Рішення від 07 січня 2026 р. у справі №336/9506/25 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/9506/25

Провадження №: 2-а/336/15/2026

08.01.26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді - Галущенко Ю.А., за участю секретаря судового засідання Уткіної Є.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом, в якому просить скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 1700 від 15.09.2025 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що 12 вересня 2025 року позивача зупинив патруль людей у військовій формі та вручив йому документ на прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_1 . При цьому йому повідомили, що він нібито перебуває у розшуку. 15 вересня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 йому видали оскаржувану постанову. При цьому справа відносно нього взагалі не розглядалася, йому лише надали примірник оскаржуваної постанови, яка була винесена щодо іншої особи - ОСОБА_1 . Так, постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № 1700 від 15.09.2025 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за ч. 3 ст. 210 КУпАП за те, що 08.11.2023 року він був взятий на облік як внутрішньо-переміщена особа, але за задекларованим місцем реєстрації відповідного органу не звернувся в семиденний строк для постановки на військовий облік військовозобов`язаних. Із вказаною постановою позивач не згоден, вважає її незаконною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню. Так, відповідач не надав доказів, що мав право розглядати справу про адміністративне правопорушення. Також, відповідач взагалі не повідомляв його про розгляд даної справи, що призвело до порушення його права як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути заслуханим і мати можливість надати свої докази, аргументи і заперечення. Крім того, відповідачем не надано доказів, коли саме і яким чином було виявлено адміністративне правопорушення, що стало наслідком винесення оскаржуваної постанови, не вказано обґрунтованих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а також, що позивач є належним суб`єктом притягнення до адміністративної відповідальності, що справа розглянута відповідно до територіальної юрисдикції. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, а тому просить оскаржувану постанову скасувати.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 03.10.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін. Встановлено строк відповідачу для надання суду відзиву на позовну заяву.

Представник відповідача, тимчасово виконуючий обов`язки начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , подав відзив на позов, в якому зазначив, що вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Так, відповідно до долученого до відзиву копії протоколу про адміністративне правопорушення, на зворотній його стороні була зазначена дата розгляду справи - 15.09.2025. На зазначену дату позивач з`явився на розгляд справи, де на самому розгляді отримав екземпляр постанови про сплату штрафу. На самій постанові міститься підпис позивача, що свідчить про отримання ним вказаної постанови. Що стосується помилки у прізвищі позивача у постанові про адміністративне правопорушення - так дійсно у прізвищі позивача присутня помилка, замість « ОСОБА_4 » вказано « ОСОБА_5 ». У позивача була можливість ознайомитися з постановою про адміністративне правопорушення в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 і вказати на дану помилку, але це ним зроблено не було. Також представник відповідача вказує, що як передбачено Законом, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 і 210-1 КУпАП можуть розглядатися за місцем перебування на військовому обліку особи, яка вчинила такі адміністративні правопорушення, або за місцем їх виявлення, незалежно від місця перебування військовозобов`язаного на обліку. Позивач є військовозобов`язаним, проте так як він є людиною з інвалідністю - має право бути мобілізованим до Збройних Сил України лише за власним бажанням. Проте, як військовозобов`язаний, він має дотримуватися Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», в тому числі і вставати на військовий облік за місцем проживання, що не було виконано позивачем при взятті його на облік як внутрішньо-переміщеної особи. На підставі викладеного, представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідно до довідки від 08 листопада 2023 року № 1333-5003028827 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, Сихівським відділом соціального захисту Департаменту гуманітарної політики Управління соціального захисту Львівської міської ради, ОСОБА_1 взято на облік як внутрішньо переміщену особу з АДРЕСА_1 ) і зареєстровано місце фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 .

Також, з Виписки медичної карти амбулаторного хворого КНП «Лівобережний центр первинної медико-санітарної допомоги № 1» Запорізької міської ради від 01.12.2025 вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є інвалідом ІІІ групи.

Таким чином, відповідно до ст. 23 Закону України «Про Мобілізаційну підготовку та мобілізацію» позивач не підлягає примусовій мобілізації, але може служити добровільно за контрактом за власною згодою та висновком ВЛК.

У військовому квитку НОМЕР_1 наявна відмітка про те, що ОСОБА_1 09.11.2001 знятий з військового обліку на підставі п. 5 ст. 37 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу"

08 вересня 2025 року офіцером адміністративного відділення ІНФОРМАЦІЯ_1 старшим лейтенантом ОСОБА_6 складено відносно ОСОБА_1 . Протокол № 1700 із зазначенням суті правопорушення: « ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 08 листопада 2023 року взятий на облік внутрішньо-переміщеної особи, але за задекларованим місцем реєстрації до відповідного органу не звернувся в семиденний строк для постановки на військовий облік військовозобов`язаних. Таким чином, ОСОБА_1 не перебував на військовому обліку з 15.11.2023 по 06.09.2025, чим порушив вимоги абз. 5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу». Другий примірник вказаного протоколу було отримано ОСОБА_1 особисто, про що свідчить його підпис у відповідній графі (а.с. 28).

Постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 № 1700 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 15.09.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. В мотивувальній частині постанови зазначено, що «згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 08.09.2025 № 1700 ОСОБА_1 , 08.11.2023р. взятий на облік внутрішньо переміщеної особи, але за задекларованим місцем реєстрації до відповідного органу не звернувся в семиденний строк для постановки на облік військовозобов`язаних. Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги абз. 5 ч. 10 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу», а саме громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» - взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у ІНФОРМАЦІЯ_4, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов`язаних: - військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або із-за кордону на нове місце проживання. Враховуючи, що вищезазначені дії (бездіяльність) скоєні особою в умовах особливого періоду, то ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП, а саме: порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період. Постановлено застосувати до ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень (а.с. 11-12).

Відповідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.

Згідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За приписами ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП України постанову у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Абзацом 4 пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України №2232-ХІІ «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції чинній станом на час події 08.11.2023р.) передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у ІНФОРМАЦІЯ_4, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов`язаних підлягають зокрема, військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.

Однак, Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» до 19.05.2024 року не визначав строку виконання громадянами України військового обов`язку, зокрема і щодо виконання правил військового обліку. Проте з 19.05.2024 року в Законі №2232-ХІІ діє положення ч. 10 ст. 1, яким визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у ІНФОРМАЦІЯ_4; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Згідно ч. 7 ст. 1 вказаного Закону № 2232-ХІІ виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - ІНФОРМАЦІЯ_4).

У відповідності до положень ст. 235 КУпАП ІНФОРМАЦІЯ_4 розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені ІНФОРМАЦІЯ_4 розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники ІНФОРМАЦІЯ_4.

Статтею 210 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

19.05.2024 набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст. 210 КУпАП було доповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку в особливий період. З 17.03.2014 в Україні діє особливий період, після оприлюднення Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію», з 24.02.2022 в Україні оголошено загальну мобілізацію, після оприлюднення Указу Президента України від 24.02.2024 №69/2022 «Про загальну мобілізацію», тому особливий період діє по даний час.

Отже, до 19.05.2024 норми ч. 3 ст. 210 КУпАП не існувало.

Тобто, з 19.05.2024 встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов`язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає сувору адміністративну відповідальність за невиконання цих правил в умовах особливого періоду.

Згідно зі ст. 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні-не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). За ч. 7 ст. 38 КУпАП адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Стаття 58 Конституції України 1996 року закріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Частиною 2 статті 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності. Чинним законодавством заборонено притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо на момент подій адміністративна відповідальність не була передбачена певною нормою КУпАП, адже закони, що встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

В цій же справі судом встановлено, що позивач, який 08.11.2023 змінив місце проживання, та зареєструвався як внутрішньо переміщена особа, мав обов`язок стати на військовий облік як військовозобов`язаний в 7-ми денний термін за місцем проживання, відповідно до вимог абзацу 5 ч. 2 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та абзац 2 п.п. 10-1 пункту 1 правил військового обліку відповідно до додатку 2 «Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року № 1487.

З 19.05.2024 ЗУ «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов`язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму ч. 3 ст. 210 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил.

На позивача склали протокол за ч. 3 ст. 210 КУпАП за те, що 08.11.2023 він змінив місце проживання, та зареєструвався як внутрішньо переміщена особа, але не став в 7-ми денний термін на військовий облік за місцем проживання, на той момент, коли не існувало норми ч. 3 ст. 210 КУпАП, за що постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_7 № 1700 по справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення від 15.09.2025 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та застосовано стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень.

Отже, ОСОБА_1 не міг вчинити адміністративно-каране правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП з 08.11.2023, бо норма ч. 3 ст. 210 КУпАП введена в дію лише 19.05.2024, одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку. Тож немає ні події, ні складу адміністративного правопорушення ч. 3 ст. 210 КУпАП, за яке ОСОБА_1 піддано такому суворому стягненню як 17000 грн. штрафу. Притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП неможливе, бо закон, який погіршує становище, не має ретроспективної дії. Крім того, згідно ст. 62 Конституції України всі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності. Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Посилання позивача на невірне зазначення у постанові про адміністративне правопорушення його прізвища, « ОСОБА_5 » замість вірного « ОСОБА_4 », носить характер очевидної описки, яка сама по собі, за відсутності інших істотних порушень, не є безумовною підставою для скасування постанови, але може бути врахована судом у сукупності з іншими доказами.

У відповідності до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій при складанні оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а тому вважає за необхідне скасувати постанову № 1700 від 15 вересня 2025 року про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП щодо ОСОБА_1 . При цьому, з урахуванням вимог п.3 ч.3 ст.286 КАС України, суд приходить до висновку про закриття справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог п. 1 ст.247 КУпАП України.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень (відповідача) підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 гривень 60 копійок.

Керуючись ст.241-246, 255, 286, 292, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 № 1700 від 15.09.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000,00 гривень.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код юридичної особи - НОМЕР_2 ) понесені позивачем витрати по сплаті судового збору у розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Реквізити учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , ЄДРПОУ НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_3 .

Суддя Ю.А.Галущенко