Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №755/12943/25 — Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/12943/25

Провадження №: 2-а/755/372/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" січня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

Головуючого судді - Хромової О.О.

при секретарі - Бовкун М.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (в письмовому провадженні) в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21 червня 2025 року № 1577 по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, провадження у справі закрити та стягнути на користь позивача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 03 червня 2025 року оператором групи офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_3 солдатом ОСОБА_2 складено протокол у справі про адміністративне правопорушення, у якому зазначено, що ОСОБА_1 не уточнив свої військово-облікові дані протягом 60 днів відповідно до розділу ІІ прикінцевих та перехідних положень Закону України від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ. Доказами вчинення адміністративного правопорушення зазначено витяг з ЄДРПВР, Розділ «Звірка даних» щодо відсутності запитів про звірку даних у період з

18 травня 2024 року по 17 липня 2024 року. Розгляд справи про адміністративне правопорушення призначено на 21 червня 2024 року на 10-00 год. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . Оскільки у протоколі не було зазначено, які саме дані не уточнив позивач, 10 червня 2025 року ОСОБА_1 направив письмові пояснення на електронну пошту ІНФОРМАЦІЯ_7 та 11 червня 2025 року також на поштову адресу відповідача. У поясненнях позивач зазначив, що має зареєстроване місце проживання у місті Корсунь-Шевченківський Черкаської області, з травня 2024 року постійно проживає в АДРЕСА_1 та має місце роботи на території Печерського району міста Києва. Проживає разом зі співмешканкою та їх спільною дитиною. 25 липня 2024 року позивач став батьком третьої дитини, відтак, має право на відстрочку від призову. В січні 2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою отримання військово-облікового документа. Однак військово-обліковий документ отримати не зміг, роз`яснено про необхідність звернення до ІНФОРМАЦІЯ_7 за місцем реєстрації. Позивач не має можливості звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_5 , пройти там ВЛК та чекати два тижні на оформлення документа. Всі дані позивача є у відкритих реєстрах. При цьому, положеннями примітки до статті 210-1 КУпАП чітко визначені умови, за яких положення статті 210-1 КУпАП не застосовуються. Завдяки обміну відомостями з іншими державними реєстрами, «Оберіг» бачить інформацію про тих, хто ніколи не ставав на військовий облік і не відвідував ТЦК. Поряд з цим, станом на дату складення протоколу у справі про адміністративне правопорушення від 03 червня 2025 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 не надсилав та не вручав позивачеві повістки про виклик. Оскільки позивач не визнає своєї вини в інкримінованому йому адміністративному правопорушенні, до моменту розгляду справи про адміністративне правопорушення, позивач надіслав до ІНФОРМАЦІЯ_7 клопотання про надання доказів, отриманих до 03 червня 2025 року, а саме щодо повноважень солдата ОСОБА_2 на складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення, надіслання позивачеві повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 із зазначенням дати її надсилання та мети, дані про звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 до інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів даних, держателями яких є державні органи щодо отримання персональних даних та отримані відповіді або відповіді про неможливість отримання запитуваної інформації. Також позивач просив зазначити, які саме його персональні дані не могли бути одержані ІНФОРМАЦІЯ_7 самостійно. Водночас, до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення - 21 червня 2025 року, відповідач не надав витребовувані докази.

24 червня 2025 року працівником ІНФОРМАЦІЯ_3 видано постанову у справі про адміністративне правопорушення № 1577.

З оскаржуваною постановою позивач не погоджується, вона не є вмотивованою та нічим не підтвердженою, не вказано дати отримання витягу з ЄДРПВР, розділ «Звірка даних». Відповідачем не встановлено всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, не з`ясовано та не вказано, які саме персональні дані позивача не було уточнено ним, не наведено мотиви неможливості самостійного отримання даних позивача та докази вчинення таких дій. Водночас, посадова особа, яка здійснювала розгляд справи про адміністративне правопорушення, зобов`язана була задовольнити клопотання позивача про надання доказів, заявлене у поясненнях, або вказати мотиви, з яких клопотання не підлягає задоволенню. Всупереч вимогам статті 280 КУпАП орган (посадова особа) своїх обов`язків не виконала, до справи підійшла формально, фактично, справа розглянута не була. Таким чином, постанова підлягає скасуванню. Єдиним доказом вчинення правопорушення є оскаржувана постанова, однак, вона є предметом спору між сторонами, тому не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів.

Також відповідачем не надано доказів надіслання позивачеві повістки про виклик. Позивач таких повісток не отримував.

