Постанова від 05 січня 2026 р. у справі №755/21161/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Суд: Дніпровський районний суд міста Києва

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 05 січня 2026 р.

Справа: №755/21161/25

Суддя: Левко В. Б.

Справа № 755/21161/25

Провадження №: 3/755/444/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" січня 2026 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Левко Віра Богданівна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції у м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП

встановила:

25 жовтня 2025 року о 23 год 30 хв ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Воскресенська, у м. Київ, посвідчення водія відповідної категорії, якого ніколи і не отримував, правопорушення вчинене повторно протягом року.

Згідно ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

ОСОБА_1 у судове засіданні не з'явився.

Захисник Кочкарьов С.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , просив закрити справу про адміністративне правопорушення, оскільки вважає притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності необґрунтованим, а матеріали справи такими, що не підтверджують наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Адвокат зазначає, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 безпосередньо керував транспортним засобом «Mitsubishi», державний номер НОМЕР_1 , так як відсутній відеозапис факту руху транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 , не зафіксовано момент зупинки транспортного засобу співробітниками поліції, а також відсутня відеофіксація державного номерного знаку автомобіля, і відсутні свідки правопорушення, про що зазначено у протоколі.

На думку адвоката, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може вважатися беззаперечним доказом вини особи та потребує підтвердження іншими доказами, яких у справі немає.

Також адвокат посилався на неналежність та недостатність відеодоказів, оскільки відеозапис із нагрудної камери поліцейського не містить обставин, які б підтверджували керування транспортним засобом ОСОБА_1 .

Зауважив, що до матеріалів справи долучено копію постанови серії ЕНА № 5401177 від 05.08.2025, однак, вона не містить підпису ОСОБА_1 , також відсутні докази її вручення або направлення поштовим зв`язком, відсутні докази набрання нею законної сили.

За таких обставин вказана постанова не може підтверджувати повторність, що є обов`язковою ознакою складу правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Адвокат вважає, що даними діями працівників поліції порушено принцип доведеності вини.

Отже, у даній справі відсутні докази події правопорушення, відсутні докази вини особи, а справа ґрунтується суто на припущеннях.

Відтак, адвокат вважає, що дана справа підлягає закриттю на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, тобто за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

Суддя, дослідивши матеріали справи, вважає, що у діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення від 25.10.2025 серії ЕПР1 № 494100; постановою серії ЕНА № 5401177 від 05.08.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 2 ст. 126 КУпАП щодо ОСОБА_1 ; довідки інспектора відділу адміністративної практики УПП у місті Києві ДПП лейтенанта поліції Солодько А., встановлено, що ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП протягом року, а саме постановою про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі серії ЕНА № 5401177 від 05.08.2025 року, тому просить суд вчинене адміністративне правопорушення ОСОБА_1 розглядати за ч. 5 ст. 126 КУпАП; відеозаписом, що міститься на диску.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проаналізувавши заперечення захисника та дослідивши докази у сукупності, суддя не встановила підстав для закриття провадження у справі, адже твердження захисника спростовуються дослідженим відеозаписом та матеріалами справи, оскільки як вбачається з наявного в матеріалах справи диску з відеозаписом, автомобіль під керуванням ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції з підстав порушення ним вимог щодо несертифікованих світлових пристроїв та відсутності підсвітки номерів.

Надалі працівниками поліції роз`яснено, які саме вимоги ОСОБА_1 порушив та на прохання поліцейських надати посвідчення водія, останній повідомив, що забув його вдома та що він зазвичай рідко керує даним автомобілем, але дівчата випили, тому щоб вони не сідали в алкогольному сп`янінні за кермо, попросили його, тому він сів за кермо, тобто цими словами ОСОБА_1 самостійно підтвердив факт свого керування автомобілем «Mitsubishi Lancer» д.н.з. НОМЕР_1 .

Працівники поліції з`ясували, що у водія відсутній поліс страхування, а також взагалі відсутнє посвідчення водія, що він його взагалі не отримував, на підтвердження чого є постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксована в автоматичному режимі серії ЕНА № 5401177 від 05.08.2025 року, також працівниками поліції роз`яснено, що відповідно до вищевказаних даних на ОСОБА_1 буде складено протокол за ч. 5 ст. 126 КУпАП, на що останній погодився, зі словами «робіть, що вважаєте за потрібне».

Після чого ОСОБА_1 запитав, які його подальші дії, працівники патрульної поліції повідомили, що на нього буде складено відповідний протокол про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху та направлено для розгляду до Дніпровського районного суду м. Києва.

Щодо посилань адвоката, що постанова серії ЕНА № 5401177 від 05.08.2025 не містить підпису ОСОБА_1 , а також відсутні докази її вручення або направлення поштовим зв`язком та відсутні докази набрання нею законної сили, що унеможливлює повторність, що є обов`язковою ознакою складу правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.

То суддя зауважує, що дана позиція захисника має виключно процесуально-стратегічний характер, який не забезпечує дотримання засад законності і справедливості, верховенства права, а фактично зводиться до намагання уникнути адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .

Оскільки останньому не могло бути не відомо, що ним вчинено адміністративне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП, так як у своїх поясненнях про те, що він «зазвичай рідко керує транспортним засобом», ним підтверджено факт керування, знаючи що він немає такого права, що свідчить про наявність у його діях усвідомлення нехтування Правилами дорожнього руху та об`єктивної сторони адміністративного правопорушення.

Крім того, доказів скасування чи того, що станом на 06.01.2025 постанова від 05.08.2025 не набула законної сили не представлено.

За таких обставин суддя дійшла висновку, що доводи сторони захисту не спростовують встановлених фактичних обставин справи та не викликають сумнівів щодо наявності у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень правопорушником.

Отже, враховуючи доведеність матеріалами справи вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та клопотання про закриття провадження, яке є безпідставним і недоведеним, суддя вважає за необхідне ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 5 років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Положеннями ст. 40-1 КУпАП передбачено, що у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується судовий збір особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутні дані, які б підтверджували звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, а відтак з нього слід стягнути судовий збір за ухвалення постанови про накладення адміністративного стягнення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 40-1, 126, 251, 283-285 КУпАП, суддя

постановила:

визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) грн 00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 5 (п`ять) років без оплатного вилучення транспортного засобу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) грн 60 коп. на користь держави.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Зобов`язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва.

Строк пред`явлення до виконання три місяці.

Суддя: Віра Левко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua