Постанова від 07 січня 2026 р. у справі №750/13031/25 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 750/13031/25 Суддя (судді) першої інстанції: Супрун О.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 січня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Штульман І.В.

суддів: Кобаля М.І.,

Черпака Ю.К.,

при секретарі Красновій О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лук`янця Дениса Миколайовича на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 листопада 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

18 вересня 2025 року адвокат Лук`янець Денис Миколайович в інтересах позивача ОСОБА_1 , через «Електронний суд», звернувся в Деснянський районний суд м. Чернігова з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови №510 від 19 травня 2025 року по справі про адміністративне правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні припорошення (далі - КУпАП) (а.с.2-4).

Ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 29 вересня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк для звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення №510 від 19 травня 2025 року (а.с.55).

Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 листопада 2025 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено (а.с.74-77).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що 14 травня 2025 року ОСОБА_1 взято на військовий облік військовозобов`язаних ІНФОРМАЦІЯ_3 , а сама по собі відмітка «НЕВІЙСЬКОВОЗОБОВ`ЯЗАНИЙ» у військовому квитку серії НОМЕР_1 та паспорті громадянина України серії НОМЕР_2 не свідчить про те, що ОСОБА_1 не підлягає взяттю на військовий облік, а тому він зобов`язаний був уточнити свої персональні дані в установлений законом спосіб та строк. Деснянський районний суд міста Чернігова 06 листопада 2025 року дійшов висновку, що в діях позивача наявний склад правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП, за яке його було притягнуто до адміністративної відповідальності, і постанова №510 від 19 травня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є правомірною.

Не погоджуючись з рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 листопада 2025 року, представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лук`янець Денис Миколайович 10 листопада 2025 року, через "Електронний суд", подав апеляційну скаргу до Шостого апеляційного адміністративного суду, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги повністю. В обґрунтування апеляційної скарги представник позивача зазначає, що в матеріалах справи №750/13031/25 наявні копія паспорта та військового квитка ОСОБА_1 , які підтверджують, що позивач є невійськовозобов`язаним. На думку адвоката Лук`янця Д.М., позивач ОСОБА_1 не перебував на військовому обліку у проміжок часу з 18 травня 2024 року до 16 липня 2024 року, а отже норми Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ на нього не розповсюджуються і обов`язку оновлення даних не було. Апелянт вважає, що оспорена постанова ІНФОРМАЦІЯ_2 від 19 травня 2025 року №510 є незаконною (а.с.83-85).

ІНФОРМАЦІЯ_3 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що у позивача ОСОБА_2 були відсутні підстави для виключення його з військового обліку на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», оскільки він відноситься до категорії військовозобов`язаних. Представник відповідача звертає увагу апеляційного суду на те, що відносно позивача ОСОБА_2 була винесена постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності в зв`язку з неперебуванням його на військовому обліку. Спірні правовідносини мають місце в період введення на території України воєнного стану та оголошення загальної мобілізації, а також в умовах відкритої збройної агресії Російської Федерації. Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно частини другої статті 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

За змістом частини п`ятої статті 286 КАС України, суд апеляційної інстанції розглядає справу у десятиденний строк після закінчення строку на апеляційне оскарження з повідомленням учасників справи.

За приписами частини другої статті 309 КАС України, у виняткових випадках апеляційний суд за клопотанням сторони та з урахуванням особливостей розгляду справи може продовжити строк розгляду справи, але не більш як на п`ятнадцять днів, про що постановляє ухвалу.

Згідно з частиною четвертою статті 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі.

Пунктом 1 статті 6, ратифікованої Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 року, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплено право вирішення спірного питання упродовж розумного строку.

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду, з метою забезпечення повного та всебічного розгляду справи, а також прийняття законного та обґрунтованого рішення з дотриманням процесуальних прав усіх учасників судового процесу, дійшла висновку про наявність підстав для продовження строку розгляду апеляційної скарги на розумний строк.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лук`янця Дениса Миколайовича, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду вважає за належне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, мотивуючи це наступним.

Згідно копії паспорта ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 , позивач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.7-11).

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, позивач ОСОБА_1 не прив`язаний до військомату; час взяття на облік відсутній (а.с.69).

В паспорті ОСОБА_1 серії НОМЕР_2 на сторінці 7 зазначено «НЕВІЙСЬКОВОЗОБОВ`ЯЗАНИЙ (а)» (а.с.8 зворот).

У військовому квитку ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 на сторінці 22 міститься запис про те, що 12 вересня 2012 року ОСОБА_1 взятий на військовий облік і цього ж дня знятий з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , « НЕВІЙСЬКОВОЗОБОВ`ЯЗАНИЙ (а)». 14 травня 2025 року ОСОБА_1 було взято на військовий облік ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.17 зворот).

14 травня 2025 року посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 складено протокол №510 про адміністративне правопорушення, в якому зазначено, що 14 травня 2025 року о 16 год. 50 хв. уповноваженим представником ІНФОРМАЦІЯ_2 було виявлено, що в умовах особливого періоду громадянин ОСОБА_1 , у порушення вимог підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ, не уточнив свої персональні дані у період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року жодним із встановлених способів, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП (а.с.66).

Громадянинові ОСОБА_1 роз`яснено зміст статті 63 Конституції України, а також права та обов`язки, передбачені статтею 268 КУпАП.

Також, ОСОБА_1 повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться об 11 год 00 хв 19 травня 2025 року в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , кабінет №404, м. Чернігів.

У графі «другий примірник протоколу отримав(ла)» наявний підпис особи, що притягається до адміністративної відповідальності.

19 травня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_3 винесено постанову №510 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210 КУпАП, якою позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП та накладено на нього штраф у розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн (а.с.21).

Не погоджуючись із постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 №510 від 19 травня 2025 року про адміністративне правопорушення, адвокат Лук`янець Д.М. звернувся в суд з вищевказаним позовом в інтересах свого довірителя.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Закон України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25 березня 1992 року №2232-XII (далі - Закон №2232-ХІІ) здійснює правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначає загальні засади проходження в Україні військової служби.

Частиною другою статті 1 Закону №2232-ХІІ передбачено, що військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.

Відповідно до частини третьої статті 1 Закону №2232-XII, військовий обов`язок включає, зокрема, взяття громадян на військовий облік, дотримання правил військового обліку.

Згідно частини дев`ятої статті 1 Закону №2232-XII, щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії:

допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік;

призовники - особи, які взяті на військовий облік;

військовослужбовці - особи, які проходять військову службу;

військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави;

резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

В силу вимог частини десятої статті 1 Закону №2232-XII, громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Резервісти зобов`язані прибувати до військової частини, в якій вони проходять службу у військовому резерві, за викликом командира цієї військової частини.

Статтею 37 Закону №2232-XII врегульовано питання взяття на військовий облік, зняття та виключення з нього.

Відповідно до частини першої статті 37 Закону №2232-XII, взяттю на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідних підрозділах розвідувальних органів України підлягають громадяни України:

1) на військовий облік призовників (крім Служби безпеки України, розвідувальних органів України) віком до 25 років: які відповідно до статті 14 цього Закону взяті на військовий облік; які є призовниками, що прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань, якщо раніше не перебували на військовому обліку; які припинили альтернативну (невійськову) службу достроково і відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" підлягають взяттю на військовий облік призовників; які відраховані із закладів фахової передвищої військової освіти, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти та не пройшли базову загальновійськову підготовку; жінки, які виявили бажання проходити базову військову службу, безпосередньо перед направленням на базову військову службу;

2) на військовий облік військовозобов`язаних: які звільнені з військової служби в запас та не зараховані до військового оперативного резерву; призовники, які пройшли базову загальновійськову підготовку з додержанням умов, передбачених статтею 10-1 цього Закону; які припинили альтернативну (невійськову) службу в разі закінчення строку її проходження або достроково відповідно до Закону України "Про альтернативну (невійськову) службу" та підлягають взяттю на військовий облік військовозобов`язаних; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; які набули громадянство України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; зняті з військового обліку Збройних Сил України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України відповідно за рішенням Міністерства оборони України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від направлення для проходження базової військової служби; які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників; які звільнені із служби у військовому резерві та не досягли граничного віку перебування в запасі; які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку; які прибули після відбування покарання з установ виконання покарань; призовники, які отримали спеціальні звання рядового, сержантського, офіцерського (начальницького) складу; жінки з дотриманням умов, передбачених частиною одинадцятою статті 1 цього Закону; які отримали військові звання офіцерського складу після проходження військової підготовки за програмою підготовки офіцерів запасу;

3) на військовий облік резервістів: які зараховані до військового оперативного резерву; які уклали контракт про проходження служби у військовому резерві Збройних Сил України та інших військових формувань; резервісти, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України на нове місце проживання.

