Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №554/15333/25 — Шевченківський районний суд міста Полтави

Суд: Шевченківський районний суд міста Полтави

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна

Дата: 11 січня 2026 р.

Справа: №554/15333/25

Суддя: Сметаніна А. В.

Дата документу 12.01.2026Справа № 554/15333/25

Провадження № 3/554/45/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«12» січня 2026 року м. Полтава

Шевченківський районний суд міста Полтави у складі: головуючого – судді Сметаніної А.В., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов з УПП в Полтавській області ДПП (адреса: 38751, Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, буд. 2в) у відношенні:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження – невідоме, громадянина України, місце роботи – невідоме, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП – НОМЕР_1 ,

- за ст. 124 КУпАП,

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження – невідоме, громадянина України, місце роботи – невідоме, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП – невідомий,

- за ст. 124 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

21 жовтня 2025 року о 13 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_1 , в м. Полтава, по вул. Харківське шосе, 8А, керуючи транспортним засобом «МАN 18.224», д/н НОМЕР_2 , виконуючи поворот ліворуч, не дав дорогу ТЗ «TOYOTA RAV-4», д/н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті чого здійснив зіткнення з даним ТЗ, чим порушив п. 10.1 ПДР України. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдані матеріальні збитки.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №489793 від 21.10.2025, 21 жовтня 2025 року о 13 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_2 , в м. Полтава, по вул. Харківське шосе, 8А, керуючи ТЗ «TOYOTA RAV-4», д/н НОМЕР_3 , рухаючись в напрямку вул. Ореста Левицького на перехресті з вул. Володимира В?язуна, здійснив рух на заборонений червоний сигнал світлофору, в результаті чого здійснив зіткнення з ТЗ «МАN 18.224», д/н НОМЕР_2 , який закінчував маневр повороту ліворуч, під керуванням водія ОСОБА_1 , чим порушив вимоги п. 8.7.3 е ПДР України. Внаслідок ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження, завдані матеріальні збитки.

В судове засідання ОСОБА_1 не з?явився, від його представника – адвоката Зачепило З.Я. надійшла заява про розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та його представника.

В судовому засіданні представник ОСОБА_2 – адвоката Ковжога О.І. повідомив, що ОСОБА_2 провину у скоєнні ДТП не визнає, оскільки він проїжджав перехрестя на зелений сигнал світлофору, на підтвердження чого просив долучити до матеріалів справи флешнакопичувач із двома відеозаписами з відеокамер спостереження, які виходять на перехрестя вул. Харківське шосе, 8А з вул. В.В?язуна та вул. О.Левицького за 21.10.2025 у період часу з 12.45 до 13.00, а тому в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, у зв?язку із чим просить закрити провадження у справі відносно нього, а ОСОБА_1 притягти до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, оскільки він дійсно порушив вимоги п. 10.1 ПДР України.

Суд, вислухавши пояснення адвоката Ковжоги О.І., дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходить до наступних висновків:

Згідно зі статтею 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їхньої компетенції відповідно до закону.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. ст. 245, 252, 280 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КупАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідальність за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, настає, якщо учасниками дорожнього руху були порушені правила дорожнього руху, що спричинили пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад), тобто настання реальних наслідків у вигляді ушкодження певних об?єктів. Умовою настання адміністративної, а не іншого виду юридичної відповідальності, є наявний причинний зв`язок між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.

В п.26 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.205 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зазначено, що суб?єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, може бути будь яка особа, яка бере безпосередню участь у процесі руху на дорозі як пішохід, водій, пасажир, погонич тварин. При цьому пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна має бути наслідком порушень Правил дорожнього руху.

Відповідно до п.1.1 ПДР України, ці Правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил.

Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п.1.3 ПДР).

Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила (п.1.4 ПДР).

Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п.1.9 ПДР України).Згідно п.10.9 ПДР України, під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.

На підтвердження вчинення водієм ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, особою, яка склала відповідний протокол, до справи додано: картку обліку адміністративних правопорушень відносно водія; схему місця ДТП, письмові пояснення ОСОБА_1 , відеозаписи події, а також долучені до матеріалів справи за заявою адвоката Ковжоги О.І. відеозаписи з відеокамер спостереження, які виходять на перехрестя вул. Харківське шосе, 8А з вул. В.В?язуна та вул. О.Левицького за 21.10.2025 у період часу з 12.45 до 13.00, а також відеозапис на запит суду з комплексної системи відеоспостереження та відеоаналітики «Безпечна Полтавщина» з відображенням даного ДТП.

Зібрані працівниками поліції докази, які долучені до матеріалів справи, стосуються фактичних обставин справи, є належними та допустимим, та в своїй сукупності відповідають стандарту доказування «поза розумним сумнівом».

Відповідно до п.10.1 ПДР України, перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

Аналізуючи всі зібрані у справі докази, суд приходить до висновку, що дійсно 21 жовтня 2025 року о 13 годині 00 хвилин, водій ОСОБА_1 , в м. Полтава, по вул. Харківське шосе, 8А, керуючи транспортним засобом «МАN 18.224», д/н НОМЕР_2 , виконуючи поворот ліворуч, не дав дорогу ТЗ «TOYOTA RAV-4», д/н НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_2 , в результаті чого здійснив зіткнення з даним ТЗ, чим порушив п. 10.1 ПДР України. В результаті порушення водієм ОСОБА_1 п. 10.1 ПДР України сталась дорожньо-транспортна пригода, а отже наявний причинний зв?язок між порушенням правил дорожнього руху ОСОБА_1 та настанням відповідних наслідків у виді механічних пошкоджень автомобілів та заданих матеріальних збитків.

