Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №161/16864/24 — Волинський апеляційний суд

Справа № 161/16864/24 Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В. В.

Провадження № 22-ц/802/129/26 Доповідач: Здрилюк О. І.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2026 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Здрилюк О. І.,

суддів - Бовчалюк З. А., Карпук А. К.,

секретар судового засідання Власюк О. С.,

з участю представника відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Боратинської сільської ради до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійними договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки та права приватної власності, повернення земельної ділянки, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_1 , поданою від його імені представником ОСОБА_2 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2025 року,

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Луцького міськрайонного суду Волинської області перебуває зазначена цивільна справа.

Ухвалою суду від 19 листопада 2025 року на ОСОБА_1 накладено штраф за зловживання процесуальними правами у розмірі 9 084 грн.

Постановляючи цю ухвалу, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач ОСОБА_1 , будучи обізнаним, що ухвалою суду від 04.10.2024 його явку в усі судові засідання визнано обов`язковою, у призначене на 14 год 45 хв 19.11.2025 підготовче засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, а також не повідомив суд про причини своєї неявки.

Неявка відповідача у судові засідання носить систематичний характер і перешкоджає та повністю унеможливлює здійснення судочинства у цій справі.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 від імені відповідача ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати цю ухвалу суду.

Зазначає, що висновки суду в ухвалі є упередженими.

Відповідач скористався правом діяти через свого представника, який був допущений судом до участі в цій справі. Не відповідає дійсності систематичність неявки відповідача, оскільки розгляд справи відкладався з ініціативи самого відповідача лише у випадках його тимчасової непрацездатності, але у цих засіданнях його інтереси представляв адвокат. Присутність представника відповідача під час розгляду справи виключає затягування її розгляду.

Вважає, що в ухвалі суду від 04.10.2024 відсутнє належне правове обґрунтування обов`язковості явки відповідача в усі судові засідання у цій справі.

Крім того, в оскаржуваній ухвалі відсутнє обґрунтування накладення на відповідача штрафу у максимально визначеному розмірі.

Відповідач проживає у сусідній області, проїзд до суду займає близько двох годин. У день розгляду справи в додатку відповідача «Резерв+» зникла відмітка про його бронювання, тому з метою уникнення неправомірної мобілізації він не прибув до суду і не зміг вчасно подати відповідне клопотання.

Разом із тим, відповідач ОСОБА_1 був присутнім у більшості судових засідань, у решті був присутній його адвокат. Тому вважає, що у суду була можливість отримати усні пояснення від відповідача, однак цього зроблено не було.

Суд також помилково ототожнює завдання підготовчого провадження та розгляду справи по суті. Неявка належно повідомленого учасника справи не перешкоджає проведенню підготовчого провадження.

Учасники справи відзив на апеляційну скаргу не подавали.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 – ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримав із наведених у ній підстав і просить її задовольнити.

Будучи належним чином повідомлені про день та годину розгляду справи, інші учасники справи у судове засідання не з`явилися і їх неявка відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.

Крім того, представники Боратинської сільської ради і Головного управління Держгеокадастру у Волинській області надіслали клопотання про розгляд справи у їх відсутності.

Заслухавши представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість ухвали суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а ухвалу суду скасувати з таких підстав.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Обсяг прав та обов`язків учасників цивільної справи визначений ст. 43 ЦПК України, відповідно до п. 3 ч. 2 та ч. 3 якої учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою. У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Згідно з ч. ч. 1, 2, 3 ст. 148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках: 1) невиконання процесуальних обов`язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу; 2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству; 3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин; 4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк; 5) порушення заборон, встановлених частиною дев`ятою статті 203 цього Кодексу. У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов`язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У випадку невиконання процесуальних обов`язків, зловживання процесуальними правами представником учасника справи суд з урахуванням конкретних обставин справи може стягнути штраф як з учасника справи, так і з його представника.

Відповідно до ст. ст. 143 ч. 1, 144 ч. 1 п. 5 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Одним із заходів процесуального примусу є штраф.

Порядок підготовчого провадження та порядок проведення підготовчого засідання визначено статтями 189-200 ЦПК України.

Порядок проведення судового засідання визначено статтями 217-246 ЦПК України.

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач (ч. 1 ст. 48 ЦПК).

Сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника (ч. 1 ст. 58 ЦПК).

Представником у суді може бути адвокат або законний представник (ч. 1 ст. 60 ЦПК).

Представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності або ордері (ч. ч. 1, 2 ст. 64 ЦПК).

З матеріалів справи встановлено, що ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 04.10.2024 відкрито провадження у цивільній справі за позовом заступника керівника Луцької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Боратинської сільської ради до Головного управління Держгеокадастру у Волинській області, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійними договору купівлі-продажу земельної ділянки, скасування державної реєстрації земельної ділянки та права приватної власності, повернення земельної ділянки.

Визначено розгляд справи здійснювати у порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 11 год 00 хв 26.11.2024 в приміщенні Луцького міськрайонного суду Волинської області. Визнано обов`язковою явку усіх без винятку учасників справи та їх представників на підставі п. 3 ч. 2 ч. 43 ЦПК України з метою надання особистих пояснень.

До цього часу у справі проводиться підготовче провадження.

