Постанова від 28 грудня 2025 р. у справі №757/2060/25-п — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/2060/25 Головуючий у І інстанції Білоцерківець О.А.

Провадження № 33/824/4766/2025 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 грудня 2025 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Бардіної Олени Олександрівни та апеляційної скарги представника ОСОБА_2 - адвоката Василевського Олександра Леонідовича на постанову Печерського районного суду м. Києва від 29 липня 2025 року про притягнення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 03.01.2025 о 07 год. 55 хв. у м. Києві на бульв. Лесі Українки, 7А, керуючи автомобілем марки «Хюндай», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги п. 2.3 (б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме: не врахував дорожньої обстановки, не стежив за її зміною, не вибрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Тойота» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 (водій ОСОБА_1 ), яка надалі здійснила зіткнення з припаркованим автомобілем марки «Хонда», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , автомобілем марки «Мазда», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 (водій ОСОБА_2 ), автомобілем марки «Мерседес Бенз», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , автомобілем марки «Ауді», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 . Відповідальність за вказане адміністративне правопорушення передбачена с. 124 КУпАП.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 29 липня 2025 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Не погоджуючись з даною постановою, представник ОСОБА_1 - адвокат Бардіна О.О. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неповноту з`ясування обставин справи, просить постанову Печерського районного суду м. Києва від 29 липня 2025 року скасувати, прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

В доводах апеляційної скарги, зокрема, зазначає, що в порушення вимог статті 245 КУпАП, суд першої інстанції неповно з`ясував обставини справи, не дав належної оцінки зібраним по справі доказам.

Так, суд першої інстанції не взяв до уваги ту обставину, що в своїх поясненнях ОСОБА_3 зазначав, що автомобіль Тойота RAV-4 НОМЕР_2 перемістився на «смугу руху спец. транспорту», внаслідок чого стався удар його правим крилом автомобіля з лівим крилом, після чого автомобіль під керуванням ОСОБА_3 занесло, за твердженнями ОСОБА_3 , в припарковані автомобілі.

Скаржник звертає увагу, що водій Тойота RAV-4 ОСОБА_1 в своїх поясненнях логічно та послідовно виклав обставини ДТП, зазначивши, що рухаючись в потоці, не порушуючи правил дорожнього руху та не перевищуючи швидкість, відчув удар в праву задню частину автомобіля, після чого втратив керування автомобілем і його автомобіль розвернуло, надалі йому довелося застосовувати навички екстремального керування задля поліпшення ситуації. При цьому, ОСОБА_1 не зазначав про те, що він перестроювався в ліву смугу. Отже, в поясненнях ОСОБА_1 не знайшли підтвердження пояснення ОСОБА_3 .

Скаржник також зазначає, що пояснення ОСОБА_3 щодо переміщення автомобіля Тойота RAV-4в «смугу руху спец. транспорту», не знайшли свого підтвердження і в будь-яких інших доказах, які були зібрані під час розгляду справи №757/2060/25.

Вказує, що матеріалами справи підтверджено, що на момент ДТП що автомобіль Тойота RAV-4 НОМЕР_2 ( НОМЕР_7 ) перебував в крайній лівій смузі.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Бардіна О.О. також вказує, що вина ОСОБА_3 у скоєнні ДТП підтверджується і іншими доказами, такими як висновок судового експерта №04-25 від 31.03.2025 за результатами проведення автотехнічної експертизи, протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 211741, схемою ДТП, поясненнями потерпілої ОСОБА_2 , карткою обліку адміністративного правопорушення від 03.01.2025, а також фотографіями з місця ДТП та записом з відеореєстратора, який був наданий свідком ОСОБА_4 .

З апеляційною скаргою на постанову Печерського районного суду м. Києва від 29 липня 2025 року в інтересах ОСОБА_2 звернувся її представник, адвокат Василевський О.Л.

Так, адвокат Василевський О.Л. 08.08.2025 року направив апеляційну скаргу на постанову Печерського районного суду м. Києва від 29 липня 2025 року на електронну адресу Печерського районного суду м. Києва. Крім того, аналогічні апеляційні скарги були подані адвокатом Василевським О.Л. шляхом направлення засобами поштового зв`язку на адреси Печерського районного суду м. Києва та Київського апеляційного суду.

