Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №600/2725/25-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/2725/25-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк О.П.

Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.

12 січня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Шидловського В.Б.

суддів: Капустинського М.М. Сапальової Т.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не надання відповіді на заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 04.06.2025 про внесення/виправлення відомостей Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також невнесення відомостей стосовно непридатності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та виключення з військового обліку військовозобов`язаних до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Оберіг»);

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Оберіг») про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних, а саме: ІНФОРМАЦІЯ_4 »; Підстава зняття/виключення: «Непридатні»; Постанова ВЛК: «Непридатний з виключенням з військового обліку»; Дата ВЛК – « 12.02.2015».

Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не розгляду заяви ОСОБА_1 від 04 червня 2025 року та доданих до неї документів про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Зобов`язано ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 червня 2025 року та додані до неї документи про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів щодо непридатності ОСОБА_1 до військової служби з виключенням з військового обліку.

В задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в розмірі 484 грн 48 коп.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на не правильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення в часті відмовлених позовних вимог та ухвалити по справі нове судове рішення про задоволення його позову у повному обсязі. Так, апелянт вказує на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про передчасність позовних вимог та наявність у відповідача дискреційних повноважень у питанні внесення змін до Реєстру, що призвело до обрання неефективного способу захисту порушеного права позивача

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п.3 ч.1 ст.311 КАС України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , було видано ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_1 ) військовий квиток серії НОМЕР_1 від 05 листопада 2007 року, у пункті 18 якого вказано, що 12 лютого 2015 року позивача знято з військового обліку. Згідно з пунктом 19 військового квитка позивача останнього виключено з військового обліку 12 лютого 2015 року за станом здоров`я.

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, оформленого у додатку «Резерв+», у названому реєстрі міститься інформація про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_7 з наявністю у нього статусу військовозобов`язаного. Відомості про виключення позивача з військового обліку із зазначенням відповідних підстав у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відсутні.

04 червня 2025 року позивач через свого представника звернувся до відповідача із заявою, в якій просив внести/виправити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів «Оберіг», а саме: змінити категорію обліку «Військовозобов`язаний» на «Виключений з військового обліку»; надати довідку ВЛК та інформацію щодо видачі довідки ВЛК про його непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку. До вказаної заяви додано: паспорт ОСОБА_1 , довідку про присвоєння реєстраційного номеру облікової картки платника податків; військовий квиток; витяг з електронного військового-облікового документу «Резерв+»; документи, що підтверджують повноваження представника.

Названу вище заяву з доданими до неї документами було направлено позивачем (його представником) засобами поштового зв`язку 06 червня 2025 року (номер поштового відправлення з описом вкладення у цінний лист №5800217611398).

Проте станом на день подання цього позову до суду ні позивач, ні його представник не отримали жодних документів за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 від 04 червня 2025 року.

Наведені вище обставини, слугували підставою для звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення виходив з часткової обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для часткового задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України Президент України приймає відповідно до закону рішення про загальну або часткову мобілізацію та введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях у разі загрози нападу, небезпеки державній незалежності України.

У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 “Про введення воєнного стану в Україні”, затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-IX “Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні”, постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.

На момент виникнення спірних у цій справі відносин, як станом і на час розгляду цієї адміністративної справи, строк дії воєнного стану в Україні продовжено.

Згідно із статтею 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 року №389-VIII воєнний стан – це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Указом Президента України №69/2022 «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 було оголошено про загальну мобілізацію на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва, яка триває по даний час.

Згідно пункту 4 Указу №69/2022 призов військовозобов`язаних, резервістів та залучення транспортних засобів для забезпечення потреб Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, інших військових формувань України здійснити в обсягах, визначених згідно з мобілізаційними планами.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі – Закон №2232-XII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Згідно з частиною дев`ятої статті 1 Закону №2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються, зокрема, на такі категорії: призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави.

Питання ведення військового обліку громадян України врегульовані Главою VI Закону №2232-ХІІ.

Так, згідно з частинами першою, п`ятою статті 33 Закону №2232-ХІІ військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною шостою статті 37 Закону №2232-ХІІ встановлено, що виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов`язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які: 1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими; 2) припинили громадянство України; 3) визнані непридатними до військової служби; 4) досягли граничного віку перебування в запасі.

