Постанова від 06 січня 2026 р. у справі №725/11121/25 — Чернівецький районний суд міста Чернівців

Справа № 725/11121/25

Номер провадження 2-а/725/157/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.01.2026 року Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючої судді Піхало Н.В.

за участю секретаря судового засідання Соник А.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову №1120 від 14 липня 2025 року складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 , майором ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП в розмірі 17 000 гривень.

В обґрунтування позову вказував, що відповідно до постанови, встановлено, що ОСОБА_1 , який є військовозобоз`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 та перебуває в статусі обмежено придатним до військової служби у воєнний час, не з`явився до ТЦК та СП у строк до 05.06.2025 року для проходження повторного медичного огляду ВЛК з метою встановлення ступеня придатності до військової служби. Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», та ряд інших статтей, що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

При цьому, зазначав, що постанова була прийнята без його участі, та копію вказаної постанови він не отримував.

Крім того, вказував, що він дійсно перебував на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнаний обмежено придатним до військової служби за гр. ІІ, ст. 22б, 14б, відповідно до тимчасового посвідчення військовозобов`язаного № НОМЕР_1 , виданого 08.11.2022 року. Також вказав, що 04.05.2024 року набрав чинності Закону України №3261-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», та на виконання вказаної норми закону у вересні 2024 року, він повторно пройшов медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби, за результатом якого був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку.

Зокрема вказував, що 23.09.2024 року він в межах проходження до обстеження для визначення ступеня придатності до військової служби був оглянутий ЛКК, та йому було встановлено діагноз: «Поміріні зміни особистості внаслідок епілепсії, з рідкими судомними нападами F07.8».

Зважаючи на вказане, вважає, що вказані докази в своїй сукупності свідчать про те, що він після набрання чинності Закону України №3621-ІХ повторно пройшов ВЛК та за результатами чого був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку, у зв`язку з чим вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Також в обґрунтування позову вказував, що відповідачем було порушено порядок розгляду справи, вставнолений КУпАП , адже жодного розгляду справи не відбувалося, зокрема він не був присутній під час розгляду справи, а відтак був позбавлений права надавати пояснення та докази на свою свою користь, також постанова не містить відмітки про отримання ним копії постанови або відмови у її отриманні, що фактично позбавило його можливості скористатися наданими законом правами, передбаченими ст. 268 КУпАП.

Посилаючись на вказане, просив позов задовольнити та скасувати постанову №1120 від 14 липня 2025 року про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210-1 КУпАП в розмірі 17 000 гривень.

Ухвалою судді Чернівецького районного суду міста Чернівців від 03 грудня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження в справі.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, від його представника Цуркан Д.Ю. надійшло клопотання, в якому просила розгляд справи проводити у їх відсутності, поданий позов підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, повідомлявся судом належним чином про час та місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив.

На підставі ч.4 ст.229 КАС України судове засідання проводилося без технічної фіксації.

Суд, дослідивши матеріали справи, повністю і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного.

Так, відповідно до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Ззгідно зі ст.55 Конституції України кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

При цьому, ст.7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Відповідно до роз`яснень, викладених в пункті 7 постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 24.06.1988 року «Про практику розгляду судами скарг на постанови у справах про адміністративні правопорушення», орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови. Суд повинен перевірити: чи накладено адміністративне стягнення правомочним органом; чи є в діях даної особи ознаки проступку, за який законом передбачена адміністративна відповідальність, і вина у його вчиненні; чи не сплив строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності; чи правильні висновки органу (посадової особи), який виніс постанову, про тяжкість вчиненого проступку і обтяжуючі обставини; чи враховані пом`якшуючі обставини, майновий стан винного, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зокрема, з матеріалів справи убачається, що постановою №1120 від 14.07.2025 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень.

Так, з описової частини вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_1 , який є військовозобоз`язаним та перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи в статусі обмежено придатного до військової служби у воєнний час, не з`явився до ТЦК та СП у строк до 05.06.2025 року для проходження повторного медичного огляду ВЛК з метою встановлення ступеня придатності до військової служби. Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», та ряд інших статтей, що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Також в протоколі вказано, що розгляд справи відбудеться 24 червня 2025 року об 10 годині 00 хвилин в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_4 , однак розгляд справи відбувсґя 14 липня 2025 року та осткаржувану постанову винесено 14.07.2025 року.

При цьому, постанова не містить відмітки про ортимання її копії або про відмови у її отриманні й відповідно у матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо вручення оскаржуваної постанови позивау або його безпосередньої участі під час розгляду справи, утому числі його належного повіджомлення про розгляд адмінстартвної справи саме 14 липня 2025 року та відповідачем доказів на підставердження вкахано суду не наджано.

Зокрема, як одну із підстав для скасування постанови позивач вказував про порушення його прав при складанні протоколу та подальшому винесенні оскаржуваної постанови, зокрема розгляд справи у його відсутності.

В свою чергу, стороною відповідача не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження повідомлення ОСОБА_1 про розгляд справи у відношенні нього саме 14 липняо 2025 року.

Зважаючи на вищевказане, суд приходить до висновку про порушення процесуальних прав позивача при винесенні оскарженої ним постанови, що позбавило його можливості безпосередньої участі під час розгляду справи на надання доказів, які свідчать на його користь.

Крім того, ще однією з підстав для скасування постанови позивач вказував на те, що ним з доттириманням вимог закону було пройдено повтороний медичний огляд у вересня 2024 року.

Так, згідно з ч. 1 ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку – тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 3 статті 210 КУпАП визначено, що вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Зазначена норма КУпАП є бланкетною, тому для того, щоб настала відповідальність за нею, необхідно встановити які конкретно діяння вчинила особа та які конкретні положення закону про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вони порушують, а також чи винувата особа у їх вчиненні.

Починаючи з 24 лютого 2022 року Указами Президента України № 64/2022, №69/2022 в Україні введено воєнний стан та проводиться загальна мобілізація.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» зазначено, що Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом призову громадян України на військову службу.

Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 3621-IX від 21.03.2024 року громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Аналіз п. 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3621-IX дозволяє дійти висновків про те, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом, тобто до 04.05.2024 року, зобов`язані були до 05.06.2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби та законодавцем визначено два альтернативних шляхи виконання громадянином зазначеного обов`язку: 1) самостійне звернення до територіального центру комплектування та соціальної підтримки з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду; 2) самостійне звернення через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.

Таким чином, законодавством встановлено прямий і персональний обов`язок таких громадян самостійно забезпечити проходження медичного огляду військово-лікарською комісією (далі ВЛК) у встановлений чинним законодавством строк - до 05.06.2025 року.

З матеріалів справи, а саме тимчасового посвідчення військовозобовязаного № НОМЕР_2 виданого 08.11.2022 року убачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 , та згідно військово- облікового документу ОСОБА_1 08.11.2022 року комісією при ІНФОРМАЦІЯ_2 визнаний «Обмежено придатним до військової служби» за гр..ІІ, ст..22б, 14б.

04.05.2024 року набрав чинності Закон України №3621-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист, згідно п.2 розділу ІІ «Прикінцевихі та перехідних положень» в редакції чинній на момент прийняття Закону №3621-ІХ встановлено, що громадяни України, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності Законом, протягом дев`яти місяців з дня набрання чинності цим Законом підлягають повторному медичному огляду з метою визначення придатності до військової служби».

При цьому, як вбачається із матеріалів справи у вересні 2024 року, ОСОБА_1 повторно прохлодив медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби за результатами якого був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку

Також судом встановлено, що ОСОБА_1 знаходився по направленню ІНФОРМАЦІЯ_4 в центрі для хворих з психічними невротичними розлдами Чернівецької обласної психіатричної лікарні в період з 17.09.2024 року по 23.09.2024 року, та в межах проходження дообстеження для визначення ступеня придатності до військової служби оглянутий ЛКК, яким встановлено діагноз «Помірні зміни особистості внаслідок епілепсії, з рідкими судомними нападами F07.8».

Відповідно до картки контрольного медичного огляду військозобов`язаного ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_2 від 27.09.2024 року, ОСОБА_1 на підставі статті 14А графи ІІ Розкладу хвороб визнаний непридатним до Військової служби з виключенням з військового обліку.

За таких обставин, вказані докази свідчать про те, ОСОБА_1 після набрання чинності Закону України №3621-ІХ повторно проходив ВЛК й відповідно вказане стороною відповідача не спростовано.

Так, згідно положень ст. 254 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності .

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

При цьому, ст. 283 КУпАП визначено, що постанова у справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Адміністративні справи про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (ст.ст. 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України) згідно ст. 235 КУпАП, розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Аналізуючи положення законодавства, слід дійти висновку, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо порушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для ініціювання притягнення до адміністративної відповідальніості.

При цьому, протокол про адміністративне правопорушення повинен відповідати вимогам ст. 256 КУпАП, зокрема містити відомості: про дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Крім того, за приписами частини 1 статті 268 КУпАП України, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи; давати пояснення, подавати докази; заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.

Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Так, у розумінні ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частиною 2 ст.77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, жодних доказів на підтвердження того, що позивач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи у відношенні нього стороною відповідача суду не надано, а згідно наданої позивачем копії протоколу, останній повідомлявся про розгляду справи у відношенні нього 24 червня 2025 року, однак оскаржувана постанова була винесена 14 липня 2025 року.

Таким чином, у даному випадку, зважаючи на вказане, а також наявність даних про проходження позивачем ВЛК 27 вересня 2024 року, відповідач, не вжив заходів для повного з`ясування обставин справи, не врахував пояснень позивача та виніс постанову, яка не відповідає вимогам закону, тому наявні правові підстави для скасування постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення і закриття провадження у справі.

Зазначене свідчить про неналежне встановлення під час розгляду справи обставин вчиненого адміністративного правопорушення та наявність складу правопорушення.

Викладені недоліки, допущені при складанні та оформленні адміністративного матеріалу є суттєвими, оскільки не дозволяють встановити наявність чи відсутність складу адміністративного правопорушення в діях особи, яка притягується до відповідальності, що, в свою чергу, позбавляє можливості достовірно встановити обставини правопорушення та вірно кваліфікувати діяння.

Як зазначив Верховний Суд у складі коілегії суддів Касаційного адміністратвиного суду у постанові від 12.05.2020 у справі № 513/899/16-а, постанова про притягнення особи до адміністративної відповідальності є офіційним документом - рішенням субєкта владних повноважень за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, в якому, зокрема, має бути чітко зазначено опис обставин, встановлених при розгляді справи іпосилання на норму закону, яка передбачає відповідальність за це адміністративне правопорушення. Дотримання цих вимог має виключне значення для встановлення обєктивної істини при оскарженні такої постанови в судовому порядку.

Крім того, сама постанова без обґрунтування її доказами не дає підстав для висновку про скоєння адміністративного правопорушення.

За таких обставин, виходячи з викладеного, суд вважає, що відповідачем не дотримано вимог ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , а наявними у справі матеріалами не доведено в установленому порядку наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, що є підставою для скасування постанови за справою про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП №1120 від 14 липня 2025 року.

При цьому, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин постанова №1120 від 14 липня 2025 року підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопоршуення стосовно позивача - закриттю.

На підставі викладеного, керуючись ст ст. 2, 5, 9, 77, 79, 241-246, 250, 255, 257-262, 286 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,- задовольнити.

Постанову №1120 від 14 липня 2025 року у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, та накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 гривень 00 копійок – скасувати.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Піхало Н.В.