Рішення від 08 січня 2026 р. у справі №403/452/25 — Устинівський районний суд Кіровоградської області

Справа №403/452/25 провадження № 2/403/109/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 січня 2026 року с-ще Устинівка

Устинівський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Атаманової С.Ю., при секретарі судового засідання Карпяк Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Устинівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач Акціонерне товариство «Кредобанк» (далі - АТ «Кредобанк») звернувся до суду із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення з останнього заборгованості за кредитним договором в загальному розмірі 173809,17 грн. станом на 15 липня 2025 року, яка складається із заборгованості: за кредитом в сумі 140249,12 грн. та за відсотками в сумі 33560,05 грн..

Позов обгрунтовано тим, що 19 липня 2024 року між АТ «Кредобанк» та відповідачем по справі ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №ПКК/118922/1, згідно якого банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувався повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в строки та на умовах, що передбачені графіком погашення кредиту. Відповідно до п.2.1 кредитного договору банк видав відповідачу кредит в сумі 148131,53 грн. на строк до 18 липня 2029 року на цілі, визначені в п.2.4 кредитного договору, із встановленням процентної ставки за користування кредитом 30% річних. Відповідно до умов кредитного договору у випадку прострочення погашення кредиту або іншого порушення графіку повернення кредиту та сплати відсотків позичальником, кредитор вправі вимагати дострокового погашення кредиту, а позичальник зобов`язаний достроково погасити кредит та інші нарахування. Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання відповідачу кредиту. Натомість відповідач по справі ОСОБА_1 своїх зобов'язань за кредитним договором належним чином не виконував, що обумовило виникнення у неї заборгованості у зазначеному вище розмірі. З огляду на викладене, позивач прохав стягнути із відповідача на його користь зазначену вище суму заборгованості, а також понесені ним судові витрати у виді сплаченого при подачі позову до суду судового збору в сумі 3028,00 грн..

Відповідач по справі ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву АТ «Кредобанк» разом з доданими до нього письмовими доказами на обгрунтування своїх заперечень проти позовних вимог у встановлений судом строк не подав.

ІІ. Заяви та клопотання.

Представник позивача АТ «Кредобанк» згідно письмового клопотання, викладеного в прохальній частині позовної заяви, прохав суд розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами справи (а.с.3 зворот).

У поданій до суду заяві від 08 грудня 2025 року представник АТ «Кредобанк» зазначив про те, що укласти мирову угоду по даній справі не має можливості, та не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.47).

Заяв та клопотань від відповідача по справі ОСОБА_1 в порядку ст.ст.43, 84, 183 ЦПК України, в тому числі, про розгляд справи за його відсутності чи відкладення судового розгляду, витребування доказів, на дату проведення судового засідання не надходило.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 02 грудня 2025 року постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням учасників справи (а.с.35-36).

В зв`язку з тим, що в судове засідання відповідач ОСОБА_1 , будучи повідомленим про дату, час і місце його проведення в порядку ст.128 ЦПК України, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив та не подав відзиву на позовну заяву, судом за наявності умов, передбачених ч.1 ст.280 ЦПК України, відповідно до ч.1 ст.281 ЦПК України, 09 січня 2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

09 травня 2024 року відповідачем по справі ОСОБА_1 до АТ «Кредобанк» була подана заява на реструктуризацію кредитної заборгованості за кредитним договором ПКК/118922 від 21 липня 2021 року (а.с.15).

19 липня 2024 року між АТ «Кредобанк» та відповідачем по справі ОСОБА_1 , як позичальником, був укладений кредитний договір №ППК/118922/1 (далі - договір, кредитний договір) із наступними умовами кредитування: 1) сума та валюта кредиту - 148131,53 грн. (п.2.1 Договору); 2) дата видачі кредиту - 19 липня 2024 року (п.2.2 Договору); 3) строк (термін) кредитування: 60 місяців терміном до 18 липня 2029 року (п.2.3 Договору); 4) здійснення переказу кредитних коштів за дорученням позичальника на наступні цілі та за наступними реквізитами: видача реструктуризаційного кредиту на погашення кредитної заборгованості позичальника перед АТ «КредоБанк» по кредитному договору №ППК/118922 від 21 липня 2021 року на суму 148131,53 грн., позичковий рахунок для обліку виданих кредитних коштів № НОМЕР_1 , поточний рахунок для видачі та обслуговування кредиту № НОМЕР_2 (п.2.4, 2.5, 2.6 Договору); 5) строки (терміни) сплати позичальником щомісячного платежу: з 12 по 19 число кожного місяця включно, перший щомісячний платіж має бути сплачений не пізніше 19 серпня 2024 року (п.2.9 Договору); 6) за користування кредитом позичальник сплачує банку відсотки за процентною ставкою - 30% річних (п.4.1 Договору); 7) проценти за користування кредитом нараховуються щомісячно на суму заборгованості по кредиту за методом «факт/360» (фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів) за ставкою, визначеною в п.4.1 кредитного договору, з дня видачі кредиту до дня повернення кредиту в повному обсязі, якщо інше не випливає з умов цього кредитного договору (п.4.2 Договору) (а.с.4-9).

Згідно з поданою до АТ «КредоБанк» заявою на отримання кредитного траншу, відповідач ОСОБА_1 прохав видати кредитні кошти в сумі 148131,53 грн. шляхом їх переказу на погашення кредитної заборгованості за кредитним договором №ПКК/118922 від 21 липня 2021 року (а.с.14).

19 липня 2024 року відповідач ОСОБА_1 шляхом підписання паспорту споживчого кредиту підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування, що були надані йому до укладення договору про споживчий кредит (а.с.10-11).

Факт підписання 19 липня 2024 року кредитного договору відповідачем по справі ОСОБА_1 під час судового розгляду спростований не був.

Згідно з графіком платежів за кредитним договором №ППК/118922/1 від 19 липня 2024 року та розрахунку сукупної вартості кредиту відповідач ОСОБА_1 мав здійснювати погашення основної суми кредиту та відсотків за користування кредитом шляхом внесення щомісячних платежів (59 періодів) в загальному розмірі по 4834,00 грн. та за останній період (60-ий) в сумі 4830,53 грн. (а.с.12-13).

Судом встановлено, що 19 липня 2024 року АТ «Кредобанк» на виконання умов п.2.4 договорубуло здійснено перерахунок коштів в сумі 148131,53 грн. на погашення кредитної заборгованості згідно договору №ПКК/118922 від 21 липня 2021 року, що підтверджується копією меморіального ордеру №34908033 (а.с.18).

Отримання відповідачем ОСОБА_1 кредитних коштів в сумі 148131,53 грн. шляхом їх перерахування на поточний рахунок № НОМЕР_2 згідно з п.2.6 Договору, а також часткове внесення ним грошових коштів на погашення кредиту підтверджується виписками по його особовим рахункам за період з 19 липня 2024 року по 15 липня 2025 року (а.с.19-21).

Під час судового розгляду відповідачем з урахуванням вимог ст.ст.77, 78 ЦПК України, не спростовані надані банком докази отримання та користування ним кредитними коштами.

Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором №ППК/118922/1 19 липня 2024 року станом на 15 липня 2025 року загальна сума заборгованості відповідача за кредитом складає 173809,17 грн., з яких: 140249,12 грн. - тіло кредиту, а 33560,05 грн. - відсотки (а.с.22).

V. Мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Виконуючи приписи ст.264, ч.4 ст.265 ЦПК України та даючи оцінку аргументам, наведеним позивачем, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, в тому числі вирішуючи питання про те, чи було порушено право позивача, за захистом якого він звернувся до суду, а також доказам, якими вони підтверджуються, суд приходить до висновку про задоволення позову про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1 ст.638 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст.1055 ЦК України).

Відповідно до положень ч.2 ст.1056-1 ЦК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

З урахуванням викладеного, судом встановлений факт перебування сторін по справі у договірних відносинах, що підтверджується: 1) підписанням 19 липня 2024 року відповідачем по справі кредитного договору №ПКК/118922/1, який містить основні умови кредитування (зокрема, розмір кредиту (148131,53 грн.), процентну ставку за користування кредитом (30,0% річних), строк кредитування (60 місяців)); 2) випискою по особовим рахункам ОСОБА_1 , яка містить відомості про перерахунок АТ «Кредобанк» кредитних коштів в розмірах та за призначенням, передбаченими пунктами 2.1 та 2.4 кредитного договору, а також здійснення відповідачем періодичних платежів по погашенню заборгованості за отриманим кредитом.

Згідно положень ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 «Позика» глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 «Кредит» і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

За змістом ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» (в редакції, чинній на дату укладення кредитного договору) загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.

За змістом ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, доходи кредитодавця у вигляді процентів.

Згідно з ч.2 с.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Судом встановлено, що позивач АТ «Кредобанк» згідно умов укладеного між сторонами кредитного договору від 19 липня 2024 року виконав взяті на себе зобов'язання, надавши відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти шляхом перерахування їх на визначений в договорі поточний рахунок для видачі та обслуговування кредиту, що безпосередньо підтверджується матеріалами цивільної справи.