Громадянам України, взятим на військовий облік, роз`яснюються права та обов`язки, правила військового обліку та відповідальність за порушення цих правил.

Частиною третьою статті 37 Закону №2232-XII передбачено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік.

Механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначений Порядком організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 (далі - Порядок №1487).

Підпунктом 1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку №1487) визначено, що призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні: перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов`язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов`язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності.

За приписами частини п`ятої статті 1 Закону №2232-XII, від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 травня 2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 винесено постанову №510 по справі про адміністративне правопорушення за частиною третьою статті 210-1 КУпАП, якою на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.

В оспорюваній постанові відповідача №510 зазначено, що 14 травня 2025 року уповноваженим представником ІНФОРМАЦІЯ_2 було встановлено, що в умовах особливого періоду, всупереч вимог підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ не уточнив свої персональні дані у період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року жодним із встановлених способів, чим вчинив правопорушення, передбачене частиною третьою статті 210-1 КУпАП.

В позовній заяві ОСОБА_1 вказав, що вироком Жовтневого районного суду м. Харкова від 09 вересня 2011 року його було засуджено за частиною третьою статті 407 Кримінального кодексу (далі - КК) України.

Також, позивач стверджував, що з 12 вересня 2012 року його було виключено з військового обліку на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» (в редакції, чинній на момент виникнення правовідносин).

При цьому, представник позивача посилається на те, що в паспорті та у військовому квитку ОСОБА_4 проставлена відмітка «НЕВІЙСЬКОВОЗОБОВ`ЯЗАНИЙ (а) 12 вересня 2012 року».

Пунктом 6 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ (в редакції, чинній станом на 12 вересня 2012 року) було передбачено, що виключенню з військового обліку у районних (міських) військових комісаріатах (військовозобов`язаних Служби безпеки України у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Відповідно до частини третьої статті 407 КК України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), самовільне залишення військової частини або місця служби, а також нез`явлення вчасно на службу без поважних причин тривалістю понад один місяць, вчинене особами, зазначеними в частинах першій або другій цієї статті, - караються позбавленням волі на строк від двох до п`яти років.

Згідно частини третьої статті 12 КК України, злочином середньої тяжкості є злочин, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Отже, злочин, передбачений частиною третьої статті 407 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості.

Враховуючи вищенаведене, не було підстав для виключення ОСОБА_4 з військового обліку згідно пункту 6 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ, як наслідок, позивач мав перебувати на військовому обліку.

Крім того, у військовому квитку позивача серії НОМЕР_1 на сторінці 22 міститься запис про те, що 12 вересня 2012 року ОСОБА_1 знято з військового обліку в ІНФОРМАЦІЯ_4 , проте не зазначено на якій підставі.

В свою чергу, матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів прийняття уповноваженим органом рішення про виключення його з військового обліку.

Щодо доводів апелянта про пропуск відповідачем строку, встановленого статтею 38 КУпАП, притягнення позивача до адміністративної відповідальності, слід зазначити наступне.

Положеннями частини першої статті 38 КУпАП визначено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Відповідно до частини сьомої статті 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення №510 від 14 травня 2025 року, факт порушення вимог підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року №3633-ІХ не уточнив свої персональні дані у період з 18 травня 2024 року по 16 липня 2024 року жодним із встановлених способів виявлено уповноваженими працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 14 травня 2025 року.

На підставі викладеного, колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності підстав для скасування оспорюваної постанови №510 та закриття провадження по справі.

Згідно з пунктом 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги представника позивача висновків суду першої інстанції не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 листопада 2025 року - без змін.

Керуючись статтями 272, 286, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лук`янця Дениса Миколайовича - залишити без задоволення.

Рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 листопада 2025 року по справі №750/13031/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І.В. Штульман

Судді: М.І. Кобаль

Ю.К. Черпак