Відповідачу ОСОБА_1 та його представнику ОСОБА_2 на їх електронні адреси 14.10.2025 о 17 год 31 хв було доставлено судові повістки про виклик до суду на 14 год 45 хв 19.11.2025.

У повістках зауважено, що відповідно до ухвали суду від 04.10.2024 явка учасників у всі, без винятку, судові засідання є обов`язковою.

Із протоколу підготовчого судового засідання від 19.11.2025 встановлено, що у ньому брав участь представник відповідача ОСОБА_1 – адвокат Андрусяк І. В., відповідач ОСОБА_1 не з`явився і представник відповідача Андрусяк І. В. заявив про продовження підготовчого засідання без участі відповідача ОСОБА_1 ..

Ухваливши про продовження підготовчого засідання за відсутності осіб, які не з`явилися, суд, одночасно постановив застосувати заходи процесуального примусу щодо відповідача ОСОБА_1 за зловживання ним процесуальними правами.

При цьому, наявну в матеріалах справи ухвалу суду від 19.11.2025 проголошено не було.

З ухвали суду встановлено, що застосовано до відповідача заходи процесуального примусу у виді штрафу у максимально встановленому ч. 1 ст. 148 ЦПК України розмірі у зв`язку із тим, що належним чином повідомлений відповідач ОСОБА_1 , явка якого була визнана обов`язковою ухвалою від 04.10.2024, не з`явився у підготовче засідання 19.11.2025 і таку неявку суд визначив як систематичну і таку, що свідчить про зловживання процесуальними правами, а також перешкоджає здійсненню судочинства у цій цивільній справі.

Проте, до таких висновків суд дійшов помилково, з порушенням норм процесуального права.

Суд першої інстанції в ухвалі про відкриття провадження у справі від 04.10.2024 визнав явку всіх учасників справи обов`язковою в усі судові засідання для надання особистих пояснень.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутністю, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Право суду на визнання явки учасника справи обов`язковою реалізовується для зобов`язання явки такого учасника у конкретно визначене судове засідання та у випадку необхідності проведення судом певної (окремої) процесуальної дії.

Визнавши ще при відкритті провадження у справі обов`язковою явку у всі судові засідання учасників справи, суд не дотримався порядку, визначеного п. 5 ч. 2 ст. 223 ЦПК України.

Цим самим, без заслуховування пояснень представника відповідача, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про необхідність надання особистих пояснень самим відповідачем та його участь в усіх судових засіданнях.

Судом не ураховано процесуальний порядок і завдання підготовчого провадження та підготовчого засідання, а також процесуальний порядок і завдання проведення судового засідання при розгляді справи по суті.

Крім того, неявка відповідача у підготовче засідання за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає підготовці справи до розгляду по суті.

Таким чином, покладення на відповідача обов`язку щодо його обов`язкової явки у всі, у тому числі підготовчі, засідання є таким, що не відповідає нормам цивільного процесуального права.

Реалізуючи своє право на професійну правничу допомогу в цивільному процесі (ст. 58 ЦПК України), відповідач у цій справі діє через адвоката Андрусяка І. В., який 19.11.2025 був присутнім у підготовчому засіданні і якого суд допустив до участі у справі в якості представника відповідача.

На виконання вимог ч. 3 ст. 131 ЦПК України представник відповідача Андрусяк І. В. перед початком підготовчого засідання заявив про можливість продовження підготовчого засідання у відсутності відповідача.

Суд допустив суперечливу та непослідовну процесуальну поведінку, ухваливши продовжити підготовче засідання у відсутності відповідача та інших осіб, що не з`явилися, одночасно зазначивши в оскаржуваній ухвалі суду про неможливість здійснення судочинства у цій справі у зв`язку із неявкою відповідача, явку якого суд визнав обов`язковою.

Фактично підготовче засідання продовжилося за відсутності учасника справи, без участі якого суд вважає неможливим здійснення судочинства у справі в цілому.

Участь у справі представника відповідача забезпечує можливість суду встановити позицію відповідача щодо процесуальних питань в порядку підготовки справи до судового розгляду по суті.

Неявка в підготовче засідання відповідача для надання особистих пояснень не спричиняє об`єктивних перешкод для суду та не унеможливлює як підготовку до судового розгляду справи по суті, так і здійснення судом судочинства у цілому.

Згідно з матеріалами справи відповідач активно та сумлінно користується своїми процесуальними правами, що сприяє якомога повному, всебічному та швидкому розгляду справи судом першої інстанції.

Зловживання процесуальними правами – це цивільне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасника справи, що перешкоджає правосуддю.

Вказуючи на зловживання відповідачем процесуальними правами, суд не навів обґрунтованих мотивів застосування заходу процесуального примусу (штрафу) до відповідача, які б явно свідчили про його недобросовісність у виконанні процесуальних обов`язків чи створення перешкод у підготовці справи до розгляду по суті, чи здійснення судочинства у справі в цілому.

Ураховуючи наведене, апеляційний суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування відносно відповідача ОСОБА_1 заходу процесуального примусу у виді штрафу.

Оскільки при постановленні оскаржуваної ухвали судом першої інстанції зазначені обставини враховані не були, то відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України ухвалу суду необхідно скасувати.

Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_1 , подану від його імені представником ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 19 листопада 2025 року про накладення штрафу на відповідача ОСОБА_1 – скасувати.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, є остаточною і в касаційному порядку не оскаржується.

Головуючий – суддя

Судді