Також відповідачем не надано доказів неможливості отримання персональних даних позивача, у постанові про це також не зазначено.

Таким чином, відповідачем не доведено наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

З огляду на викладене позов просив задовольнити, скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, вирішити питання про розподіл судових витрат.

В порядку автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Хромовій О.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 15 липня 2025 року відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (в письмовому провадженні). Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.

16 серпня 2025 року (вхід. від 18 серпня 2025 року, № 48394) до суду від ІНФОРМАЦІЯ_3 надійшов відзив на позовну заяву.

Відповідач зазначив, що з огляду на положення підпункту 1 пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ, громадяни України, які перебувають на військовому обліку, повинні були здійснити активні дії у визначений законом порядок, спосіб та строк для уточнення своїх актуальних даних., які не можуть бути уточнені шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами: уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти та інші персональні дані.

Постанова від 21 червня 2025 року № 1577 ґрунтується на витязі з ЄДРПВР, що відповідно до статті 251 КУпАП є чітко встановленим законодавством доказом в справі про адміністративне правопорушення. Відповідно до вказаного витягу та розділу «Звірка даних» ОСОБА_1 не було здійснено вчасно звірку контактних даних, звірку даних при особистій явці до 16 липня 2024 року, що повністю підтверджує встановлені в постанові обставини.

Позивачем під особистий підпис отримано протокол у справі про адміністративне правопорушення, до якого додано витяг з ЄДРПВР, розділ «звірка даних» щодо відсутності записів про звірку даних у період з 18 травня 2024 року по 17 липня 2024 року, тому права ОСОБА_1 , як особи, яка не виконала вимоги закону, не були порушені. Інформація щодо даних, які підлягали уточненню є загальновідомою та міститься у чинному законодавстві.

Відсутність доказів надсилання на адресу позивача повістки про виклик не стосується інкримінованого позивачеві адміністративного правопорушення стосовно порушення ОСОБА_1 вимог, викладених у розділі ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 11 квітня

2024 року № 3633-ІХ.

Посилання позивача на неможливість отримання паперового військово-облікового документа вважають нікчемними, оскільки такі твердження не спростовують суті адміністративного правопорушення, при цьому, ОСОБА_1 не позбавлений можливості оформити електронний ВОД.

Про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення позивач був повідомлений належним чином.

З огляду на те, що позивач отримав усі наявні докази по справі разом із протоколом у справі про адміністративне правопорушення, вважають постанову від 21 червня 2025 року № 1577 законною та обґрунтованою, а адміністративний позов ОСОБА_1 таким, що не підлягає задоволенню.

З огляду на викладене у задоволенні позову просили відмовити.

Відповідно до частин п`ятої, восьмої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши письмові матеріали справи, зібрані у справі докази, суд приходить до таких висновків.

З матеріалів справи встановлено, що 03 червня 2025 року оператором групи обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_3 солдатом ОСОБА_2 , керуючись статтею

235 КУпАП складено протокол про адміністративне правопорушення, про те, що 03 червня 2025 року о 23-00 год. за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , не уточнив свої військово-облікові дані протягом 60 днів, відповідно до розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 11 квітня 2024 року № 3633-ІХ.

У протоколі зазначено, що до протоколу додається: витяг з ЄДРПВР, розділ «звірка даних» щодо відсутності записів про звірку даних у період з 18 травня 2024 року по 17 липня 2024 року.

Протокол містить особистий підпис ОСОБА_1 про отримання другого примірника протоколу.

Також шляхом проставлення особистого підпису ОСОБА_1 підтвердив, що повідомлений про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 21 червня 2025 року о

10-00 год у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Правом на надання особистих пояснень під час складення протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не скористався.

Водночас, з матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 направив письмові пояснення по справі до ІНФОРМАЦІЯ_7 , у яких зазначив, що має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 , з травня

2024 року постійно проживає за адресою: АДРЕСА_4 , та має місце роботи на території Печерського району міста Києва. Проживає разом зі співмешканкою та їх спільною дитиною. 25 липня 2024 року позивач став батьком третьої дитини, відтак, має право на відстрочку від призову. В січні 2025 року позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою отримання військово-облікового документа. Однак військово-обліковий документ отримати не зміг, роз`яснено про необхідність звернення до ІНФОРМАЦІЯ_7 за місцем реєстрації. Позивач не має можливості звернутися до ІНФОРМАЦІЯ_5 , пройти там ВЛК та чекати два тижні на оформлення документа. Всі дані позивача є у відкритих реєстрах. Станом на дату складення протоколу у справі про адміністративне правопорушення від 03 червня 2025 року, ІНФОРМАЦІЯ_2 не надсилав та не вручав позивачеві повістки про виклик.