Подані адвокатом Василевським О.Л. апеляційні скарги є аналогічними за своїм змістом та вимогами, а тому розглядаються судом апеляційної інстанції як одна.

Посилаючись на неповноту з`ясування обставин, що мають значення для справи, необ`єктивність дослідження доказів, неправильне застосування норм матеріального права, адвокат Василевський О.Л. просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою притягнути ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Зокрема, в доводах апеляційної скарги зазначає, що вина ОСОБА_3 у скоєнні ДТП підтверджується зібраними по справі доказами, поясненнями водія автомобіля Тойота RAV-4 НОМЕР_2 ОСОБА_1 , поясненнями водія автомобіля Mazda CX-5 НОМЕР_4 - ОСОБА_2 , відеозаписом з відеореєстратора транспортного засобу, який рухався в попутному напрямку в паралельній смузі руху, схемою ДТП, яку склали працівники поліції. Усі вказані докази підтверджують, що ОСОБА_3 , керуючи транспортним засобом Hyundai Santa Fe, д.н.з. НОМЕР_1 , порушив п.п. б) п. 2.3. Правил дорожнього руху, зокрема, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, відволікся від керування транспортним засобом у дорозі. Крім того, ОСОБА_3 не врахував безпечної швидкості руху, чим порушив п. 12.1 ПДР, та не дотримався безпечної дистанції, чим порушив п. 13.1 ПДР.

Скаржник зазначає, що суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги Висновок експерта №04-25 від 31 березня 2025 року за результатами проведення автотехнічної експертизи з дослідження обставин та механізму ДТП, оскільки вказаний висновок був підготований для подання до суду, містить висновок експерта щодо механізму ДТП з точками контакту транспортних засобів, описує механіку та траєкторію руху транспортних засобів з посиланням на матеріали судової справи та вказує на те, що дії водія Hyundai Santa Fe, д.н.з. НОМЕР_1 , не відповідали вимогам пп. 12.1, 1.3 б), і 13.1 ПДР.

У судовому засіданні в суді апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 - адвокат Бардіна О.О. підтримала апеляційну скаргу, просила її задовольнити.

Також, адвокат Бардіна О.О. заявила клопотання про виклик в судове засідання та допит у якості свідків поліцейського УПП у м. Києві капрала поліції ОСОБА_5 та поліцейського 2 взводу 6 роти 1 бат. Полк -1 Управління патрульної поліції в м. Києві, які здійснювали оформлення матеріалів адміністративного провадження у даній справі, на місці ДТП бачили дорожню обстановку, оцінили обставини ДТП та визначили особу винуватця ДТП та вчинені ним порушення.

Заслухавши думку учасників справи з приводу заявленого клопотання, суд дійшов висновку про відмову в його задоволенні, оскільки патрульні поліцейські, які здійснювали оформлення матеріалів справи про адміністративне правопорушення, не були безпосередньо свідками дорожньо-транспортної пригоди та не можуть надати пояснень щодо причин ДТП та взаємозв`язку між діями водіїв транспортних засобів та причинами ДТП.

Представник ОСОБА_2 - адвокат Василевський О.Л. у судовому засіданні також підтримав подану ним апеляційну скаргу, просив її задовольнити, зазначивши, що в матеріалах справи достатньо доказів, підтверджуючих вину водія ОСОБА_3 у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Захисник ОСОБА_3 - адвокат Конюшко Д.Б. у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційних скарг, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, як законну та обґрунтовану.

Вислухавши осіб, що з`явились в судове засідання, перевіривши доводи апеляційних скарг, апеляційний суд вважає, що скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Ст. 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати:

- чи було вчинено адміністративне правопорушення,

- чи винна дана особа в його вчиненні,

- чи підлягає вона адміністративній відповідальності,

- чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність,

- з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також ст. 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про відсутність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянтів, ґрунтується на наявних у справі доказах.

Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП, підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є порушення учасниками дорожнього руху ПДР, що спричинило пошкодження транспортних засобів тощо.

