Постанова від 12 жовтня 2025 р. у справі №755/7568/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

-

Справа № 33/824/5128/2025 Постанова винесена суддею Дзюбою О.А.

Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 жовтня 2025 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Горб І.М., перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Дніпровського районного суду м. Києва від 12 вересня 2025 року,

в с т а н о в и л а:

Постановою судді Дніпровського районного суду м. Києва від 12 вересня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Також постановлено стягнути із ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , вважаючи постанову суду незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Альтернативно - скасувати постанову та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови суду, як пропущений з поважних причин, посилаючись на те, що суд першої інстанції розглянув справу за його відсутності, а про оскаржувану постанову суду він дізнався лише 22 вересня 2025 року через повідомлення в додатку «Дія», а до цього він не отримував жодних сповіщень, при цьому його спроби моніторити справу через електронний суд були марними через технічні проблемі системи.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, розглянувши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду, вважаю, що клопотання про поновлення строку задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з наступних підстав.

Згідно ч. 2 ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Постанова Дніпровського районного суду м. Києва стосовно ОСОБА_1 була винесена 12 вересня 2025 року.

Разом з тим, апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 подав через систему «Електронний суд» 03.10.2025, тобто з пропуском встановленого законом 10-денного строку на апеляційне оскарження.

Строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин.

Між тим, доводи ОСОБА_1 , наведені в обґрунтування прохання про поновлення строку на апеляційне оскарження, не містять посилань на обставини, які б свідчили про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 12 вересня 2025 року.

Як вбачається з постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 12 вересня 2025 року, ОСОБА_1 не був присутнім при розгляді справи про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції.

Проте, з матеріалів справи слідує, що про день та час розгляду справи, призначеної в черговий раз на 11:00 год. 12.09.2025, ОСОБА_1 повідомлявся судом шляхом надіслання йому 05.09.2025 судової повістки про виклик до суду (а.с. 39).

Також з матеріалів справи слідує, що ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» 11.09.2025 подав до суду клопотання про закриття провадження у зв`язку з відсутністю належних і допустимих доказів, що підтверджують подію та склад правопорушення, в яких, окрім іншого, просив у разі призначення судового засідання розглянути подане клопотання та справу за його відсутності, оскільки всі доводи та обґрунтування викладені у письмовій формі (а.с. 40-43).

Отже, вищенаведені обставини вказують на те, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складання щодо нього 15.04.2025 протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, в якому наявний особистий підпис ОСОБА_1 про отримання другого примірника даного протоколу (а.с. 1, 3), а також про перебування даної адміністративної справи на розгляді в Дніпровському районному суді м. Києва, яка неодноразово призначалась судом до розгляду та відкладалась за клопотаннями захисника ОСОБА_3 та самого ОСОБА_1 , зокрема за його клопотаннями від 19.08.2025 року, від 05.09.2025 року (а.с. 26-29, 35-36), та була призначена до розгляду в черговий раз на 12.09.2025, про що ОСОБА_1 було достеменно відомо, в подальшому самостійно не цікавився ні датою наступного судового засідання, ні наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо нього.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є обмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією з таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення «Пономарьов проти України»).

Натомість, як вказувалось вище, матеріали справи не свідчать, що ОСОБА_1 вживались заходи, щоб дізнатись про стан відомого йому судового провадження.

До того ж слід зазначити, що для отримання інформації щодо стану розгляду судової справи та прийнятих судових рішень функціонує офіційний веб-портал «Судова влада України» та «Єдиний державний реєстр судових рішень», за допомогою яких особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду, а тому є безпідставними посилання ОСОБА_1 на те, що про оскаржувану постанову суду він дізнався лише 22.09.2025 через повідомлення у додатку «Дія», а до цього не отримував жодних сповіщень, при цьому його спроби моніторити справу через електронний суд були марними через технічні проблемі системи.

Тобто, за умови достатньої зацікавленості, ОСОБА_1 , якому достеменно було відомо про те, що на розгляді у Дніпровському районному суді м. Києва перебуває справа про адміністративне правопорушення щодо нього за ч. 1 ст. 130 КУпАП, яка була призначена до розгляду в черговий раз на 12.09.2025, мав можливість поцікавитися наслідками її розгляду раніше ніж 22.09.2025, та відповідно своєчасно, тобто в 10-денний строк, хоча б від цієї дати, подати апеляційну скаргу.

За таких обставин, відсутні підстави для поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження, оскільки причини, на які він посилається, з урахуванням зазначених вище обставин, не є поважними.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Оскільки доказів, які б підтверджували поважність пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення, апелянтом не надано, а обставини, на які він посилається, не є поважними і не підлягають визнанню поважними, то у поновленні строку на апеляційне оскарження слід відмовити, а апеляційну скаргу повернути ОСОБА_1 .

На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и л а:

Відмовити ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 12 вересня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно ОСОБА_1 .

Апеляційну скаргу повернути ОСОБА_1 .

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Горб І.М.