Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №127/37944/25 — Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/37944/25

Провадження № 3/127/7913/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 рокум. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

30.11.2025 о 22:05 год у м. Вінниця, проспект Коцюбинського, 53, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Opel Astra д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме звужені зіниці очей, які не реагують на промінь світла, виражене тремтіння пальців рук, неприродня блідість обличчя. Від проходження огляду у присутності лікаря-нарколога на стан наркотичного сп`яніння, водій у встановленому законом порядком відмовився на місці зупинки транспортного засобу, чим порушив п.2.5 ПДР.

У судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про час та дату судового засідання, шляхом надіслання повістки на адресу місця проживання, не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Відомості про неможливість з`явитись у судове засідання з поважних причин суду надані не були. Тому право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на справедливий суд, яке гарантоване ст. 6 Конвенції, є забезпеченим, проте означеним правом особа не скористалась.

Тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини у справі (далі – ЄСПЛ) «Пономарьов проти України», сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, у постанові від 28.10.2021 (справа № 11-250сап21) Верховний Суд (далі – ВС) зауважив, що частиною другою статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) визначено, що участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за статтею 130 КпАП, не є обов`язковою.

В зв`язку з цим суд вважає за доцільне здійснити судовий розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом "v)" частини першої статті 1 ("Визначення") Конвенції про дорожній рух від 8 листопада 1968 року (ратифікована Україною 25.04.1974 року), термін "водій" ("погонич") означає будь-яку особу, яка керує транспортним засобом, автомобілем і т.д. (включаючи велосипеди) або веде по дорогах худобу, стада, упряжних, в`ючних або верхових тварин. Відтак, водієм є будь-яка особа, яка керує транспортним засобом, незалежно від наявності в неї посвідчення водія, і на неї поширюються вимоги пунктів 2.5 та 2.9 Правил дорожнього руху України.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Наявність складу адміністративного правопорушення та вина ОСОБА_1 , у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП підтверджується матеріалами наявними у справі, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 528199 від 30.11.2025 року, на якому наявний підпис ОСОБА_1 ; безперервним відеозаписом з портативного відеореєстратора № 460507 та № 470765; письмовим направленням водія на проходження огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 30.11.2025 року, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у встановленому законом порядку; рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції з обслуговування Вінницького району управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Михайла Саботюка від 30.11.2025.

Також, згідно з рапортом поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону управління патрульної поліції з обслуговування Вінницького району управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Михайла Саботюка від 30.11.2025, під час несення служби 30.11.2025 року в складі екіпажу «Юнкер-108» спільно із старшим лейтенантом поліції Войцещуком В.М. в м. Вінниця по вул. Коцюбинського 53, близько о 22 год 05 хв було зупинено транспортний засіб марки Opel Astra номерний знак НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Під час спілкування в останнього було виявлено, ознаки наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на промінь світла; виражене тремтіння пальців рук; неприродна блідість обличчя. У подальшому останньому було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння, у встановленому законом порядку, у лікаря-нарколога в «КНП ВОКПЛ ім. акада О.І. Ющенка» м. Вінниця вул. Пирогова 109, водій відмовився усвідомлюючи всі наслідки. Водія було відсторонено від керування, транспортний засіб було залишено на місці події без порушень ПДР. Дана подія фіксувалась на портативні відеореєстратори.

Згідно з ч. 1 ст. 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Пунктом 3 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 за № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за № 1413/27858 (далі – Інструкція) визначені ознаки алкогольного, наркотичного сп`яніння чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп`яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.

Згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до пункту 4 розділу 1 Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року, ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

З відеозаписів, долучених до протоколу чітко вбачається: факт керування водія ОСОБА_1 транспортним засобом; факт, що під час спілкування, працівниками поліції у ОСОБА_1 були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння; факт неодноразової відмови ОСОБА_1 від проходження запропонованого працівниками патрульної поліції огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку у лікаря-нарколога.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 безпідставно відмовився від проходження у встановленому законом порядку медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, за наявності передбачених законом, зокрема Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735, підстав направлення його до проходження такого медичного огляду.

Наявні в матеріалах справи докази в сукупності узгоджуються між собою, жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, в сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і встановлений судом перебіг досліджуваної події відповідає змісту відео, яке міститься на технічному носієві з відеозаписом і знаходиться в матеріалах справи.

ОСОБА_1 підлягає адміністративній відповідальності, оскільки досяг віку, з якого настає адміністративна відповідальність, відомості про його неосудність відсутні.

Згідно з ч. 2 ст. 30 КУпАП, позбавлення наданого даному громадянинові права керування транспортними засобами застосовується на строк до трьох років за грубе або повторне порушення порядку користування цим правом або на строк до десяти років за систематичне порушення порядку користування цим правом.

Відповідно до довідки інспектора поліції ВАП Т.Гамарник: ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував, тобто право керування транспортним засобом йому не надавалось.

Відтак, неможливо позбавити громадянина права керування транспортними засобами, яке йому не надавалось, позбавити права «на майбутнє», що суперечило б положенням ч. 2 ст. 30 КУпАП.

Вказана позиція суду узгоджується з п. 28 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», згідно якої, позбавлення права керувати транспортними засобами не можна застосовувати до винної особи, яка взагалі такого права не мала.

Застосування висновків Касаційного кримінального суду Верховного Суду щодо можливості призначити особі, яку визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого відповідною частиною статей 286, 286-1 Кримінального кодексу України, додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами, – є нерелевантним та недопустимим в справах про адміністративні правопорушення. По-перше, КУпАП не допускає застосування аналогії закону про кримінальну відповідальність при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності. По-друге, на відміну від статті 30 КУпАП, формулювання статті 55 КК України, зокрема абзацу четвертого частини 1 ст. 55 КК України, не обмежує застосування додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами умовою попереднього отримання особою такого права. Формулювання «позбавлення наданого права» - стаття 55 КК України не містить, а тому підстави її застосування ширші від підстав застосування статті 30 КУпАП, яка обмежує можливості суду позбавити особу права керування транспортними засобами умовою, якщо таке право особі було надане.

Враховуючи положення ст. 33 КУпАП при вирішенні питання щодо виду та міри адміністративного стягнення, необхідного і достатнього для виправлення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, її виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нею, а також іншими особами нових правопорушень, суд враховує: характер вчиненого правопорушення, ступінь його суспільної шкідливості, особу порушника, ступінь її вини. А тому суд вважає за доцільне, задля досягнення мети адміністративного стягнення, визначеної у статті 23 КУпАП, застосувати до водія ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі, визначеному санкцією статті – ч.1 ст. 130 КУпАП з врахуванням положень ч.2 ст. 30 КУпАП (без позбавленням права керування транспортними засобами, яке йому не надавалось).

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 на користь держави Україна підлягає стягненню судовий збір в сумі 665 грн 60 коп., сплата якого передбачена п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір».

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 130, статтями 7, 9-12, 23, 30, 33-35, 40-1, 221, 245, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя: