Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №600/3832/25-а — Сьомий апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 600/3832/25-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Боднарюк Олег Васильович

Суддя-доповідач - Залімський І. Г.

12 січня 2026 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Сушка О.О. Мацького Є.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області , в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, яка полягає у відмові виплатити ОСОБА_1 відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні у відповідності до статті 117 Кодексу законів про працю України у розмірі середнього заробітку за шість місяців;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області виплатити ОСОБА_1 відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні у відповідності до статті 117 Кодексу законів про працю України у розмірі середнього заробітку за шість місяців;

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, яка полягає у відмові виплатити ОСОБА_1 у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати йому грошового забезпечення у сумі 53384,32 грн;

- зобов`язати Головне управління Національної поліції в Чернівецькій області виплатити ОСОБА_1 у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати йому грошового забезпечення у сумі 53384,32 грн.

Ухвалою від 13.08.25 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із доказами поважності причин їх пропуску.

На виконання вимог ухвали представник позивача подав заяву про поновлення строку звернення до суду.

Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 27.08.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачеві в частині позовних вимог: компенсації втрати частині доходів та відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП, а саме стосовно виплачених коштів: доплати за службу у нічний час з 01.01.2018 по 31.12.2023 в сумі 10722,80 грн; надбавки в умовах режимних обмежень з 07.11.2015 по 20.12.2023 в сумі 23729,71 грн; премії (з урахуванням перерахунків) з 07.11.2015 по 20.12.2023 в сумі 18931,81 грн; одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби (з урахуванням перерахунків) в сумі 10020,50 грн, які на виконання рішення суду 25.04.2025 року виплачені позивачеві.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку ухвалу, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до необґрунтованого повернення позовної заяви.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що ГУНП до набрання рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.03.2025 у справі №600/1230/24-а законної сили - частково його виконало, а саме 25.04.2025 виплатило ОСОБА_1 частину належних йому при звільненні з поліції сум - 63404,82 грн., про що зазначено у листі ГУНП від 10.06.2025 №70659-2025.

Також, у вказаному листі ГУНП зазначило, що для остаточного виконання рішення суду зареєстровано кредиторську заборгованість у сумі 3901,36 грн., яка буде виплачена з кошторисних призначень передбачених на червень 2025 року. Отримання ОСОБА_1 25.04.2025 від ГУНП коштів підтверджується квитанцією АТ «Ощадбанк» від 25.04.2025.

За результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.03.2025 у справі №600/1230/24-а, Сьомий апеляційний адміністративний суд свою постановою від 28.05.2025 апеляційну скаргу залишив без задоволення, а рішення суду без змін.

Після набрання 28.05.2025 законної сили рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.03.2025 у справі №600/1230/24-а, ГУНП виконало його в повному обсязі та зокрема 16.06.2025 відповідно до платіжної інструкції №587205030 виплатило ОСОБА_1 другу частину належних йому при звільненні з поліції сум, а саме виплатило 3901,36 грн., що зазначило у своєму листі від 19.08.2025 №97516-25. Отримання ОСОБА_1 зазначених коштів також підтверджується квитанцією АТ «Ощадбанк» від 17.06.2025.

Зважаючи на наведене, до набрання 28.05.2025 законної сили рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.03.2025 у справі №600/1230/24-а, а також до повного виконання зазначеного рішення суду ГУНП 16.06.2025, коли на його виконання ОСОБА_1 були виплачені всі належні йому суми при звільненні зі служби в поліції, позивач не міг дізнатись про порушення його прав та оцінити обсяг цих порушень, а відповідно звернутись до суду з позовом з приводу вирішення спірних правових відносин, щодо виплати відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні у відповідності до частини 2 статті 117 КЗпП України.

