовим В.В. про вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 123 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як в`їзд на залізничний переїзд у випадках, коли рух через переїзд заборонений та правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Постановою судді від 6 січня 2026 року вказані протоколи об`єднані в одне провадження.

В судові засідання 10 грудня 2025 року та 6 січня 2025 року, ОСОБА_1 не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що підтверджується довідками про доставку смс – повідомлення та конвертами про направлення йому судових повісток.

ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення йому судової повістки на вказану ним адресу проживання та за зареєстрованим місцем проживання. Судові повістки, які йому направлялась, повернулись без вручення, з відміткою на довідці Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку – суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Отже, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання згідно, і судом вжиті всі передбачені законом заходи для можливості реалізації нею права судового захисту своїх прав і свобод з метою дотримання принципу рівності усіх перед законом.

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В даному випадку проходжу до висновку про можливість розгляду справи у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Вина ОСОБА_1 підтверджується достатніми, належними та допустимими доказами по справі, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення, у яких ОСОБА_1 в графі пояснення вказав «надам в суді»; фото паспорта громадянина України, відповідно до якого встановлено його особу; копією протоколу про адміністративне правопорушення за частиною першою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення; копією постанови про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за частиною другою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення; довідкою Жмеринського РВП про те, що ОСОБА_1 6 лютого 2025 року притягувався до відповідальності за адміністративне правопорушення за частиною другою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та посвідчення водія не отримував.

Також було оглянуто відео з бодікамери поліцейського, з якого видно, що ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції під час керування автомобілем, оскільки він проїхав залізничний переїзд на заборонний сигнал світлофора, працівниками поліції встановлено, що ОСОБА_1 не має посвідчення водія та вже притягався до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Аналізуючи докази по справі з точки зору їх допустимості, об`єктивності та достатності, за відсутності будь-яких суперечностей, вважаю вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 123 та частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення доведеною, оскільки він проїхав залізничний переїзд, коли рух через переїзд заборонений та повторно протягом року керував автомобілем, не маючи права керування.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, доходжу висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у виді накладення штрафу в межах санкції частини п`ятої статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення з позбавленням права керування транспортними засобами.

Враховуючи встановлені обставини та досліджені суддею докази, а також приймаючи до уваги, що згідно з частиною другою статті 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення за порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь її вини, майновий стан, пом`якшуючі і обтяжуючі відповідальність обставини не враховуються, вважаю за доцільне накласти на особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки в матеріалах справ немає відомостей про власника автомобіля, яким керував ОСОБА_1 .

На підставі викладеного, керуючись статтями 40-1, 123, 126, 268, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя -

п о с т а н о в и в :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 123 та частиною п`ятою статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції частини п`ятої статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 40800 (сорок тисяч вісімсот) грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п`ять років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 (п`ятсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України.

У разі несплати правопорушником штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання, у порядку якого з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, зазначений у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником протягом десяти днів з дня її винесення до Вінницького апеляційного суду.

Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