Постанова від 08 січня 2026 р. у справі №568/1292/25 — Рівненський апеляційний суд

Рівненський апеляційний суд

___________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2026 року м. Рівне

Справа № 568/1292/25

Провадження № 33/4815/159/26

Суддя Рівненського апеляційного суду - Полюхович О.І.,

з участю:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 ,

захисника - Шевчука В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Шевчука В.С. в інтересах ОСОБА_1 на постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 07 листопада 2025 року, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Радивилівського районного суду Рівненської області від 07 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, і призначено їй адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

З матеріалів справи вбачається, що 11.07.2025 року о 21 год. 35 хв. на вул. Нова, 55 в с. Білогорівка, Дубенського району Рівненської області ОСОБА_1 керувала автомобілем «ВАЗ 2103», н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на визначення стану алкогольного сп`яніння проводився за допомогою спеціального пристрою - газоаналізатора «Alcotest Drager» 6820, результат огляду становить 0, 35 ‰, чим порушила п.2.9.а Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

В поданій апеляційній скарзі захисник Шевчук В.С. просить постанову місцевого суду скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Також просить звільнити її від сплати судового збору на підставі ст.288 КУпАП.

Зазначає, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом «ВАЗ 2103», н.з. НОМЕР_1 , а лише перебувала в ньому поруч з місцем проживання та жодного руху не розпочинала, що підтверджується відеозаписами, долученими до матеріалів справи. Зауважує, що допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_2 пояснив, що ОСОБА_1 автомобілем до моменту її затримання працівниками поліції не керувала, вони мали намір розпочати рух, однак двигун транспортного засобу, який був припаркований поруч з місцем їх проживання, завести не встигли. Доводить, що огляд водія на визначення стану алкогольного сп`яніння було здійснено з порушенням 6-ти місячного строку з дати останнього калібрування газоаналізатора «Alcotest Drager 6820», що свідчить про те, що такий огляд здійснений з порушенням Інструкції та є недійсним.

Заслухавши доводи ОСОБА_1 та її захисника Шевчука В.С. на підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та постанову суду в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст.251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Водночас, положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Європейський суд з прав людини у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Так, приписами частини першої статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно приписів ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я.

При прийняті постанови щодо ОСОБА_1 судом першої інстанції вказані вимоги закону було дотримано.

Висновки суду про доведеність вини останньої у вчиненні адміністративного правопорушення ґрунтуються на сукупності зібраних в справі та досліджених в судовому засіданні достатніх та достовірних доказах, яким дана правильна юридична оцінка.

Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння при встановлених судом обставинах підтверджуються даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №388706 (а.с.2), актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого результат огляду позитивний - 0, 35 ‰ (а.с.5), результатом тесту №2624 від 11.07.2025 року, проведеного за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6820, згідно якого ОСОБА_1 перебувала у стані алкогольного сп`яніння - 0, 35‰ (а.с.4); відеоматеріалами з нагрудних камер працівників поліції, якими зафіксована вказана подія, що підтверджує обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та постанові судді.

Зазначеним доказам суд першої інстанції надав належну оцінку та правильно визнав винною ОСОБА_1 у порушенні пункту 2.9 а ПДР та вчиненні нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги щодо того, що ОСОБА_1 не керувала транспортним засобом є безпідставними, оскільки з відеозаписів, які містяться матеріалах справи вбачається, що вона вказувала, що дійсно випила пива, однак подзвонила кума, сказала, що в її дитини алергія, тому вона везла укол (файл 6Kp7s, час 14:25, файл 20bpw, час 2:33, 03:00), після проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці погодилася з його результатами та від проходження огляду в медичному закладі відмовилася (файл 20bpw, час 09:15).

При цьому, вона підписала протокол про адміністративне правопорушення, будь-яких пояснень з приводу незгоди з його змістом не виказала, також відсутні будь-які заяви, зауваження чи скарги при оформленні протоколу чи після його оформлення. Жодних порушень при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, які б стали підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції апеляційним судом не встановлено.

Суд також критично відноситься до доводів захисника про те, що огляд водія на визначення стану алкогольного сп`яніння було здійснено з порушенням 6-ти місячного строку з дати останнього калібрування газоаналізатора «Alcotest Drager 6820», оскільки міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається встановлено наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13.10.2016 року №1747 «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями» і становить 1 рік.

Згідно результату огляду за допомогою газоаналізатора «Alcotest №6820», остання державна повірка вказаного газоаналізатора відбулася 24.09.2024 року (а.с.4).

Тобто, газоаналізатор «Alcotest 6820» був дозволений для проведення освідування на території України станом на 11 липня 2025 року.

Разом з тим, у разі незгоди ОСОБА_1 з результатами огляду на місці зупинки вона могла пройти огляд на стан сп`яніння у спеціалізованій медичній установі, однак не виявила бажання повторного проведення такого огляду в медичному закладі, а також суду не надано доказів спростування її перебування у стані алкогольного сп`яніння.

Посилання захисника про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору на підставі ст.288 КУпАП є необгрунтованими, оскільки відповідно до ч.3 ст.288 КУпАП, судовий збір за оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення не сплачується.

Всі інші доводи були належним чином оцінені суддею місцевого суду та їм була надана відповідна оцінка, тому апеляційний суд вважає, що вони мають формальний характер та спрямовані на ухилення ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене нею адміністративне правопорушення.

Так, ОСОБА_1 реалізувала своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодилася нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Порушень вимог закону при складенні протоколу про адміністративне правопорушення та під час розгляду справи місцевим судом, які можуть бути підставою для скасування постанови судді, апеляційний суд не вбачає.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що у справі зібрано достатньо доказів на підтвердження факту порушення водієм ОСОБА_1 пункту 2.9 а Правил дорожнього руху та наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, що відповідає встановленим фактичним обставинам справи, а тому постанова судді Радивилівського районного суду Рівненської області від 07 листопада 2025 року є законною та обґрунтованою, підстави для її скасування та закриття провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, відповідно до вимог апеляційної скарги, відсутні.

Керуючись ст.6 ЄКПЛ, ст.294 КУпАП, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Постанову Радивилівського районного суду Рівненської області від 07 листопада 2025 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляційну скаргу її захисника - адвоката Шевчука В.С. - без задоволення.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Рівненського апеляційного суду О.І. Полюхович