Отже, враховуючи, що судом не встановлено недотримання працівником поліції вимог ст. ст. 254, 255, 256 КУпАП при складенні протоколу про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 , схему місця ДТП, а також інші долучені до протоколу докази, суд, оцінюючи кожен наведений доказ за своїм внутрішнім переконанням, вважає їх належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою для того, щоб покласти в основу вказаного судового рішення щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Таким чином, в діях водія ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, згідно з якою передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

При визначенні виду й міри адміністративного стягнення, згідно ст. 33 КУпАП, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його провини, майновий стан, обставини, які пом`якшують та обтяжують відповідальність.

З огляду на ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу правопорушника, інші обставини в справі, вважаю за можливе призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у межах санкції статті, у вигляді штрафу.

Крім того, відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

При цьому, згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір справляється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановлюється Законом України «Про державний бюджет» на відповідний календарний рік та станом на 01 січня 2026 року згідно Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3 328 грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовій збір в розмірі 665 грн. 60 коп.

Вирішуючи питання про наявність в діях водія ОСОБА_2 порушень п. 8.7.3 е ПДР України, що мало наслідком спричинення дорожньо-транспортної пригоди, суд виходить з наступного:

Відповідно до п. 8.1 ПДР України, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Пункт 8.7.3 ПДР визначає значення сигналів світлофору.

П.п. а) зелений дозволяє рух; в) зелений миготливий дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух; ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів; е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух.

З дослідженого відеозапису з відеокамер спостереження, долученого адвокатом Ковжогою О.І., які виходять на перехрестя вул. Харківське шосе, 8А з вул. В.В?язуна та вул. О.Левицького за 21.10.2025 у період часу з 12.45 до 13.00 вбачається, що на перетині, тобто на протилежній стороні для руху ТЗ «TOYOTA RAV-4», д/н НОМЕР_3 , під час проїзду ним перехрестя, горів червоний сигнал світлофору, а отже суд робить висновок, що по напрямку руху ТЗ «TOYOTA RAV-4», д/н НОМЕР_3 , горів зелений сигнал світлофору.

В такому випадку спростовуються дані протоколу щодо проїзду перехрестя по вул. Харківське шосе, 8А в напрямку вул. Ореста Левицького на перехресті з вул. Володимира В?язуна, водієм ОСОБА_2 на заборонений червоний сигнал світлофору, оскільки, якщо на одному напрямку горить зелений сигнал світлофора, то на перетині з ним, тобто на протилежній стороні, буде горіти червоний сигнал, щоб забезпечити безпеку учасників руху, адже зелений для одних означає червоний для тих, хто перетинає їхній шлях.

У суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність даних, зафіксованих на вказаному відеозаписі.

Відеозапис з комплексної системи відеоспостереження та відеоаналітики «Безпечна Полтавщина» з відображенням даного ДТП не містить інформації щодо сигналів світлофору на перехресті.

Таким чином, в діях водія ОСОБА_2 суд не вбачає порушень вимог п. 8.7.3 е ПДР України, а отже відсутній причинний зв?язок між порушеннями ПДР України ОСОБА_2 та настанням відповідних наслідків ДТП у вигляді майнової шкоди.

Згідно положень ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Така позиція КСУ відповідає і правовій позиції ЄСПЛ, який у своєму рішенні «Маліге проти Франції» від 23.09.1998 визнав кримінально-правовий зміст адміністративного правопорушення, що вимагає додержання процедурних гарантій, визначених Конвенцією і викладених у Рекомендації № R (91), зокрема: забезпечення права особи на захист, в тому числі: знати про можливість застосування адміністративної санкції та про факти, які ставляться їй у провину; мати достатньо часу для підготовки свого захисту; отримати інформацію про характер доказів, зібраних проти неї; обов`язок адміністративного органу нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов`язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачиться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд при оцінці доказів повинен керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом».

Спираючись на положення ч.1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також на практику Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява №16347/02), «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 р., заява №36673/04), «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 р. заява №926/08), суд доходить висновку, що направлені до суду матеріали про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, отже, суд, враховуючи вищезазначене, позбавлений можливості самостійно надати оцінку відомостям в частині доведеності чи недоведеності обставин, відображених у протоколі про адміністративне правопорушення, а також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача.

Відповідно до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, вважаю за необхідне провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 закрити на підставі п. 1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 1, 7, 9, 23, 33, 40-1, 124, 245, 251, 252, 280, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», -

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Призначити ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 50 (п?ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень 00 копійок в дохід держави (отримувач: ГУК Полтавської області/ 21081300; код ЄДРПОУ: 37959255; Банк отримувача: Казначейство України «ЕАП»;номер рахунок (IBAN): UA048999980313050149000016001; код класифікації доходів бюджету: 21081300). Стягувач - УПП в Полтавській області ДПП (Полтавська обл., Полтавський р-н, с. Розсошенці, вул. Кременчуцька, буд. 2в).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106. Стягувач – ТУ ДСА України у Полтавській області (вул. Соборності, 17, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ - 26304855).

Строк пред`явлення постанови до виконання до 12 квітня 2026 року.

Провадження у справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 КУпАП - закрити, у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Шевченківського районного

суду міста Полтави: Аліна СМЕТАНІНА

Оригінал: reyestr.court.gov.ua