Також у письмових поясненнях ОСОБА_1 заявив клопотання про надання доказів: 1) повноважень солдата ОСОБА_2 на складання протоколу у справі про адміністративне правопорушення; 2) надіслання позивачеві повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_7 із зазначенням дати її надсилання та мети; 3) дані про звернення ІНФОРМАЦІЯ_3 до інформаційно-комунікаційних систем, реєстрів даних, держателями яких є державні органи щодо отримання персональних даних та отримані відповіді або відповіді про неможливість отримання запитуваної інформації. Також позивач просив зазначити, які саме його персональні дані не могли бути одержані ІНФОРМАЦІЯ_7 самостійно.

21 червня 2025 року за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову № 1577 за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП. Встановлено, що громадянином ОСОБА_1 не було уточнено свої військово-облікові дані протягом 60 днів відповідно до розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 11 квітня 2024 року

№ 3633-ІХ, у зв`язку із чим порушено законодавство про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Вина ОСОБА_1 підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення: протоколом та інформацією з ЄДРПВР.

Враховуючи, що ОСОБА_1 скоїв адміністративне правопорушення, що передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП, а саме: допустив порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, постановлено накласти на громадянина ОСОБА_1 передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В матеріалах справи міститься витяг з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Зазначено, що військовозобов`язаний стоїть на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , наявна примітка про дату уточнення військово-облікових даних - 03 червня 2025 року.

До матеріалів справи також долучено паперову копію інформації із розділу «Звірка даних» щодо військовозобов`язаного ОСОБА_1 , яка містить запис про звірку даних при особистій явці 03 червня 2025 року.

Частиною першою статті 55 Конституції України проголошено право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до вимог частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно із частиною першою статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно із статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративне правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення (стаття 8 КУпАП).

Відповідно до частини першої статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної Постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно із пунктом 5 частини першої статті 213 КУпАП справи про адміністративні правопорушення розглядаються, зокрема, органами Національної поліції, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Статтею 235 КУпАП передбачено, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію встановлена статтею 210-1 КУпАП.

За частиною першою статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із частиною третьою наведеної статті вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Спеціальним законом, який визначає, зокрема, обов`язки громадян щодо здійснення мобілізації в особливий період, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року № 3543-XII (далі - Закон № 3543/зі змінами та доповненнями згідно із Законом України від 11 квітня

2024 року № 3633-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»).

За визначенням абзацу 5 частини першої статті 1 Закону № 3543-XII особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року

№ 64/2022 на території України введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року, який триває по теперішній час.

Законом України від 03 березня 2022 року № 2105-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року

№ 65/2022 «Про загальну мобілізацію», яким оголошено проведення загальної мобілізації, яка триває і нині.

Отже, станом на дату виникнення спірних правовідносин на території України діяв правовий режим особливого періоду.

Статтею 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» визначено обов`язки громадян щодо мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Законом України від 11 квітня 2024 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» (набрав чинності 18 травня 2024 року) було внесено зміни до статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме передбачено, що: 1) військовозобов`язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов`язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження; 2) у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов`язані мати при собі військово-обліковий документ та пред`являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.

Враховуючи вимоги зазначеного абзацу сьомого частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» всі військовозобов`язані, окрім тих, що відносяться до абзаців другого, третього, четвертого, п`ятого, шостого зобов`язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.

Частиною десятою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, окрім іншого: - уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абзац другий); - виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абзац шостий).

Частина десята статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» викладена в редакції Закону № 3633-IX, який набув чинності 18 травня 2024 року.

Відповідно до частини одинадцятої статті 38 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що призовники, військовозобов`язані, резервісти в разі зміни їх сімейного стану, стану здоров`я, адреси місця проживання (перебування), номерів засобів зв`язку та адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти), освіти, місця роботи, посади зобов`язані особисто в семиденний строк повідомити про такі зміни відповідні органи, де вони перебувають на військовому обліку, у тому числі у випадках, визначених Кабінетом Міністрів України, через центри надання адміністративних послуг та інформаційно-телекомунікаційні системи.

Вказаний обов`язок визначено також пунктом 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487.

Згідно із пунктом 1 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487 (далі - Порядок), цей Порядок визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Відповідно до пункту 2 Порядку, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо: фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками; здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами; подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За змістом абзацу 2 підпункту 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які є додатком до вищевказаного Порядку, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні, зокрема, перебувати на військовому обліку за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад.

