Постанова від 16 листопада 2025 р. у справі №755/16011/25 — Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2025 року м. Київ

Справа № 755/16011/25

Провадження: № 33/824/5294/2025

Суддя судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду Невідома Т. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Сіренка Максима Юрійовича

на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 29 вересня 2025 року, винесену під головуванням судді Федосєєва С. В.

про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1

за ст. 122-4 КУПАП,

в с т а н о в и л а:

Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 29 вересня 2025 року визнано ОСОБА_2 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення? передбаченого ст. 122-4 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп.

Не погодившись із таким судовим рішенням, захисник ОСОБА_2 - адвокат Сіренко М. Ю. подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, просив скасувати постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 29 вересня 2025 року та закрити провадження у справі на підставі ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що працівниками поліції було порушено вимоги статті 254 КУпАП, оскільки подія мала місце 04 січня 2025 року, особу ОСОБА_2 згідно з матеріалами справи було встановлено 07 березня 2025 року, проте протокол про адміністративне правопорушення складено лише 12 серпня 2025 року. Крім того, скаржник вказує, що при застосуванні найсуворішого виду адміністративного стягнення суд першої інстанції не врахував усі обставини справи, а саме те, що відповідно до матеріалів справи дорожньо-транспортна пригода сталася не з його вини, а з вини потерпілої ОСОБА_3 . Також судом не було враховано, що ОСОБА_2 раніше не притягувався до відповідальності за грубі порушення Правил дорожнього руху, характеризується позитивно та сприяв проведенню досудового розслідування.

В судовому засіданні ОСОБА_2 та його захисник - адвокат Сіренко М. Ю. просилиапеляційну скаргу задовольнити та скасувати постанову суду першої інстанції.

Вислухавши пояснення ОСОБА_2 , його захисника - адвоката Сіренка М. Ю. дослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, доходжу висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об?єктивнез?ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Приймаючи рішення про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні, передбаченого ст 122-4 КУпАП правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, і які підтверджують вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУПАП.

З таким висновком суду першої інстанції погоджується й суд апеляційної інстанції з огляду на наступне.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`ктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі, тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Положеннями статті 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляд справи про адміністративне правопорушення, в даному випадку, передбаченого статтею 124 КУПАП, у числі інших визначених законом обставин, зобов?язанийз?ясувати: чи мало місце правопорушення, за яке особа притягається до відповідальності; чи містить діяння склад адміністративного правопорушення, чи є особа винною у його вчиненні та чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Як убачається із матеріалів справи, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №420928, ОСОБА_2 , 04.01.2025 року о 23 годині 02 хвилин, керуючи транспортним засобом марки «BMW»,д.н.з. НОМЕР_1 (іменний номер «LITOSH»), у м. Києві по вул. І. Миколайчука, 13-А, був учасником ДТП з пішоходомОСОБА_10 , що призвело до її травмування, після чого місце ДТП залишив не повідомивши уповноважений підрозділ поліції про дану поді.. чим порушив п. 2.10 Правил дорожнього руху України,за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП.

Відповідно висновка судово-медичної експертизи за №042-516-2025 від 06.05.2025 під час звернення ОСОБА_3 04.01.2025 року у неї мали місце тілесні ушкодження: закрита травма правого колінного суглобу,перелом латерального я виростку великогомілкової кістки, неповний розрив латеральної колатеральної зв?язки, синовіт, підшкірна гематома, вказані тілесні ушкодження відносяться до тілесного ушкодження середнього ступеню тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров?я.

Крім того, в матеріалах справи наявні пояснення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , з яких убачається що ОСОБА_2 після ДТП відразу хотів залишити місце ДТП, але йому ОСОБА_7 заблокував проїзд, після чого ОСОБА_2 вийшов з машини, вони почали сваритись та останній вимагав звільнити дорогу для проїзду. У подальшому, коли ОСОБА_7 відійшов від машини, ОСОБА_2 поїхав з місця ДТП.

Наявні в матеріалах справи докази є узгодженими між собою, взаємно доповнюють один одного та дають підстави для беззаперечного висновку про те, що в діях ОСОБА_2 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 122-4 КУпАП, залишення водієм місця дорожньо-транспортної пригоди, учасником якої він був.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_2 та законності притягнення його до адміністративної відповідальності.

Доводи скаржника, про те що поліцією було порушено вимоги ст. 254 КУпАП, так як подія мала місце 04.01.2025року, особу ОСОБА_2 згідно матералів справи було встановлено 07 березня 2025 року, проте протокол про адмінстративнеправорушення було складено 12 серпня 2025 року, оцінються критично виходячи з наступного.

З протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що правопорушення було вчинено 04 січня 2025 року.

Постановою старшого слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м.Києві підполковника поліції Ковальчука Олександра від 30 червня 2025 року, кримінальне провадження досудових розслідувань за №120251000040000528 від 14 лютого 2025 poкy закрито за відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Згідно з ч. 7ст. 38 КУпАП, у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.

Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №420928 відносно ОСОБА_2 складено 12 серпня 2025 року, тобто, з моменту винесення постанови про закриття кримінального провадження - 30 червня 2025 року до накладенняадміністративного стягнення судом першої інстанції - 29 вересня 2025 року, строк накладення адміністративного стягнення, відповідно до ч. 7 ст. 38 КУпАП, не закінчився.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції визнає обгрунтованими доводи скаржника про те, що накладене на нього адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами є надмірно суворим.

В суді ОСОБА_2 повідомив про те, що позбавлення його права керування транспортними засобами на один рік позбавить його єдиного джерела отримання доходу та значно погіршить матеріальне становище його сім?ї.

Згідно положень ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан обставини, що пом?якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до санкції ст.122-4 КУпАП за порушення правил дорожнього руху, залишенняводіямитранспортнихзасобів, іншимиучасникамидорожньогоруху на порушеннявстановлених правил місцядорожньо-транспортноїпригоди, до якої вони причетні,тягне за собою накладення штрафу в розмірідвохсотнеоподатковуванихмінімумівдоходівгромадянабопозбавлення права керуваннятранспортнимизасобами на строк від одного до двохроків, абоадміністративнийарешт на строк від десяти до п`ятнадцятидіб.

Накладаючи на ОСОБА_2 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, за наявності в санкції ст. 122-4 КУпАП альтернативного більш м?якого виду стягнення у виді штрафу, суд першої інстанції не перевірив та не врахував належним чином даних про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме, що в матеріалах справи відсутні дані, що ОСОБА_2 раніше притягувався до адміністративної відповідальності.

Крім того, відповідно до матеріалів справи дорожньо-транспортна пригода трапилась із вини потерпілої ОСОБА_3 , яка порушила Правила дорожнього руху та перебувала в стані алкогольного сп?яніння, за що її було притягнуто до адміністративної відповідальності.

Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_2 , у справі не встановлено.

Крім того, судом першої інстанції не враховано відсутність тяжких наслідків дорожньо-транспортної пригоди.

З урахуванням наведеного, апеляційний суд вважає за можливе апеляційну скаргу задовольнити частково, постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 29 вересня 2025 року в частині накладеного стягнення замінити, застосувавши до ОСОБА_2 захід адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн, що відповідатиме меті адміністративного стягнення - вихованню особи та запобіганню вчинення нових правопорушень.

Керуючись ст. ст. 284, 294 КУпАП, суддя

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_2 - адвоката Сіренка Максима Юрійовича задовольнити частково.

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 29 вересня 2025 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності на підставі ст. 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення - змінити; застосувавши до ОСОБА_2 захід адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Т. О. Невідома