З аналогічних підстав, до набрання 28.05.2025 законної сили рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 04.03.2025 у справі №600/1230/24-а, а також до повного виконання зазначеного рішення суду ГУНП 16.06.2025, позивач не міг дізнатись про порушення його прав та оцінити обсяг цих порушень, а відповідно звернутись до суду з позовом з приводу вирішення спірних правових відносин, щодо виплати компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати у відповідності до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати».

Відповідач не подав відзиву або письмових пояснень на апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2025, з урахуванням п.3 ч.1 ст.311 КАС України, суд вирішив розглядати дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 3 статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини першої та другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно із п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, згідно з яким позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 КАС України.

Відповідно до частини 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Згідно зі статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

За загальним правилом пріоритетними є норми спеціального законодавства, а трудове законодавство належить застосуванню у випадках, якщо нормами спеціального законодавства не врегульовано спірні правовідносини або коли про це йдеться у спеціальному законі.

Водночас, у зазначених положеннях КАС України відсутні норми, що регулювали б порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» від 01 липня 2022 року № 2352-IX внесені зміни до норм КЗпП України.

Зокрема, частини 1 та 1 статті 233 КЗпП України викладені в новій редакції, згідно якої працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Відповідно до нової редакції статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, суд може поновити ці строки, якщо з дня отримання копії наказу (розпорядження) про звільнення або письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні (стаття 116), минуло не більше одного року.

Спірним є питання щодо застосування строку звернення до суду з вимогами, які стосуються частини позовних вимог, щодо нарахування та виплати відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП, а також компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (грошових коштів), а саме: доплата за службу у нічний час з 01.01.2018 по 31.12.2023 в сумі 10722,80 грн; надбавка в умовах режимних обмежень з 07.11.2015 по 20.12.2023 в сумі 23729,71 грн; премія (з урахуванням перерахунків) з 07.11.2015 по 20.12.2023 в сумі 18931,81 грн ; одноразова грошова допомога при звільненні зі служби (з урахуванням перерахунків) в сумі 10020,50 грн.

При цьому, встановлено, що зазначені вище грошові кошти, виплачені позивачу 25.04.2025 на виконання рішення суду.

Відповідно до наказу ГУНП в Чернівецькій області від 14.12.2023 №307о/с позивача звільнено зі служби в поліції з 20.12.2023.

Таким чином, в межах спірних правовідносин, щодо частини позовних вимог про компенсацію втрати частині доходів строк звернення до суду для позивача розпочався з 20.12.2023 року, а щодо іншої частини позовних вимог, які стосуються відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні 26.04.2025 року.

Жодних об`єктивних причин, які б завадили позивачу звернутися до суду з цим позовом вчасно у поданій заяві не наведено та таких судом не встановлено.

Позивач у поданому клопотанні (заяві) не навів поважних причин, які б унеможливили його звернення до суду в межах встановленого законом строку, а обставини, на які він посилається, не свідчать про існування об`єктивних перешкод у реалізації ним свого права на судовий захист в межах такого строку.

Тому, наявні підстави для повернення позовної заяви в частині позовних вимог, які стосуються компенсації втрати частині доходів, оскільки строк звернення до суду для позивача розпочався з 20.12.2023 року, і такий строк в силу вимог статті 234 КЗпП України не може бути поновлений.

Крім цього, наявні підстави для повернення позовної заяви в частині позовних вимог, які стосуються відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП, а саме в частині виплачених коштів: доплати за службу у нічний час з 01.01.2018 по 31.12.2023 в сумі 10722,80 грн; надбавки в умовах режимних обмежень з 07.11.2015 по 20.12.2023 в сумі 23729,71 грн; премії (з урахуванням перерахунків) з 07.11.2015 по 20.12.2023 в сумі 18931,81 грн ; одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби (з урахуванням перерахунків) в сумі 10020,50 грн, які на виконання рішення суду 25.04.2025 року виплачені позивачеві.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про повернення позовної заяви у вказаній частині, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 та статті 316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 27 серпня 2025 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Сушко О.О. Мацький Є.М.