Рішення від 11 січня 2026 р. у справі №541/1889/23 — Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/1889/23

Номер провадження 2-др/541/1/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(додаткове)

12 січня 2026 року м. Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області у складі:

головуючого судді - Городівського О.А.

за участю секретаря судового засідання - Ніколаєнко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника позивача Продан Ірини Олександрівни про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, виділення у власність 1/2 частини домоволодіння та земельної ділянки в порядку спадкування, встановлення факту істотного збільшення у своїй цінності майна,

встановив:

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 грудня 2025 року по справі №541/1889/23 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, виділення у власність 1/2 частини домоволодіння та земельної ділянки в порядку спадкування, встановлення факту істотного збільшення у своїй цінності майна.

31.12.2025 року до суду надійшла заява представника позивача Продан І.О. в якій вона просить ухвалити додаткове рішення та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі, що складаються з витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21 000,00 грн.

12.01.2026 року на адресу суду надійшло заперечення від представника відповідача адвоката Педорича В.І. проти заяви про ухвалення додаткового рішення про вирішення питання судових витрат. Зазначив, що матеріалами справи підтверджено, що попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат позивача у порядку, встановленому процесуальним законом, подано не було: не містить такої інформації ні первісна позовна заява від 31.05.2023, ні заява про зміну предмету позову від 01.10.2024. Таким чином, неповідомлення позивачем іншого учасника справи про попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат, а також не направлення на його адресу документів на підтвердження відповідних вимог, позбавило відповідача можливості подати до суду клопотання про зменшення розміру таких витрат відповідно до ч. 5-6 ст. 137 ЦПК України.

Учасники справи в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 грудня 2025 року по справі №541/1889/23 відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, виділення у власність 1/2 частини домоволодіння та земельної ділянки в порядку спадкування, встановлення факту істотного збільшення у своїй цінності майна.

08.07.2024 між адвокатом Продан Іриною Олександрівною та ОСОБА_1 було укладено Договір про надання правової допомоги. Згідно з п. 4.2 вказаного договору розмір гонорару Адвоката договірний та визначається сторонами окремими угодами за результатами наданої правової допомоги. У подальшому, 29 грудня 2025 року додатковою угодою №1 до вказаного Договору сторони визначили, що сума гонорару є фіксованою, складається з надання різних послуг та становить 21 000 грн.

Того ж дня, 29.12.2025 року адвокат Продан І.О. та ОСОБА_1 склали Акт прийняття-передачі наданих послуг до Договору про надання правової допомоги від 08.07.2024, на підтвердження факту надання позивачу правової допомоги у передбаченому Договором обсязі наданих послуг і виконання робіт та їх вартості у сумі 21 000 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно зі ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог, у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст. 270 цього Кодексу.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Враховуючи те, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, виділення у власність 1/2 частини домоволодіння та земельної ділянки в порядку спадкування, встановлення факту істотного збільшення у своїй цінності майна рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26.12.2025 відмовлено в повному обсязі, то відповідно витрати на професійну правничу допомогу покладаються на позивача, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви представника Продан Ірини Олександрівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 12-13, 76, 81, 133, 137, 140-141, 246-247, 258-259, 263-265, 270 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача Продан Ірини Олександрівни про ухвалення додаткового рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, виділення у власність 1/2 частини домоволодіння та земельної ділянки в порядку спадкування, встановлення факту істотного збільшення у своїй цінності майна.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне додаткове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на додаткове рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного додаткового рішення суду.

Суддя: О. А. Городівський