У громадянина, якого виключено з військового обліку відповідно до пунктів 3 та 4 цієї частини, військово-обліковий документ не вилучається. До військово-облікового документа громадянина вносяться дані про виключення із військового обліку.

На виконання положень частини п`ятої статті 33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 30 грудня 2022 року №1487, якою затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок №1487 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Згідно з абзацом 3 пункту 20 Порядку №1487 для внесення запису/актуалізації даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів ними надаються персональні дані відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».

Пунктом 22 Порядку №1487 встановлено, що взяття на військовий облік, зняття та виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється відповідно до Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до пункту 29 Порядку №1487 у разі виключення призовників, військовозобов`язаних та резервістів з персонально-первинного військового обліку виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у картках первинного обліку ставляться відповідні відмітки.

Абзацами 3, 19 пункту 79 Порядку №1487 встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки: здійснюють взяття, зняття або виключення з військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів у випадках, передбачених законодавством; проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов`язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений (пункт 81 Порядку №1487).

23 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №154, якою затверджено Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі – Положення №154 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 1 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Пунктом 8 Положення №154 встановлено, що завданнями територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки є, зокрема, виконання законодавства з питань військового обов`язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації, керівництво військовим обліком призовників.

Згідно з абзацом 5 пункту 9 Положення №154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань ведуть військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Абзацом 2 пункту 14 Положення №154 передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки відповідає за військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Правові та організаційні засади створення, функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, регулювання відносин у сфері державної реєстрації громадян України, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави, та осіб, приписаних до призовних дільниць (далі - призовники, військовозобов`язані та резервісти), визначені Законом України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» від 16 березня 2017 року №1951-VIII (далі – Закон №1951-VIII в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Так, відповідно до частини першої статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - Реєстр) - інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру є: 1) ідентифікація призовників, військовозобов`язаних, резервістів та забезпечення ведення військового обліку громадян України; 2) інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань особовим складом у мирний час та в особливий період; 3) інформаційне забезпечення громадян України, у тому числі осіб, звільнених з військової служби, які мають право на пенсію, та членів сімей загиблих військовослужбовців відомостями щодо виконання ними військового обов`язку (частина перша статті 2 Закону №1951-VIII).

Згідно з положеннями частин п`ятої, восьмої, дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органами адміністрування Реєстру в межах своїх повноважень є, зокрема, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя. Органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи Служби зовнішньої розвідки України та розвідувального органу Міністерства оборони України. Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

Статтею 9 Закону №1951-VIII встановлено, що призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право: 1) отримувати інформацію про своє включення (невключення) до Реєстру та відомості про себе, внесені до Реєстру, в тому числі через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста; 2) звертатися в порядку, встановленому адміністратором Реєстру, до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення (невключення) до Реєстру запису про себе, виправлення недостовірних відомостей Реєстру. Призовник, військовозобов`язаний та резервіст зобов`язаний подавати до органу ведення Реєстру достовірну інформацію про свої персональні дані, що вносяться до Реєстру.

16 травня 2024 року Кабінетом Міністрів України затверджено постанову №559, якою затверджено Порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі – Порядок №559).

Абзацом 1 пункту 3 Порядку №559 встановлено, що відомості, зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 4 Порядку №559 у разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін: у паперовій формі - повинен звернутися до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку; в електронній формі - повинен скористатися засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста для звернення до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу за місцем перебування на військовому обліку.

Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Згідно з підпунктом 12 пункту 8 Порядку №559 військово-обліковий документ в електронній формі містить такі відомості з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (за наявності) відомості про перебування на військовому обліку (найменування територіального центру комплектування та соціальної підтримки, у якому громадянин перебуває або знятий (виключений) з військового обліку, та підстава зняття (виключення) з військового обліку).