Тобто, обов`язковими умовами настання адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП є: наявність діяння у вигляді порушення учасником дорожнього руху правил дорожнього руху; наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна; наявність причинного зв`язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №211741 від 03.01.2025 року вбачається, що ОСОБА_3 03.01.2025 о 07 год. 55 хв. у м. Києві на бульв. Лесі Українки, 7А, керуючи автомобілем марки «Хюндай», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , порушив вимоги п. 2.3 (б), 12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України, а саме: не врахував дорожньої обстановки, не стежив за її зміною, не вибрав безпечну швидкість руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Тойота» державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 (водій ОСОБА_1 ), яка надалі здійснила зіткнення з припаркованим автомобілем марки «Хонда», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_3 , автомобілем марки «Мазда», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_4 (водій ОСОБА_2 ), автомобілем марки «Мерседес Бенз», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_5 , автомобілем марки «Ауді», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_6 .

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України (далі за змістом - ПДР України), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Відповідно до п. 1.4 ПДР України, кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники.

Відповідно до п. 1.5. Правил дорожнього руху дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

Пункт 1.9 ПДР України передбачає, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно п. 2.3.б Правил дорожнього руху для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Відповідно до п. 12.1 ПДР, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен враховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

У відповідно до п. 13.1 ПДР водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Безпечна дистанція - це відстань до транспортного засобу, що рухається попереду по тій самій смузі, яка у разі його раптового гальмування або зупинки дасть можливість водієві транспортного засобу, що рухається позаду, запобігти зіткненню без здійснення будь-якого маневру.

Суд першої інстанції, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та проаналізувавши зібрані докази, зокрема: письмові пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , схему місця ДТП, а також пояснення свідка ОСОБА_4 , допитаного в судовому засіданні, оцінивши характер та локалізацію пошкоджень транспортних засобів, дійшов обґрунтованого висновку про те, що досліджені докази, як кожен окремо, так і в їх сукупності, не дають можливість суду зробити однозначний висновок про доведення поза розумним сумнівом вини водія ОСОБА_3 у порушеннях Правил дорожнього руху, які інкримінують останньому згідно із змістом протоколу про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд з такими висновками погоджується, оскільки вони відповідають встановленим по справі обставинам.

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги висновок судового експерта ОСОБА_8 №04-25 від 31.03.25, як такий, що не може вважатись належним доказом вини ОСОБА_3 , оскільки складений експертом виключно на підставі оцінки наданих фотокарток пошкоджених транспортних засобів та відеозапису з відеореєстратора, наданого свідком ОСОБА_4 . При цьому, висновки, наведені експертом, протирічать відеозапису.

Апеляційний суд вважає правильним відхилення висновку судового експерта ОСОБА_8 , з огляду на наступне.

Так, експерт зазначає, що для проведення дослідження в цифровому форматі на електронну пошту йому надані: матеріали справи про адміністративне правопорушення №757/2060/25, провадження №3/757/483/25 у вигляді pdf-файлу, фотографії з місця ДТП, фотознімки пошкоджень автомобіля Тойота RAV-4 д/н НОМЕР_2 , відеозапис події ДТП 03.01.2025 з камери реєстратора у вигляді файлу mp.4.

У вихідних даних висновку експерт наводить дані, зазначені на схемі ДТП та відображає пояснення власника автомобіля Mazda CX5 д/н НОМЕР_4 ОСОБА_2 , водія автомобіля Тойота RAV-4 д/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 та водія автомобіля «Hyundai Santa Fe», д/н НОМЕР_1 ОСОБА_3 , а також зміст протоколу про адміністративне правопорушення.

Поряд із цим, з дослідницької частини висновку вбачається, що для надання відповідей на поставлені питання, експертом не брались до уваги наявні в матеріалах справи пояснення учасників ДТП, а схема ДТП оцінювалась вибірково.

Так, досліджуючи можливий механізм ДТП, експерт не зазначає та не враховує відображене на схемі ДТП місце зіткнення.