Абзацом четвертим пункту 1 частини другої Прикінцевих та перехідних положень Закону № 3633-ІХ встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов`язані протягом

60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв`язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані, зокрема, у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста (за наявності).

Вищезазначені норми права передбачають три шляхи, яким громадяни України, які перебувають на території України та які перебувають на військовому обліку повинні були уточнити свої персональні дані з 17 травня 2024 року по 16 липня 2024 року (включно), а саме:

-через центр надання адміністративних послуг;

-через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста;

- у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

До позовної заяви не додано будь-яких з наведених вище документів (військово-облікового документа чи паперової копії інформації із застосунку «Резерв+»), які б давали суду можливість пересвідчитися у дотриманні ОСОБА_1 вимог Закону № 3696-ІХ, в частині виконання обов`язку оновлення власних військово-облікових даних у встановлений законом строк.

При цьому, позивач ОСОБА_1 не заперечує, що у період з 17 травня 2024 року по 16 липня 2024 року (включно) військово-облікові дані не оновлював ні через центр надання адміністративних послуг, ні через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, ні через територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Позивач підтвердив, що оновлення військово-облікових даних вчинив саме 03 червня 2025 року.

Факт оновлення військово-облікових даних ОСОБА_1 у вказану дату - 03 червня

2025 року, підтверджується також інформаційною довідкою з Єдиного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, наданою ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 від 03 червня 2025 року містить особистий підпис військовозобов`язаного про отримання його другого примірника, поряд з цим зазначено, що додатками до протоколу є витяг з ЄДРПВР та розділ «звірка даних».

Таким чином, ОСОБА_1 був обізнаний з інкримінованим йому адміністративним правопорушенням, підтвердив факт отримання копії протоколу з додатками, а також засвідчив, що обізнаний про дату, час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення. Водночас, під час складення проколу правом на надання пояснень не скористався.

Стаття 68 Конституції України передбачає, що кожен зобов`язаний неухильно дотримуватись Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від відповідальності.

Відповідно до статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Згідно зі статтею 42 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» та пунктом

19 Порядку № 1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов`язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на спростування обставин, що викладені в оспорюваній постанові.

Частиною першою статті 210-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

Приміткою у статті 210 КУпАП визначено, що положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов`язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.

Однак, примітка до статті 210 КУпАП не може бути застосована в даному випадку, оскільки чинне законодавство зобов`язувало саме позивача вчинити певні дії, і уточнити свої персональні дані у встановлений строк, які могли бути вчинені тільки ним особисто у один із визначених способів, відтак держатель Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів може перевірити чи уточнив військовозобов`язаний свої персональні дані, але обов`язок такого уточнення покладається на військовозобов`язаного, яким є позивач.

Частиною десятою статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», з відповідними змінами, визначено способи, якими громадяни України зобов`язані уточнити протягом встановленого шестидесятиденного строку свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

ОСОБА_1 , проігнорувавши виконання обов`язку, покладеного на нього згідно вищезазначених правових норм, жодним із визначених способів уточнення своїх персональних даних у встановлений законом строк, а саме з 17 травня 2024 року по 16 липня 2024 року (включно), не скористався, порушив правила військового обліку і вчинив порушення законодавства про військовий обов`язок і військову службу, що тягнене за собою накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем підтверджено правомірність прийняття оскаржуваної постанови.

Посилання позивача на відсутність доказів надсилання на його адресу ІНФОРМАЦІЯ_2 повістки про виклик та не прибуття позивача за повісткою не заслуговують на увагу, оскільки не стосуються інкримінованого позивачеві адміністративного правопорушення та не входять до предмета доказування.

Оцінюючи інші доводи позову суд зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно із практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а, крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Таким чином, притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн відповідає вимогам чинного законодавства.

З огляду на викладене, враховуючи наявні в справі докази, відповідно до статті 293 КУпАП України, суд, як орган, що розглядає адміністративний позов (скаргу або протест) на постанову по справі про адміністративне правопорушення, перевіривши законність і аргументованість винесеної постанови, дійшов висновку про те, що постанова від 21 червня 2025 року № 1577 за справою про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП відповідає вимогам закону, а тому позов є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно зі статтею 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати у виді судового збору слід покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 19, 132, 134, 143, 157, 241-251 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , адреса проживання:

АДРЕСА_5 .

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_9 , ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ НОМЕР_2 , адреса місцезнаходження: АДРЕСА_6 .

Повне рішення суду виготовлено 12 січня 2026 року.

Суддя О.О. Хромова