Отже, з наведених норм слідує, ведення військового обліку покладається, зокрема, на відповідні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. З метою забезпечення ведення військового обліку громадян України функціонує Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів, органами ведення якого, є, зокрема, районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Відомості, що зазначені у військово-обліковому документі громадянина України, який перебуває або був виключений з військового обліку Збройних Сил, СБУ, розвідувального органу, повинні відповідати відомостям, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів. У разі невідповідності відомостей, зазначених у посвідченні призовника, тимчасовому посвідченні військовозобов`язаного, військовому квитку осіб рядового, сержантського і старшинського складу та військовому квитку офіцера запасу, відомостям, що містяться у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів, громадянин України для внесення відповідних змін звертається із відповідною заявою до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу (органу СБУ, розвідувального органу) за місцем перебування на військовому обліку. Зміни вносяться протягом п`яти робочих днів з дня реєстрації заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач через свого представника 06 червня 2025 року засобами поштового зв`язку (рекомендованим листом з повідомлення про вручення та описом вкладення №5800217611398) направив на адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 заяву від 04 червня 2025 року про внесення/виправлення відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

До вказаної заяви позивач надав копії документів, які, на його думку, свідчать про необхідність внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а саме: зміна статусу «військовозобов`язаний» на «непридатний з виключенням з військового обліку».

При цьому факт подання позивачем указаної вище заяви від 04 червня 2025 року та надходження її до ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідачем не заперечується.

За вказаних обставин колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що відповідач зобов`язаний був розглянути по суті заяву ОСОБА_1 та додані до неї документи протягом п`яти робочих днів з дати її надходження. Однак, як свідчать встановлені обставини справи, заяву ОСОБА_1 від 04 червня 2025 року ІНФОРМАЦІЯ_3 у встановлений законом строк (п`ять робочих днів з дня надходження) не розглянуто. Поставлене позивачем питання відповідачем не вирішувалося. Фактично, заява позивача від 04 червня 2025 року про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів була проігнорована відповідачем.

Таким чином, суд апеляційної інстанції враховує, що відповідачем фактично допущена протиправна бездіяльність, яка виразилась у не розгляді заяви ОСОБА_1 від 04 червня 2025 року про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

В контексті наведеного доречним є застосування правової позиції Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладену у постанові від 17 квітня 2019 року у справі №342/158/17, в якій зазначено, що протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.

Водночас, колегія суддів також позбавлена можливості оцінити надані позивачем до заяви від 04 червня 2025 року про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів документи, на підставі яких, на думку позивача, відповідач зобов`язаний внести відомості до названого вище Реєстру про непридатність його до військової служби з виключенням його з військового обліку, оскільки названі вище документи фактично не були предметом розгляду органом, уповноваженим ухвалювати рішення про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, яким у даному випадку є ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стосовно ж доводів апеляційної скарги про те, що ефективний захист його порушеного права можливий лише шляхом зобов`язання відповідача внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (система «Оберіг») про непридатність до військової служби з виключенням з військового обліку військовозобов`язаних, а саме: Категорія обліку: «Не військовозобов`язаний»; Підстава зняття/виключення: «Непридатні»; Постанова ВЛК: «Непридатний з виключенням з військового обліку»; Дата ВЛК – « 12.02.2015», колегія суддів зазначає наступне.

Сторонами у справі не заперечується та обставина, що у цій справі відповідач не здійснив розгляд заяви від 04 червня 2025 року про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів та не прийняв жодного рішення за результатами розгляду цієї заяви, фактично проігнорувавши її.

За таких обставин колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції стосовно передчасності вимог позивача, які стосуються зобов`язання відповідача саме внести відомості про ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про непридатність його до військової служби з виключенням з військового обліку, а тому відмовляє у їх задоволенні.

Враховуючи викладене у своїй сукупності, з огляду на обставини цієї справи, зважаючи на не розгляд відповідачем заяви ОСОБА_1 від 04 червня 2025 року про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, належним способом захисту порушеного права позивача в межах спірних правовідносин та заявлених позовних вимог буде зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву ОСОБА_1 від 04 червня 2025 року та додані до неї документи про внесення змін до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів про непридатність ОСОБА_1 до військової служби з виключенням з військового обліку.

За вказаних вище обставин, колегія суддів вважає обґрунтованою позицію суду першої інстанції щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог, що не спростовано доводами апеляційної скарги.

Щодо інших доводів скаржника, зазначених у апеляційній скарзі, колегія суддів, згідно ч.2 ст.6 КАС України застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Зокрема, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Шидловський В.Б.

Судді Капустинський М.М. Сапальова Т.В.