Висновок експерта про утворення наступної контактної пари: деформація правого переднього крила автомобіля Hyundai Santa Fe з деформацією зовнішньої фільонки правих передніх дверей автомобіля Тойота RAV-4, суперечить наявним в матеріалах експертизи фотокарткам, зокрема фото 4, згідно з яким автомобіль Hyundai Santa Feмає пошкодження лівого (а не правого) переднього крила.

Сумнівним є також твердження експерта про те, що в досліджуваних умовах безпосередньо перед зіткненням автомобіль Тойота RAV-4 стало рухався в правій крайній смузі, приблизно посередині неї, напрямок руху не змінював, оскільки вказане суперечить письмовим поясненням водія ОСОБА_1 , де він зазначає про те, що рухався в середньому ряду. Крім того, наявний в матеріалах експертизи відеозапис, який також досліджувався апеляційним судом, не містить достатньо даних для такого висновку, навпаки, вбачається, що на мітці часу 07:55:21, коли з`являється світло фар автомобіля Тойота RAV-4, воно освітлює в першу чергу припаркований автомобіль білого кольору «Mercedes Benz», а не проїжджу частину смуги громадського транспорту в напрямку руху, що може свідчити про розташування автомобіля Тойота RAV-4 під кутом, відносно смуги руху, що могло бути можливим при зміні напрямку руху із середньої смуги в смугу громадського транспорту та узгоджується із письмовими поясненнями водія автомобіля «Hyundai Santa Fe» ОСОБА_3 , наданими одразу після ДТП.

З метою усунення встановлених у висновку експерта суперечностей, апеляційний суд викликав судового експерта ОСОБА_8 у судове засідання для надання роз`яснень. Проте, допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_8 наявність вказаних суперечностей своїми поясненнями не усунув, як і не зміг надати відповіді суду, з урахуванням характеру та локалізації пошкоджень автомобілей «Hyundai Santa Fe» та «Тойота RAV-4», отриманих внаслідок ДТП, під яким кутом відносно один одного знаходились вказані автомобілі в момент ДТП та чи могли ці автомобілі в момент зіткнення один з одним одночасно перебувати в межах вказаної смуги руху, з огляду на ширину самих транспортних засобів та ширину смуги громадського транспорту, зазначену на схемі ДТП.

З огляду на вказане, висновок судового експерта ОСОБА_8 №04-25 від 31.03.25 не можна вважати належним доказом у даній справі, тому суд першої інстанції обґрунтовано його відхилив.

Схема ДТП не підтверджує вину ОСОБА_3 . Так, місце зіткнення, зазначене позначкою 3 на схемі ДТП знаходиться на відстані 3,1 метра від правового бордюрного каменю та розташоване на смузі для руху громадського транспорту, яка має ширину 3 метри. На схемі також зазначена смуга для паркування шириною 3 метри, на якій запарковані транспортні засоби. Враховуючи ширину самих транспортних засобів «Hyundai Santa Fe» та «Тойота RAV-4», а також характер отриманих ними пошкоджень в результаті їх взаємодії, виключається можливість перебування вказаних автомобілів в момент ДТП одночасно в межах смуги громадського транспорту.

Окрім цього, у матеріалах справи відсутні будь-які інші докази вини ОСОБА_3 . Фактично, єдиним доказом вини ОСОБА_3 є пояснення потерпілого ОСОБА_1 , що є недостатнім для встановлення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування «поза розумним сумнівом», сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах «Кобець проти України» (п.43) та «Авшар проти Туреччини» (п. 282), «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року, «Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії» від 6 грудня 1998 року; доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпції, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати.

Згідно ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.

Отже, суд першої інстанції при розгляді даної справи повною мірою дотримався вимог та ст. 245, 251, 252, 278, 280, 283, 294 КУпАП, правильно встановив всі фактичні обставини справи та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Доводи та обставини, на які посилаються апелянти, були предметом дослідження у суді першої інстанції і висновки з цього приводу, зроблені судом, ґрунтуються на встановлених обставинах та досліджених у судовому засіданні доказах, яким судом дана належна правова оцінка.

З зазначених підстав постанова місцевого суду підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Бардіної Олени Олександрівни залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Василевського Олександра Леонідовича залишити без задоволення.

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 29 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Д.О.Таргоній