Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №320/41061/24 — Шостий апеляційний адміністративний суд

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/41061/24 Головуючий у 1-й інстанції: Парненко В.С.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 січня 2026 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Черпака Ю.К.,

суддів Вівдиченко Т.Р., Штульман І.В.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року, ухвалене в порядку спрощеного (письмового) позовного провадження без повідомлення та виклику сторін, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2024 року ОСОБА_1 (далі - позивач/ ОСОБА_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (далі - апелянт/відповідач/ГУ ПФУ у Київській області) про:

- визнання протиправними дії ГУ ПФУ у Київській області щодо відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01 лютого 2022 року на підставі довідки Управління Державної охорони України № 2/6-2780 від 16 квітня 2024 року, виданої станом на 01 січня 2022 року, та з 01 лютого 2023 року на підставі довідки Управління Державної охорони України № 2/6-2781 від 16 квітня 2024 року, виданої станом на 01 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704;

- зобов`язання ГУ ПФУ у Київській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01 лютого 2022 року на підставі довідки Управління Державної охорони України № 2/6-2780 від 16 квітня 2024 року, виданої станом на 01 січня 2022 року, та з 01 лютого 2023 року на підставі довідки Управління Державної охорони України № 2/6-2781 від 16 квітня 2024 року, виданої станом на 01 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, з урахуванням раніше проведених виплат без обмеження її максимальним розміром, з урахуванням суми індексації, передбаченої відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118 та здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01 лютого 2022 року та з 01 лютого 2023 року по день проведення перерахунку.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що він є пенсіонером, перебуває на обліку у ГУ ПФУ у Київській області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Управлінням Державної охорони України було підготовлено та направлено до відповідача нові довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Разом з тим, відповідач відмовив у перерахунку пенсії на підставі вказаних довідок, посилаючись на відсутність правових підстав для такого перерахунку.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано рішення ГУ ПФУ у Київській області від 13 червня 2024 року № 1000-0202-8/102009 про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01 лютого 2022 року на підставі довідки Управління Державної охорони України № 2/6-2780 від 16 квітня 2024 року, виданої станом на 01 січня 2022 року, та з 01 лютого 2023 року на підставі довідки Управління Державної охорони України № 2/6-2781 від 16 квітня 2024 року, виданої станом на 01 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704.

Зобов`язано ГУ ПФУ у Київській області перерахувати та виплачувати пенсію ОСОБА_1 з 01 лютого 2022 року на підставі довідки Управління Державної охорони України № 2/6-2780 від 16 квітня 2024 року, виданої станом на 01 січня 2022 року, та з 01 лютого 2023 року на підставі довідки Управління Державної охорони України № 2/6-2781 від 16 квітня 2024 року, виданої станом на 01 січня 2023 року, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та положень постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704.

В іншій частині позивних вимог відмовлено.

Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 422, 40 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Київській області.

Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що право позивача на перерахунок пенсії є прямо гарантованим статтями 43 та 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ і пов`язується не з дискрецією органу Пенсійного фонду, а з фактом зміни (уточнення) складових грошового забезпечення, підтверджених належною довідкою уповноваженого державного органу. Управлінням державної охорони України оформлено та подано до відповідача оновлені довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, які відповідають вимогам законодавства та видані з урахуванням правових наслідків визнання протиправними змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України № 103 до Порядку № 45. За таких обставин у відповідача виник обов`язок здійснити перерахунок пенсії з першого числа місяця, що слідує за місяцем виникнення відповідного права, а відмова у такому перерахунку з мотивів «відсутності правових підстав» є протиправною. Водночас суд зазначив, що орган Пенсійного фонду не наділений повноваженнями самостійно визначати складові грошового забезпечення, а зобов`язаний діяти виключно на підставі поданих довідок, тому прийняття рішення про відмову у перерахунку свідчить про порушення принципу законності. Разом з тим суд дійшов висновку про передчасність вимог щодо індексації, зняття обмеження максимального розміру пенсії та виплати різниці, оскільки на момент розгляду справи відповідач ще не здійснював перерахунок пенсії на виконання судового рішення і, відповідно, відсутній спір щодо конкретного розміру пенсійних виплат.

В апеляційній скарзі ГУ ПФУ у Київській області просить скасувати судове рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Скарга обґрунтована посиланням на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права. Апелянт зазначив, що перерахунок пенсій за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ здійснюється виключно на умовах, у порядку та розмірах, визначених Кабінетом Міністрів України, а тому територіальний орган ПФУ не може діяти інакше, ніж у межах постанов Кабінету Міністрів України № 704, № 103 та Порядку № 45, керуючись при цьому конституційним принципом законності. Суд першої інстанції безпідставно поклав на відповідача обов`язок проводити перерахунок пенсії за довідками, які містять додаткові види грошового забезпечення, не передбачені для такого перерахунку постановою Кабінету Міністрів України № 103, тоді як відповідач уже здійснював перерахунок у межах чинного урядового регулювання та не має повноважень самостійно перекроювати складові грошового забезпечення позивача. Також апелянт посилається на висновки Верховного Суду у зразковій справі № 240/6263/18, акцентуючи, що правомірність дій органів ПФУ при проведенні перерахунку оцінюється саме через призму Порядку № 45 та постанови № 103, і суд першої інстанції ці підходи не врахував. Наголошено, що рішення у справі № 826/3858/18 саме по собі не створює нового порядку/умов/розмірів перерахунку, а за відсутності визначеного судом порядку виплати перерахованої пенсії така виплата має здійснюватися відповідно до чинного законодавства.

