Постанова від 11 січня 2026 р. у справі №420/14485/25 — П'ятий апеляційний адміністративний суд

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

————————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2026 р.м. ОдесаСправа № 420/14485/25

Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів – Джабурії О.В.,

- Кравченка К.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року, прийнятої за наслідком розгляду заяви, поданої у порядку ст.383 КАС України, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2025 року, позовну заяву ОСОБА_1 задоволено.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо застосування з 01.01.2025 року коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» при перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 року.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», починаючи з 1 січня 2025 року.

11 листопада 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду, від представника позивача, надійшла заява в порядку ст. 383 КАС України, в якій представник позивача просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області вчинені на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 по справі №420/14485/25 щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування понижуючих коефіцієнтів, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», починаючи з 1 січня 2025 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області вжити заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону по невиконанню рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 року по справі №420/14485/25.

В обґрунтування заяви представник позивача зазначила, що в жовтні позивач на виконання рішення суду по цій справі отримав пенсії у розмірі 29 565,73 грн, однак наступного місяця зарахування пенсії ОСОБА_1 відбулось у сумі 26 228,39 грн, тобто в такій самій сумі як і до виконання пенсійним органом рішення суду по цій справі.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні заяви, поданої в порядку ст.383 КАС України.

Не погодившись з прийнятим судом рішенням, представник позивача подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким направити справу №420/14485/25 для продовження розгляду заяви, поданої в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України до Одеського окружного адміністративного суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.311, ст.312 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що рішенням по цій справі підтверджено право позивача на перерахунок пенсії з 01.01.2025 року без застосування коефіцієнтів встановлених п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану». Питання щодо застосування обмеження максимальним розміром пенсії судом не вирішувалося, оскільки станом на 01.01.2025 року, відповідно до перерахунку пенсії ОСОБА_1 , пенсія не була обмежена максимальним розміром.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Згідно з частиною першою статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Положенням частини першої статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частинами другою та третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Згідно з частиною шостою статті 383 КАС України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача суд постановляє ухвалу про залишення заяви без задоволення, яка може бути оскаржена в порядку, встановленому статтею 294 цього Кодексу.

За наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.

З аналізу зазначених вище норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі, і приписами ст.383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.

Отже, застосування судом до суб`єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України є можливим у разі встановлення факту невиконання таким суб`єктом владних повноважень дій зобов`язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими заявником.

В обґрунтування вимог про визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Одеській області на виконання рішення по цій справі, заявник зазначає, що 03 жовтня 2025 року на картковий рахунок ОСОБА_1 відкритому в Ощадбанку (№ НОМЕР_1 ) зараховано пенсію у сумі 29 565,73 грн, що відповідало рішенню Одеського окружного адміністративного суду від 11.06.2025 року по цій справі.

Однак наступного місяця, 05 листопада 2025 року зарахування пенсії на рахунок позивача відбулось у попередньому розмірі - 26 228,39 грн, в якому нараховувалась пенсія до виконання пенсійним органом рішення суду по цій справі.

Даний факт, на переконання представника позивача, свідчить про грубе невиконання боржником – Головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №79097317 від 12 вересня 2025 року, виконавчого листа №420/14485/25 виданого 11 вересня 2025 року Одеським окружним адміністративним судом та рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 червня 2025 року у справі №420/14485/25, що набрало законної сили в установленому законом порядку.

Саме ці дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області стали підставою для звернення до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом по справі №420/14485/25.

При розгляді даної справи суд дійшов до висновку, що відповідач зобов`язаний виплачувати позивачу пенсію без застосування коефіцієнтів до відповідних сум перевищення, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 року №1, тобто у попередньому розмірі, що розрахований на виконання рішення по справі № рішення Одеського окружного адміністративного суду від 16 січня 2023 року у справі №420/15132/22, - 29 565,73 грн.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, після набрання законної сили рішення суду першої інстанції по цій справі, позивач лише у жовтні 2025 року отримав пенсію у належному розмірі 29 565,73 грн, а вже в листопаді пенсійний орган зменшив виплату пенсії до попереднього розміру - 26 228,39 грн.

П`ятим апеляційним адміністративним судом витребувано у пенсійного органу інформацію, яка підтверджена відповідними належними доказами, про розмір виплачуваної ОСОБА_1 пенсії з 01 листопада 2025 року з проханням повідомити підстави, за якими виплата проводиться у відповідному розмірі.

На виконання ухвали, 07 січня 2025 року пенсійний орган надіслав копії перерахунку пенсії позивача та розрахунок на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № ЮО 107073 ОСОБА_1 , однак жодних пояснень щодо підстав повторного зменшення розміру виплачуваної пенсії позивача не надав.

Разом з тим, з розрахунку заборгованості, наданої пенсійним органом, вбачається, що в жовтні відсутня заборгованість щодо виплати пенсії по цій справі, однак вже з листопада 2025 року така заборгованість знов з`явилась, у зв`язку із виплатою пенсії ОСОБА_1 у меншому розмірі.

ОСОБА_1 надавав відповідні відомості щодо розміру виплачуваної пенсії суду першої інстанції, однак суд їх не дослідив.

Крім того, суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 , помилково послався на те, що питання щодо застосування обмеження максимальним розміром пенсії судом не вирішувалося, оскільки станом на 01.01.2025 року, відповідно до перерахунку пенсії ОСОБА_1 , пенсія не була обмежена максимальним розміром, оскільки це не було предметом заяви, поданої в порядку ст.383 КАС України.

Додатково колегія суддів наголошує, що право позивача на отримання пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262, без обмеження максимальним розміром, підтверджено рішенням Одеського окружного адміністративного суду по справі № 420/15132/22 від 16 січня 2023 року.

Судом першої інстанції належним чином не досліджено надані позивачем докази, які підтверджують зменшення належних позивачу виплат та, відповідно, не надано оцінки обставинам наявності чи відсутності підстав для задоволення заяви, поданої у порядку статті 383 КАС України з огляду на вищевказані обставини. Викладене призвело до передчасних висновків суду про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст.383 КАС України.

Колегія суддів зауважує, що норми статті 383 КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Відповідно до статті 320 КАС України неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

З огляду на те, що вирішення вимоги ОСОБА_1 про необхідність постановлення окремої ухвали про вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону, прав та інтересів позивача, у розумінні статті 383 КАС України віднесено до компетенції суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, яким в даному випадку є Одеський окружний адміністративний суд, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з направлення справи для продовження розгляду.

Керуючись статтями 248, 256, 311, 312, 320, 382, 383, 328 КАС України, судова колегія,-

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2025 року – скасувати.

Справу № 420/14485/25 направити до Одеського окружного адміністративного суду для продовження розгляду заяви ОСОБА_1 , поданої в порядку ст.383 КАС України.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: К.В.Кравченко