Натомість відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконував належним чином, оскільки не надавав своєчасно банку грошові кошти у вигляді щомісячних платежів для погашення заборгованості за кредитом та відсотками в розмірах, визначених укладеним між ним та банком договором згідно з графіком платежів. Відповідно до розрахунку заборгованості відповідача за кредитним договором №ПКК/118922/1 від 19 липня 2024 року загальна сума заборгованості ОСОБА_1 станом на 15 липня 2025 року складає 173809,17 грн., з яких: 140249,12 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 33560,05 грн. - заборгованість за відсотками.

При цьому суд, виходячи з положень ч.2 ст.614 ЦК України, якою встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання, приходить до висновку, що відповідачем по справі не надано жодного належного доказу на підтвердження належного виконання ним зобов'язань за укладеним з банком договором, в тому числі не спростовано наданого позивачем розрахунку кредитної заборгованості та її розміру.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 зроблено висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Судом встановлено, що матеріали цивільної справи не містять, а відповідачем ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів на спростування презумпції правомірності договору №ПКК/118922/1, укладеного ним 19 липня 2024 року з АТ «Кредобанк».

Зазначений договір з огляду на відсутність доказів протилежного не визнавався судом недійсним.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 23 грудня 2020 року у справі №127/23910/14, часткова сплата боржником або з його згоди іншою особою основного боргу та/або сум санкцією - є тією дією, яка свідчить про визнання ним боргу.

Судом враховується, що у даній справі ОСОБА_1 здійснював часткове виконання умов договору шляхом внесення грошових сум на погашення заборгованості за кредитом (зокрема, за 30.08.2024 - 4834,00 грн., за період з 19.09.2024 по 18.10.2024 - 4836,39 грн., за період з 19.02.2025 о 18.03.2025 - 6000,00 грн.); кредитний договір у встановленому законом порядку відповідачем не оспорювався та не визнавався недійсним, дії банку щодо виконання договору не оскаржені, власний розрахунок заборгованості відповідачем не наданий, клопотання про призначення судово-економічної експертизи не заявлялось, а позивачем при цьому доведено обставини, на які він посилався як на підтвердження своїх вимог, в частині наявності підстав для стягнення заборгованості за кредитом та її розміру.

На підставі викладеного, виходячи з презумпції правомірності правочину (ст.204 ЦК України) та презумпції обов`язковості договору (ст.629 ЦК України), суд вважає встановленим факт невиконання відповідачем по справі своїх зобов'язань за кредитним договором №ПКК/118922/1 від 19 липня 2024 року щодо сплати кредиту та інших платежів (процентів) у передбачених ним розмірі та строки, внаслідок чого приходить до висновку про задоволення позову щодо стягнення з відповідача по справі ОСОБА_1 на користь позивача АТ «Кредобанк» заборгованості за цим договором в загальному розмірі 173809,17 грн..

VI. Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За змістом ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач АТ «Кредобанк» звернувся до суду з позовом майнового характеру, за який ним було сплачено судовий збір в розмірі 3028 грн. 00 коп., що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів №33677347 від 21 липня 2025 року (а.с.1).

З огляду на викладене, враховуючи задоволення судом позовних вимог в повному обсязі, з відповідача по справі ОСОБА_1 підлягають стягненню на користь позивача по справі АТ «Кредобанк» кошти по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн.00 коп., які були сплачені позивачем при подачі позову до суду та підтверджені належним письмовим доказом по справі.

Інші судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи, передбачені ч.3 ст.133 ЦПК України, відсутні.

Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 81, 89, 133, 141, 258, 259, 263, 265, 273, 280, 282, 284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити повністю.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором №ПКК/118922/1 від 19 липня 2024 року в загальному розмірі 173809 грн. 17 коп. (сто сімдесят три тисячі вісімсот дев'ять гривень сімнадцять копійок).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Кредобанк» в порядку розподілу судових витрат, судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову до суду, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, в розмірі 3028 грн. 00 коп. (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).

Повне ім`я та найменування сторін:

Позивач: Акціонерне товариство «Кредобанк» (місцезнаходження юридичної особи: вул.Сахарова, буд.№78 м.Львів, поштовий індекс 79026, ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 09807862.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного перегляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, подавши апеляційну скаргу на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (складення) до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 12 січня 2026 року.

Суддя С.Ю.Атаманова