Апеляційний розгляд справи відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних доказів.

Згідно з частинами першою та другою статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів вирішено продовжити на розумний строк її апеляційний розгляд.

Перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справ та їх правову оцінку, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_1 є пенсіонером та перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Київській області і отримує пенсію відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Управлінням Державної охорони України було виготовлено нові довідки № 2/6-2780 від 16 квітня 2024 року про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2022 року та № 2/6-2781 від 16 квітня 2024 року, виданої станом на 01 січня 2023 року, які були направлені до відповідача для здійснення перерахунку пенсії позивача, однак відповідач листом від 13 червня 2024 року № 1000-0202-8/102009 відмовився від вчинення таких дій, посилаючись на відсутність правових підстав для цього.

Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ у Київській області щодо ненарахування та невиплати пенсії відповідно до довідки Управління Державної охорони України № 2/6-2780 від 16 квітня 2024 року, виданої станом на 01 січня 2022 року, та з 01 лютого 2023 року на підставі довідки Управління Державної охорони України № 2/6-2781 від 16 квітня 2024 року, виданої станом на 01 січня 2023 року, позивач звернувся з позовом до суду.

Колегія суддів, переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, враховує наступне.

Оскільки оскаржуване рішення в частині позовних вимог, у задоволенні яких відмовлено, ухвалено судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права, з ним погодились сторони, то суд апеляційної інстанції здійснює перегляд судового рішення у межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідача в частині задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували зокрема, на військовій службі, визначено Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ).

Згідно із статтею 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року (далі - Закон № 2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

21 лютого 2018 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - постанова Кабінету Міністрів України № 103).

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України № 103 встановлено, що перерахунок пенсії, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) здійснюється з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Постановою Кабінетом Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30 серпня 2017 року № 704, (далі - постанова Кабінету Міністрів України № 704), яка відповідно до пункту 10 набрала чинності 01 березня 2018 року, збільшено розмір грошового забезпечення військовослужбовців.

Постановою Кабінету Міністрів України № 704 затверджено, зокрема: тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 1; схему тарифних коефіцієнтів за військовим (спеціальним) званням військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу згідно з додатком 14.

Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 (в редакції, чинній на момент прийняття постанови) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Згідно з пунктом 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 внесено зміни, зокрема, до постанови Кабінету Міністрів України № 704, внаслідок яких пункт 4 викладено у новій редакції, а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.»

Однак, у зв`язку із набранням законної сили постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 втратив чинність.

Тобто, після 29 січня 2020 року була відновлена дія пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 у первісній редакції, яка визначала розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а не на 01 січня 2018 року.

Отже, з дня набрання чинності судовим рішенням у справі № 826/6453/18 виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ, з урахуванням розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням та відсоткової надбавки за вислугу років, а також додаткових видів грошового забезпечення, оскільки з цієї дати позивач мав право на отримання пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ та статті 9 Закону № 2011-ХІІ.

При цьому порядок дій, які повинні вчиняти територіальні управління Пенсійного фонду України, стосовно перерахунку пенсій у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку, не змінився.

Відповідач фактично заперечує правильність застосування Порядку № 45 та ставить під сумнів саме існування у пенсіонерів, які отримують пенсію за вислугу років, права на перерахунок пенсії з 01 лютого 2022 та 2023 років. З такими доводами погодився суд першої інстанції.

Водночас Велика Палата Верховного Суду у зразковій справі № 160/8324/19 у постанові від 24 червня 2020 року надала оцінку аналогічним аргументам та дійшла висновку про їх необґрунтованість, чітко підтвердивши право відповідної категорії пенсіонерів на перерахунок пенсії за правилами Порядку № 45.

Крім того, у справі № 553/3619/16-а Верховний Суд у постанові від 10 жовтня 2019 року зазначив, що підставою для здійснення перерахунку раніше призначених пенсій може бути як заява пенсіонера з доданими до неї документами, так і рішення Кабінету Міністрів України, про ухвалення якого державні органи, визначені Порядком № 45, зобов`язані повідомити органи Пенсійного фонду України.

При цьому сам перерахунок пенсії здійснюється після надходження до органу Пенсійного фонду довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для такого перерахунку.

Оскільки позивач звернувся до відповідача за перерахунком пенсії на підставі довідок встановленої форми про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 та 2023 років, які були виготовлені уповноваженим органом, що враховуються для перерахунку пенсії, то відповідач не мав жодних правових підстав для відмови позивачу у такому перерахунку.

Посилання відповідача на неможливість проведення перерахунку пенсії з огляду на те, що судовими рішеннями визнано протиправними та нечинними пункти постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 є безпідставними, оскільки зазначений підзаконний нормативно-правовий акт не регулює порядок перерахунку та виплати пенсії, який визначається Порядком № 45, та не змінює алгоритм дій, який повинні вчиняти територіальні управління Пенсійного фонду України.

Частиною третьою статті 51 Закону України № 2262 передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

З огляду на викладене, обґрунтованим є висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог у відповідній частині.

Оскільки суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, то колегія суддів згідно із статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги залишає її без задоволення, а рішення суду - без змін.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2024 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати ухвалення та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Штульман І.В.